Сайт для бухгалтерів №1 в Україні

Отримуйте
новини поштою!


Бухгалтер 911, вересень, 2021/№39
Друкувати

Оподатковуємо хвости після ліквідації ФОП

Костенко Нина, эксперт по вопросам оплаты труда
Після того як ФОП ліквідовується, він навряд чи відразу зможе забути про своє підприємницьке минуле. У нього можуть виникнути питання з приводу того, що робити з нереалізованими товарними залишками. Крім того, після ліквідації до нього можуть ще продовжувати надходити певні суми (наприклад, хтось із його ексконтрагентів погасить дебіторську заборгованість) або він сам повертатиме свої борги. Як розібратися з цими ліквідаційними хвостами, поговоримо далі.

Борги не зникають

Той факт, що ФОП ліквідувався, не звільняє його від відповідальності за зобов’язаннями, що виникли, коли він здійснював підприємницьку діяльність. Припинення ФОП (окрім банкрутства) не є підставою для погашення його зобов’язань або визнання заборгованості безнадійною (гл. 50 ЦКУ, п.п. 14.1.11 ПКУ).

Воно й не дивно. Статус підприємця тільки свідчить про те, що особа має право здійснювати підприємницьку діяльність, а стороною в цивільному договорі все одно є фізособа. Отже, втративши статус підприємця, фізособа нікуди не зникає, а тому й борги, які нею згенеровані, теж залишаються. На це вказує і суд (див. постанову ВС від 16.08.2018 р. у справі № 320/9471/15-ц). Він стверджує, що після виключення ФОП з ЄДР його зобов’язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за ним як за фізособою, оскільки фізособа не перестає існувати.

Зобов’язання ФОП (як боржника або як кредитора) не припиняються після ліквідації такої особи, а залишаються за фізособою.

При цьому фізособа — колишній ФОП відповідає за зобов’язаннями усім своїм майном. І те, що в договірних відносинах ішлося не про фізособу, а про ФОП, нічого не змінює. Те, що зобов’язання ФОП переходять до фізособи, яка створила його, стосується не лише боргів колишнього ФОП перед його кредиторами, але й дебіторської заборгованості клієнтів перед ФОП (наприклад, ФОП до ліквідації відвантажив товар, а клієнт не погасив заборгованість). Тобто після того як ФОП ліквідувався, всі дебітори, які були йому винні, стають дебіторами фізособи, що створила ФОП. Отже, дебітори ФОП для погашення заборгованості розраховуватимуться саме з фізособою, яка колись була ФОП.

З тим, що борги залишаються, розібралися. Тепер поговоримо про їх оподаткування у разі їх погашення.

Дебіторська заборгованість за товари

Найпоширенішим явищем після ліквідації ФОП є отримання колишнім ФОП коштів в оплату раніше поставлених товарів/послуг. Такі кошти для фізичної особи, що була ФОП у момент їх отримання, є цивільним доходом громадянина. Тобто з них слід утримати ПДФО і ВЗ як із доходів звичайного громадянина. По суті, це справедливо. Оскільки операція з відвантаження товарів або надання послуг ні у момент передачі товарів або надання послуг клієнтові, ні у момент ліквідації ФОП у дохід ФОП не потрапила. Усе через те, що для ФОП, як спрощенця, так і загальносистемника, дохід виникає за касовим методом, тобто за грошима. А оскільки кошти при постачанні товарів/наданні послуг, поки фізична особа була ФОП, не надходили, то оподатковувати було нічого.

А ось коли фізособа — колишній ФОП отримує живі кошти (готівкою або на рахунок) від боржника як погашення дебіторської заборгованості за відвантажений товар (надану послугу), то вся сума цієї заборгованості підлягає оподаткуванню за загальними правилами для оподаткування доходів громадян.

Отже, правила оподаткування доходу, отриманого фізособою — колишнім ФОП, залежатимуть від статусу особи-боржника, яка погашає заборгованість. Якщо боржник, що сплачує колишньому ФОП за постачання товарів (надання послуг), є:

податковим агентом (юрособою або ФОП), то саме боржник повинен утримати і сплатити із суми боргу ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %);

Одержувач (колишній ФОП) звільняється від обов’язку сплачувати такі податки (ст. 127 ПКУ) і звітувати за ними. Це підтверджують і податківці (див. лист ДФСУ від 24.05.2017 р. № 353/6/99-99-13-02-03-15/ІПК і ЗІР 103.02).

не податковим агентом, тобто іншою фізособою-громадянином, іноземцем тощо, то сплачувати податки з такого доходу буде вже колишній ФОП. Йому слід за результатами року, в якому отримані кошти, подати декларацію про доходи і майновий стан (подається до 1 травня року, наступного за звітним) і сплатити ПДФО та ВЗ з усієї суми отриманих коштів у погашення заборгованості.

Повернення авансу

Якщо йдеться про повернення фізособі — колишньому ФОП від його боржників авансу, який ті отримали в періоді перебування фізособи в статусі підприємця, то такі кошти під оподаткування не підпадають. У цьому випадку не йдеться про отримання доходу. Колишньому ФОП просто повертають його ж кошти, які в період перебування ним у статусі ФОП уже були оподатковані.

Отримання товару

Також повз оподаткування у фізособи — колишнього ФОП пройде отримання від постачальника раніше оплаченого ще в статусі ФОП товару або надання послуги. У цьому випадку говорити про те, що фізособа отримала дохід, не можна. Адже товар або послуга були оплачені фізособою, коли вона була ФОП. Тобто фізособа їх отримує не безоплатно. А те, що оплата здійснена в періоді здійснення фізособою підприємницької діяльності, а товар (послуга) отриманий уже після ліквідації ФОП, ролі не відіграє.

Поворотна фіндопомога

У позикодавця. Проблем з оподаткуванням не буде у фізособи (колишнього ФОП) при поверненні їй іншою особою раніше наданої безвідсоткової поворотної фіндопомоги. Така операція омине оподаткування у позикодавця (колишнього ФОП). Маємо справу з поверненням колишньому ФОП (позикодавцю) назад його коштів від позичальника, які були раніше оподатковані.

У позичальника. За ідеєю, такий же висновок повинен стосуватися й позичальника фізособи — колишнього ФОП. Тобто оскільки колишній ФОП повертає іншій особі взяті кошти у вигляді поворотної фіндопомоги, то їх також оподатковувати не слід. При цьому той факт, скільки часу фізособа — колишній ФОП користувалася цими коштами після того, як закрила ФОП, і до дати повернення поворотної фіндопомоги, тут ролі не відіграє. Водночас фіскали із цього приводу мають свою думку (див. ЗІР 101.01.03). Вони вважають, що коли йдеться про поворотну фіндопомогу, отриману на ЄП, то до неї продовжує (!!!) застосовуватися 12-місячний строк для визначення доходу, навіть після того, як ФОП ліквідовується.

Нагадаємо: щоб поворотна фіндопомога (безвідсоткова позика) не була доходом для ФОП-спрощенця, її слід повернути протягом 12 календарних місяців з дня отримання (п. 3 п. 292.11 ПКУ). Фіскали це правило застосовують і в разі ліквідації ФОП. Вони вважають: якщо 12-місячний строк користування поворотною фіндопомогою припаде на період, коли ФОП уже закриється, то дохід у сумі неповерненої фіндопомоги все одно виникатиме. Але це буде вже не дохід ФОП-спрощенця, а дохід фізособи.

Тобто якщо колишній ФОП після ліквідації не поверне поворотну фіндопомогу до закінчення 12 місяців з дати її отримання, то фізична особа повинна включити суму такої допомоги у свій дохід і сплатити з неї за результатами року ПДФО і ВЗ.

Ці висновки фіскалів неправомірні. Річ у тому, що:

— по-перше, у ПКУ немає норми, яка б вказувала на те, що поворотна фіндопомога повинна оподатковуватися ПДФО або ВЗ, якщо фізособа не повернула її протягом 12 місяців;

— по-друге, жоден нормативно-правовий акт не містить особливих правил оподаткування поворотної фіндопомоги, якщо вона була отримана на ЄП, а повертається після анулювання реєстрації ФОП. Правила оподаткування доходів фізосіб-громадян, навіть тих, які раніше були ФОП, мають бути такими ж, як і звичайних фізосіб. А за цими правилами не буде доходу у фізосіб, якщо поворотна фіндопомога погашається в межах строку позовної давності.

Крім того, ніхто не повинен повідомляти фіскалів про те, коли саме фізособа повернула раніше видану йому поворотну фіндопомогу.

Позбавляємося від товарів

У ліквідовуваних ФОП виникає багато запитань з приводу товарів, які в них є на залишках після закриття ФОП. А саме: їх цікавить, куди можна подіти такі товари? На наш погляд, у ФОП є три варіанти поводження з такими товарами:

1) використати їх для своїх особистих цілей. Річ у тому, що все майно, яке рахувалося за ФОП, одночасно належало і фізичній особі, яка створила ФОП;

2) продати залишки товарів. При цьому продавати залишки товарів фізособа буде вже не в статусі підприємця, а в статусі фізособи-громадянина. Тому тут треба пам’ятати:

— продаж залишків не має бути систематичним (не більше 2 разів на рік). Оскільки в іншому випадку фіскали можуть сказати, що фізособа здійснює систематичний продаж, а така діяльність може бути проведена тільки в статусі підприємця;

— доходи, отримані від реалізації залишків таких товарів, оподатковуватимуться за загальними правилами, для оподаткування доходів громадян. Тобто правила оподаткування залежатимуть від того, кому саме продаватиме такі залишки фізособа. Якщо податковому агентові (юрособі або ФОП), то утримувати ПДФО і ВЗ буде податковий агент, якщо ж іншій фізособі, то оподатковувати дохід буде продавець — колишній ФОП. При цьому податківці наполягають на тому, що з таких доходів слід утримати ПДФО за ставкою 18 %, а ВЗ — за ставкою 1,5 %;

Проблема буде тільки з продажем підакцизних товарів, таких як алкоголь і тютюнові вироби. Щоб ними торгувати, слід мати ліцензію. У фізособи — колишнього ФОП такої ліцензії бути не може. Тому залишки товарів у вигляді алкоголю або тютюнових виробів як фізособі продати легально не вдасться.

3) викинути, утилізувати або знищити залишки товарів.

Який варіант поводження із залишками товарів після ліквідації обрати, вирішити має сам колишній ФОП.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Ця функція доступна тільки
авторизованим користувачам