Ліміт готівкових розрахунків: «злочин і покарання»
Чи діє обмеження?
Запитання дискусійне.
Картку «ключ до рахунку» НБУ прирівняв до корпоративної картки (лист НБУ від 24.04.2019 р. № 57-0007/22460). А згідно з п. 20 Положення № 148* кошти, які списані з поточного рахунку суб’єкта господарювання за операціями, здійсненими з використанням корпоративного електронного платіжного засобу, вважаються виданими під звіт його утримувачу. Відповідно така операція вважається видачею коштів під звіт.
Далі НБУ наполягав на тому, що 50-тисячне готівкове обмеження поширюється, зокрема, й на видачу/повернення коштів під звіт (див. лист НБУ від 22.05.2018 р. № 50-0007/28247).
Цей лист утратив чинність згідно з листом НБУ від 23.04.2019 р. № 50-0006/22079, але в частині підзвітних сум його висновки, як і раніше, актуальні.
Але чи можна розглядати отримання коштів з поточного рахунку за допомогою електронного платіжного засобу розрахунком готівкою, граничний розмір якого лімітований?
Свого часу ми доходили висновку, що суб’єкт господарювання (маємо на увазі юрособу, директор якої зняв кошти) безпосередньо готівковий платіж не здійснював. Тому й питання притягнення до відповідальності посадових осіб юрособи — дискусійне**.
** Детальніше — див. статтю «Беремо поворотну фіндопомогу через картку «ключ до рахунку» VS касова дисципліна» (журнал «Бухгалтер 911», 2019, № 25).
Тут маємо свіжі зміни в Положенні № 705***. Зокрема, НБУ в ньому уточнив, що (п. 1 розд. III):
«Користувач має право за допомогою корпоративного (бізнесового) електронного платіжного засобу отримувати готівку в розмірах, установлених нормативно-правовими актами Національного банку з питань ведення касових операцій суб’єктами господарювання…
Власник рахунку несе відповідальність за використання корпоративних (бізнесових) електронних платіжних засобів при здійсненні платіжних операцій».
Норма не до кінця зрозуміла. Але ті ж податківці можуть розцінити це як привід причепитися до зняття фізособою готівки в сумі більше 50 тисяч саме до юрособи (її посадових осіб). Знову-таки, питання застосування в цьому разі адмінштрафу за ст. 16315 КпАП дискусійне. Але, вочевидь, краще не ризикувати.
Покарання за порушення
Нагадаємо, що за порушення готівкових обмежень передбачено лише адміністративну відповідальність (фінансову не встановлено).
Так, за порушення порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), у тому числі перевищення граничних сум розрахунків готівкою, ст. 16315 КпАП установлено штраф на ФОП, посадових осіб юрособи в розмірі від 100 до 200 нмдг (1700 — 3400 грн).
Повторне протягом року з дня накладення адміністративного стягнення порушення тягне накладення штрафу від 500 до 1000 нмдг (8500 — 17000 грн).
Зауважимо, що жодних звільнень від адмінвідповідальності в період дії карантину не передбачено 
. Питання викликає тільки те, хто й коли зможе притягнути порушника до відповідальності.
Дотримання порядків та обмежень при здійсненні готівкових розрахунків суб’єктів господарювання між собою та/або з фізичними особами контролюють податківці (пп. 191.1.4 та 20.1.10 ПКУ, п. 58 Положення № 148).
Так, контролюючий орган при проведенні перевірки перевіряє дотримання суб’єктами господарювання встановлених обмежень при здійсненні ними готівкових розрахунків між собою та/або з фізичними особами (згідно з п.п. 8 п. 58 Положення № 148 ).
Податківці уповноважені розглядати справи про притягнення посадових осіб підприємства або ФОП до адмінвідповідальності за ст. 16315 КпАП (згідно зі ст. 2342 КпАП).
Виявити порушення у суб’єктів господарювання і, відповідно, скласти адмінпротокол податківці можуть лише за підсумками проведення окремих перевірок.
На рівні ПКУ закріплено, що на період з 18.03.2020 р. по останній день місяця (включно), в якому завершується карантин, діє мораторій на проведення документальних і фактичних перевірок (п. 522 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ).
При цьому винятки з цього правила наведені як безпосередньо в цьому пункті, так і в скандальній постанові № 89****.
**** Постанова КМУ «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» від 03.02.2021 р. № 89. Детальніше про неї ви могли прочитати у статті «Мораторій на податкові перевірки зник?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 7).
Рятівною соломинкою 
, здатною звільнити від адмінштрафу, в цьому разі може бути лише закінчення строку давності вчиненого порушення, встановленого у ст. 38 КпАП.
Короткі строки
Цією статтею встановлено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Виняток — випадки, коли справи про адмінправопорушення підвідомчі суду (судді). Але, як ми з’ясували, у нашому випадку справи підвідомчі податківцям.
На практиці тлумачення норм про порушення граничної суми граничних розрахунків не має єдності щодо того, чи є таке правопорушення триваючим або разовим. Логічнішим виглядає варіант із разовим порушенням. Його часто підтримують суди.
Відповідно для адмінштрафу повинен застосовуватися двомісячний строк давності з дня, в якому допущено перевищення ліміту готівкових розрахунків. Тому адмінштраф податківці можуть застосувати, тільки якщо з дня вчинення порушення не минуло два місяці.
Важливо: дію ст. 38 КпАП (якою встановлено строки давності для застосування адмінштрафів) «карантинні» закони на час карантину не призупинили. А це означає, що всі ті понадлімітні готівкові розрахунки, з дня здійснення яких на момент перевірки мине два місяці, під адмінштраф не потраплять .
Блоги 
