Закон № 1914 («податкова реформа»): нове в адмініструванні

* Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» від 30.11.2021 № 1914-IX.

Право отримати від податківців податкову інформацію про контрагента. Почнемо, напевно, з позитивного нововведення. У практиці чимало випадків, коли податківці необґрунтовано звинувачують платника податків у тому, що в нього нібито були операції з фіктивним контрагентом. І відповідно, примушують знімати податковий кредит з ПДВ за операціями з таким контрагентом. Чи ще гірше — за тією підставою, що є операції з «недобросовісним» контрагентом, включають платника ПДВ до числа ризикових і блокують його податкові накладні. Так ось, у ПКУ передбачена норма, яка повинна дещо «убезпечити» платника від таких претензій податківців. У п. 42¹.2 ПКУ прописано право платника податків отримати через Електронний кабінет безпосередньо від самих податківців податкову інформацію про свого контрагента. Така інформація надаватиметься податківцями тільки з дозволу контрагента.

Передбачена така схема:

— ви подаєте через Електронний кабінет запит податківцям на отримання податкової інформації про свого контрагента;

— податківці просять у контрагента дозвіл на надання такої інформації;

— контрагент дає згоду на надання інформації;

— податківці надають вам податкову інформацію про контрагента — у вигляді документа за формою, яка ще буде затверджена Мінфіном, в електронному вигляді з накладенням печатки контролюючого органу.

Звісно, такий документ повністю не захистить платника, але він може стати доказом того, що платник податків проявив належну обачність під час вибору контрагента. Отже, немає його вини та умислу в роботі з «фіктивним» контрагентом.

Повідомлення про позапланову невиїзну перевірку поштою (п. 79.2 ПКУ). Прописано, що якщо повідомлення про документальну позапланову невиїзну перевірку надсилається поштою (рекомендованим листом з повідомленням про вручення), то така перевірка може початися не раніше 30-го календарного дня з дати надсилання податківцями повідомлення і копії наказу (окрім перевірок бюджетного відшкодування).

Інші нововведення, швидше, носять фіскальний характер.

Право на фото-/аудіо-/відеозйомку під час перевірки. Податківцям надається право (п. 20.1.48 ПКУ):

При цьому прямо встановлюється, що ці фото/аудіо/відеофакти (мультимедійна інформація) можуть бути використані як підстави для висновків податківців під час перевірок (п. 83.1.7 ПКУ).

Право податківців під час перевірки вимагати результати інвентаризації (п. 20.1.9 ПКУ). Уточнено, що отримані результати інвентаризації можуть використовуватися податківцями як під час поточної перевірки, так і під час подальших заходів податкового контролю (перевірок).

Запити від податківців — якщо є факти, які можуть (!) свідчити про порушення. Розширюються права податківців у частині отримання від платника податків інформації та її документального підтвердження за запитом. Податківці відтепер мають право направити запит платникові податків не лише за фактом виявленого правопорушення, але й у разі виявлення фактів, які лише можуть свідчити про порушення (абз. 7 п. 73.3 ПКУ).

Втім, взаємопов’язану норму про те, що буде призначена позапланова документальна перевірка, якщо платник у встановлений строк не відповість на такий запит (з п.п. 78.1.1 ПКУ), аналогічним чином поправити забули ☺.

Як і раніше, відповідь на запит (+ документальне підтвердження інформації) треба надати протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту, а в разі зустрічної звірки — протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Як «захист» платника вводиться така норма. Можна не надавати відповідь на запит або надати її лише в певній частині — якщо інформація, про яку просять податківці, вже надавалася платником раніше на їх попередній запит/запити.

У такому разі у відповіді на запит потрібно надати податківцям інформацію про дату і номер листа, якими зазначена інформація та її документальне підтвердження надавалися такому контролюючому органу раніше.

Підстава для позапланової документальної перевірки (п. 78.1.1 ПКУ). Уточнено, що підставою для призначення позапланової документальної перевірки може стати податкова інформація, що свідчить про порушення не лише податкового, валютного та іншого законодавства, контроль над яким покладений на ДПС, але й:

Така перевірка може бути призначена, тільки якщо платник не відповість (протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту) на письмовий запит податківців.

Заборона на виїзд за межі України для керівника юрособи — податкового боржника (п. 87.13 і 87.14 ПКУ). Заборона на виїзд директора юрособи за кордон буде можлива, якщо (одночасно):

(1) сума податкового боргу перевищує 1 млн грн. Ідеться про узгоджену суму податкових зобов’язань і непогашену пеню. Зауважимо, що за донарахованими податківцями сумами узгодженим податкове зобов’язання вважається, якщо сплив строк на оскарження відповідного податкового повідомлення-рішення;

(2) податковий борг не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення податкової вимоги;

(3) судом винесено рішення про застосування тимчасового обмеження в праві виїзду керівника юрособи за межі території України.

Норма про заборону на виїзд не діятиме, якщо в держави є «зустрічний борг» — у вигляді помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань, бюджетного відшкодування. За умови, що «борг держави» дорівнюватиме або буде більше за суму податкового боргу.

Стягнення коштів платника в рахунок податкового боргу без рішення суду (п. 95.5 ПКУ). Ідеться про право податківців без рішення суду стягувати податковий борг з банківських рахунків платника податків і за рахунок готівки, що належить йому. Це буде можливо:

— по-перше, щодо податкового боргу, який виник у результаті несплати самостійно задекларованих платником зобов’язань або пені (у декларації або уточнюючому розрахунку). Донараховані податківцями суми під цю норму не потрапляють;

— по-друге, за умови, що борг не сплачений протягом 90 календарних днів, наступних за граничним строком сплати зобов’язань за відповідною декларацією/уточнюючим розрахунком.

Сума боргу значення не має. Проте нагадаємо, що згідно з п. 59.1 ПКУ заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 грн).

Перенесення перевірки в разі втрати документів (п. 44.5 ПКУ). Норма про перенесення перевірок (до дати відновлення документів, але на строк не більше 120 днів) не буде поширюватися на перевірки бюджетного відшкодування ПДВ. Такі перевірки переноситися не будуть.

Нові реєстри на сайті ДПСУ (п. 35.4 ПКУ). Окрім реєстру керівників-юросіб боржників, щодо яких є рішення суду про обмеження права виїзду за межі країни, також на сайті ДПС буде оприлюднюватися низка додаткової інформації. Зокрема (щодня) інформація про суб’єктів господарювання, що мають податковий борг. При цьому в такому реєстрі зазначатимуться керівники таких суб’єктів господарювання та суми податкового боргу в розрізі платежів і територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, із зазначенням керівників таких територіальних органів.