Продаж безготівковий, а повернення за готівку: без РРО не можна?

Відразу відкинемо можливі непорозуміння: якщо продавець узагалі не зобов’язаний застосовувати РРО, то й жодних порушень тут не буде.

Скажімо, якщо це ФОП — єдиноподатник групи 1 або нехай навіть старших груп 2 — 4, але в поточному році поки що не перевищив прибутковий бар’єр (1 млн 320 тис. грн) і не здійснює ризикові операції, зазначені в п. 61 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ (реалізацію ТСПТ, ювелірки, лікарських засобів і медвиробів тощо). У такому разі він може як отримувати, так і повертати кошти за товар без РРО, причому у будь-якій формі.

Проте в нашій ситуації, найімовірніше, йде мова не про РРО-звільненця, а, навпаки, про РРО-зобов’язаного продавця, який втратив право на безРРОшне існування. Саме тому він і торгував за безготівку, щоб уникнути установлення РРО. І, схоже, трохи прорахувався, оскільки, по-перше, фіскали заперечують можливість готівкових повернень коштів за товар, оплачений безготівково. По-друге, РРО в цій ситуації все-таки був потрібен. По-третє, штрафні санкції за його відсутність теж можуть бути ☹. Проте є шанс цю випадкову помилку виправити, хоча і не за так — і це по-четверте. Далі про усе по порядку.

Якби прислухалися до податківців

Це якраз той окремий випадок, коли виконання вимог фіскалів могло б уберегти продавця від біди.

Наша позиція з цього питання протилежна: законодавство не забороняє суб’єктові господарювання застосувати в цьому випадку як безготівкову, так і готівкову форму розрахунку. Адже Закон про РРО, на який посилаються фіскали для обґрунтування свого підходу, не містить норму, яка прямо б вводила будь-які обмеження із цього приводу. Таким чином, продавець мав право здійснювати таку операцію, проте при цьому він повинен був ураховувати, що вона є розрахунковою, тому потрапляє в сферу регулювання Закону про РРО.

Розрахункова операція є? РРО має бути!

Це засаднича теза для тих, хто згідно із законом зобов’язаний застосовувати РРО. Причому через РРО слід реєструвати рух коштів як в одному напрямі (при продажу товару та отриманні продавцем коштів за нього), так і в зворотному (при поверненні коштів покупцеві у разі повернення останнім товару).

Адже видача готівкових коштів покупцеві за повернений товар — це теж розрахункова операція (ст. 2 Закону про РРО).

При цьому може статися так, як в описаній нами ситуації: продаж товару за безготівку — операція не розрахункова і застосування РРО не вимагає. А ось видача готівки за цей товар при його поверненні (зокрема, через неналежну якість) — це вже розрахункова операція, яку слід було провести через РРО.

Порушив — відповідай

За порушення, яке вчинив продавець, — невидача (у паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, — до нього можуть бути застосовані фінсанкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону про РРО (ср. ). На щастя, до 1 січня 2022 року їх розміри зменшені (п. 11 розд. II Закону про РРО). На сьогодні штраф складає: за порушення, здійснене уперше, — 10 % вартості проданих (!) із порушеннями товарів; за кожне наступне вчинене порушення — 50 % вартості таких товарів.

Причому, на нашу думку, слово «проданих» тут слід розуміти в широкому сенсі. Тобто якщо без застосування РРО внесений аванс, а товари ще не продані, або видана готівка при поверненні раніше проданого товару (як у нашому випадку), штраф все одно буде.

Зверніть увагу! Продавець і надалі може працювати без РРО, якщо отримуватиме оплату за товари виключно у безготівковій формі і не здійснюватиме розрахункові операції, які вимагатимуть застосування РРО. Інакше кажучи, одинична помилка — зовсім не вирок, і вішати на себе РРО-ярмо після цього не потрібно. Проте штраф у розмірі 10 % від суми виданих коштів заплатити доведеться, причому і в тому випадку, якщо порушення було здійснене під час карантину. Звичайно, якщо податківці виявлять це порушення при перевірці. До речі, з 1 січня штрафи виростуть до 100 % і 150 % відповідно за перше і кожне наступне порушення. Тому є вагомий мотив таке порушення приховати. Як? Читайте далі.

Якщо відповідати не хочеться

Продавцю-«юрику» або ФОП-загальносистемнику ми нічим, на жаль, не допоможемо. Адже у першого — касова книга + повний облік руху ТМЦ, а їх не так вже і легко здолати. У другого — щоденний облік доходів в Типовій формі, де для повернення коштів покупцям у зв’язку з поверненням ними товару є окрема графа.

А ось ФОП-єдиноподатнику, та ще й безПДВшнику це зробити досить просто. Як саме, покажемо на прикладі.

Припустимо, ФОП-єдиноподатник продав протягом місяця за безготівковим розрахунком 3 од. товару по 1000 грн за кожну і за одну з них повернув гроші покупцеві. Тоді він повинен був би показати за цей місяць 2000 грн доходу, проте надходження на банківський рахунок складали 3000 грн, що викличе запитання у перевіряючих.

Щоб заховати кінці у воду, варто зафіксувати дохід у сумі 3000 грн. Для другогрупника сума ЄП від цього не зміниться. А ось третьогрупнику доведеться заплатити зайві 50 грн ЄП (5 % х 1000 грн), що удвічі менше, ніж 100 грн штрафу (10 % х 1000 грн). А з нового року штраф складатиме вже 1000 грн (100 % вартості), тому економія більш ніж очевидна.