Держрегулювання цін: як не помилитися при розрахунку надбавки?

* Стаття «Регулювання цін на соціально значущі товари» (журнал «Бухгалтер 911», 2022, № 3).

Повторення — мати навчання. Тому нагадаємо, що на низку соціально значущих товарів на період карантину встановлений граничний рівень торговельної надбавки.

Причому п. 41⁴ «карантинної» постанови встановлено граничний рівень торговельної надбавки в розмірі не більше 10 % оптово-відпускної ціни на соціально значущі товари (див. перелік у врізці) з урахуванням рекламних, маркетингових, логістичних послуг, послуг з підготовки, обробки, пакування, інших послуг, пов’язаних з реалізацією кінцевому споживачу.

Як же розуміти такі вимоги Кабміну? Не так, як раніше ☺.

У тому сенсі, що свого часу ми вже мали справу з держрегулюванням цін на схожий «продуктовий кошик». Усе «танцювало» від постанови КМУ від 25.12.96 № 1548. Про це регулювання ми, на щастя, давно вже забули. Але воно нам зараз стане у пригоді, щоб проілюструвати застосування сьогоднішніх обмежень. На контрасті, так би мовити.

Так от, раніше базою була задекларована оптова ціна виробника (митна вартість). А надбавку у межах «ліміту» ділили між собою всі посередники між виробником (імпортером) і кінцевим покупцем (у т. ч. оптовики).

Зараз усе інакше! Регулюється тільки рівень торговельної надбавки роздрібного продавця. А базою для нього є не задекларована оптова ціна виробника (митна вартість), а оптово-відпускна ціна, за якою роздрібник придбав товар у оптовика/виробника/імпортера.

Ще один момент. Що означають слова «з урахуванням рекламних, маркетингових…, інших послуг, пов’язаних з реалізацією кінцевому споживачу»? Раніше, коли КМУ хотів якийсь елемент витрат винести за межі граничної надбавки, він писав «без урахування…». Наприклад, без урахування витрат на транспортування в міжміському сполученні.

А зараз написав «з урахуванням» і перерахував послуги, витрати на які формують витрати на збут роздрібного торговця. Але витрати на збут в торговельну надбавку і так включаться (див. визначення в абз. 12 ч. 1 ст. 1 Закону про ціни і ціноутворення). Вочевидь, логіка КМУ була в тому, щоб додатково підкреслити, що всі витрати роздрібника на ці послуги повинні «сидіти» усередині обмеженої 10 відсотками торговельної надбавки. Винести їх «за межі» не можна!