Податківці про РРО/ПРРО в Інтернеті та товарний облік

* www.youtube.com/watch?v=glVWMXTRMNk

Зовсім нещодавно ФОП-єдиноподатники спокійно торгували і надавали послуги в Інтернеті без усіляких РРО/ПРРО. Але все змінилося з 01.01.2022, коли вони втратили РРО/ПРРО-імунітет. Зараз їм треба оперативно розібратися: чи потрібний конкретно їм РРО/ПРРО або можна за щось «зачепитися»?

Проблема в тому, що Закон про РРО серйозно застарів ☹. Нові способи інтернет-розрахунків ростуть, як гриби, а в Законі про РРО про них — ані слова.

Масла у вогонь традиційно доливають податківці, які фіскально трактують норми Закону про РРО. А на їх думку доводиться зважати. Адже саме вони перевірятимуть. І штрафуватимуть — за те, що, на їх думку, є порушенням.

Оплата за IBAN — порятунок від РРО/ПРРО

Раніше податківці сліпо вимагали застосовувати РРО/ПРРО практично при будь-яких розрахунках в Інтернеті. Ніколи не зазіхали податківці лише на розрахунки через Клієнт-банк (з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця). Проте ще з літа минулого року в їх консультаціях стали проскакувати нові нотки: мовляв, якщо продавець дає покупцям тільки реквізити рахунку у форматі IBAN, то РРО/ПРРО можна не застосовувати, не вдаючись у подробиці, як на цей рахунок заплатив покупець/замовник** ☺.

** Про це ми писали у статті «Інтернет-банкінг vs РРО/ПРРО: податківці пом’якшують свою позицію?» (журнал «Бухгалтер 911», 2021, № 36).

Але саме проскакувати. В основному роз’яснювальна кампанія податківців аж до кінця року «їхала» по інших рейках ☹.

Однак на початку цього року сталася знакова подія. З’явився лист Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики від 30.12.2021 № 04-32/10-2021/409504***, який, як виявилося, остаточно «дотиснув» податківців.

*** Деталі — у статті «Продаж товарів через Інтернет vs РРО: роз’яснення Комітету ВРУ» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 1-2).

У ньому сказано, що якщо для оплати товару/роботи/послуги ви даєте покупцю реквізити свого поточного банківського рахунку, крім карткового, конкретно номер рахунку у форматі IBAN, то тоді РРО/ПРРО не застосовуватиметься.

Адресував він цей лист у тому числі податківцям. І «попросив» їх враховувати позицію Комітету при розгляді звернень платників податків. А що податківці? Дещо несподівано, але факт такий, що податківці висновки з цього листа вже продублювали у своєму Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі. Тобто, читай, підтвердили прихильність цим висновкам.

Примітно, що і у відеоконференції від 14.01.2022 податківці повністю підтримували висновки з листа Комітету: зовсім не важливо, як покупець розраховується — важливо, який спосіб розрахунків пропонує сам продавець! Якщо він дає для оплати тільки IBAN-реквізити свого поточного підприємницького рахунку (і покупці/замовники платять за цими реквізитами), то такі операції не вимагають застосування РРО/ПРРО ☺.

Податківці обґрунтовують це тим, що Закон про РРО регулює діяльність суб’єктів господарювання, а не фізичних осіб. Тому громадяни можуть платити як завгодно — закон їх дії не регламентує і не обмежує. А ось продавці (усі, крім єдиноподатників групи 1), незалежно від системи оподаткування, видів діяльності і товарів, якими торгують, зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО (якщо не мають пільг за ст. 9 і 10 Закону про РРО) при:

— прийнятті готівки або замінників грошей;

— фізичному прийнятті від покупців оплати карткою/електронним платіжним засобом через POS-термінал;

— наданні даних своєї (!) картки / даних свого карткового рахунку для проведення інтернет-розрахунків (неважливо, як платитиме сам покупець: карткою чи без неї).

Ось деякі приклади практичних ситуацій, про які йшлося на вебінарі:

Важливі рекомендації

1. Якщо РРО/ПРРО не потрібен, а ви проведете через нього операцію, не страшно, за це вас ніхто не оштрафує.

2. Якщо ви звільнені від РРО/ПРРО згідно зі ст. 9 Закону про РРО і не займаєтеся ніякою іншою діяльністю, то можете отримувати оплату і на картку. РРО/ПРРО вам не потрібен ☺.

Товарний облік

Тут маємо «ложку дьогтю у бочці з медом».

За товарним обліком рекомендації були дуже дивними.

Із Закону про РРО чітко випливає, що облік товарних запасів за п. 12 ст. 3 Закону про РРО повинні вести тільки ті ФОП, які здійснюють розрахункові операції.

Якщо ми розрахункових операцій взагалі не здійснюємо (наприклад, покупці платять нам лише за IBAN-реквізитами підприємницького рахунку), то й товарний облік вести ми не зобов’язані. Не важливо, чим ми торгуємо. Адже нас не стосується ст. 3 Закону про РРО.

Але ж ні, податківці вважають інакше. Мовляв, товарний облік, якщо ви потрапляєте в критерії п. 12 ст. 3 Закону про РРО, будьте люб’язні, ведіть завжди, навіть якщо розрахункової операції в розумінні Закону про РРО у вас немає жодної ☺.

Нагадаємо, що п. 12 ст. 3 Закону про РРО вимагає вести облік товарних запасів від тих, хто:

— або займається реалізацією технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту; лікарських засобів; виробів медпризначення; ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. Незалежно від групи єдиного податку,

— або є єдиноподатниками зі сплатою ПДВ. Незалежно від виду діяльності,

— або працюють на загальній системі оподаткування.