Враховуємо помилково отримані гроші: бухоблік, податок на прибуток, ПДВ

Перше і головне правило - помилково отримані гроші потрібно якомога швидше повернути їх законному власнику. Не сумніваємося, що ви так і зробите. Ми ж сьогодні поговоримо про "обліковий слід" такого «ходіння» коштів.

Бухгалтерський облік

У бухобліку «помилкові» гроші підприємство-отримувач показує записом:

Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - Кт 685 «Розрахунки з іншими кредиторами».

Відповідно, повернення відображаємо зворотним проведенням:

Дт 685 - Кт 311.

Якщо раптом вам у зв'язку з несвоєчасним поверненням коштів довелося сплатити ще й пеню банку або інфляційні та 3% річних, ці суми відправляються до складу інших операційних витрат. На наш погляд, відображати такі витрати потрібно кореспонденцією.

Дт 948 - «Визнані штрафи, пені, неустойки».

Кт 685 - «Розрахунки з іншими кредиторами».

Правда, Мінфін, для подібних витрат, порекомендував використовувати субрахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Податок на прибуток

З податком на прибуток все вкрай просто.

Ви помітили, що надходження «помилкових» грошей і їх повернення не проходять через рахунки обліку доходів / витрат підприємства. А що це означає? Правильно, такі суми абсолютно не впливають на податковоприбутковому облік одержувача.

Про податковий облік доведеться згадати лише в тому випадку, якщо ви були настільки неповороткі з поверненням коштів, що «потрапили» під «санкції» у вигляді пені банку або інфляційних та 3% річних. Такі виплати потрапляють в бухвитрати, а значить, автоматично зменшують об'єкт оподаткування податком на прибуток. Для того, щоб нівелювати зменшуючий вплив штрафів на користь окремих категорій контрагентів, законодавці з 01.01.2017 р передбачили нову податкову різницю.

Згідно з новим п.п. 140.5.11 ПКУ платники податків збільшують об'єкт оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені та неустойок, нарахованих відповідно до законодавства і цивільно-правових договорів на користь осіб, які не є платниками податку на прибуток (крім фізичних осіб) і на користь прибутківців, які нараховують податок за ставкою 0%.

А ось штрафи і пеня, нараховані на користь звичайних прибудківців, в коригуванні фінрезультату не беруть участь.

ПДВ

Відразу скажемо: на наш погляд ...

При отриманні коштів, помилково (!) перерахованих контрагентом (не в оплату товарів / послуг), податкові зобов'язання не виникають!

Відповідно складати податкову накладну та реєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних не потрібно. Чому? Вся справа в тому, що об'єктом оподаткування Податку на Додану вартість є операції з поставки товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України (п.п. «а» п. 185.1 ПКУ). Як бачите, ПКУ чітко визначає об'єкт оподаткування ПДВ - операції з поставки товарів.

А от кошти, які не пов'язані із взаємовідносинами між суб'єктами господарювання з приводу поставки товарів / послуг, а отримані помилково, не підпадають під об'єкт оподаткування ПДВ.

В принципі, з цим згодні і податківці. Однак у своїй консультації, присвяченій порядку ПДВ-обліку в ситуації, коли в результаті банківської помилки платникові Податку на додану вартість на рахунок «капнули» чужі гроші, вони висувають дві додаткові умови, при дотриманні яких можна не нараховувати податкові зобов'язання (див. Підкатегорію 101.02 БЗ):

Умова 1. Грошові кошти повернуті протягом трьох банківських днів;

Умова 2. У платника немає договірних відносин з тим суб'єктом господарювання, який перерахував «помилкові» гроші.

Точно такі ж умови в іншій своїй консультації податківці висувають і в тому випадку, коли кошти помилково перераховані з вини платника. Тут вони також недвозначно вказують на те, що головними умовами ненарахування ПДВ будуть (див. Підкатегорію 101.05 БЗ):

Умова 1. Відсутність договірних відносин між підприємствами

Умова 2. Своєчасне повернення коштів у встановлений для таких випадків 5-денний термін.

Справедливості заради зазначимо, що є і сприятливе для платників податків роз'яснення, в якому податківці, вказуючи на неоподаткування ПДВ помилково отриманих коштів, взагалі не згадують про терміни такого повернення (див. Лист ДФСУ від 15.03.2016 р). Але ми не особливо уповаємо на нього, оскільки воно має адресний характер і стосується тільки тих, хто застосовує «касовий» метод нарахування ПДВ.

Якщо одну з цих умов порушено, то, за логікою контролерів, на дату надходження суми коштів, що «заблукали», треба нарахувати ПДВ-зобов'язання і зареєструвати податкову накладну, а на дату повернення - скласти розрахунок коригування та зменшити податкові зобов'язання.

Ми, звичайно ж, не можемо у всьому погодитися з податківцями.