Допомога по частковому безробіттю: світить чи горить синім полум'ям?
Одні обіцяли й піарилися, інші чекали й сподівалися.
А за фактом... не так сталося, як гадалося.
Надамо відповідь на 2 головні запитання:
1) хто має право?
2) як отримати карантинну допомогу по частковому безробіттю?
А ви самі собі відповісте: світить допомога чи вона горить синім полум'ям?
Можете спробувати
Не тільки лише всі. Мало хто може претендувати на допомогу.
Щасливці — суб'єкти малого або середнього підприємництва, які в карантин з власної ініціативи перевели працівників на неповний робочий час.
Після призначення допомоги працівник отримуватиме виплати у двох частинах:
— зарплату за фактично відпрацьований час;
— допомогу (через роботодавця) за кожну недопрацьовану годину з розрахунку 2/3 окладу. Розмір допомоги не перевищить мінзарплати.
Навіть не думайте
Більшість робатодавців пролітають повз.
Нічого не отримають ті, хто оформив:
1) відпустку (у тому числі за свій рахунок).
Так учинила більшість. Законодавець дав безліміт на дні карантинної відпустки і простимулював саме цю поведінку. Працівники замість того, щоб працювати, попросили відправити їх у відпустки за свій рахунок. Тож що ж таким «неробам» компенсувати?
2) простій з оплатою не нижче 2/3;
Центр зайнятості зі своєю допомогою тут ні при чому. Допомога не для роботодавця, а для працівників. А вони й так отримують «простійні» за невідпрацьовані години. Тож платіть, роботодавцю, платіть! До речі, саме таким роботодавцям із телевізора обіцяли все компенсувати. Ага...
3) неповний робочий час з ініціативи працівників.
Тут теж працівники-ледарі. Не хочуть працювати. Про яку допомогу взагалі йдеться?! Працівник сам попросив установити неповний робочий день (неповний робочий тиждень), а йому ще й допомогу по частковому безробіттю? Ну вже ні!
Зрозуміло, що працівники йшли за свій рахунок або просили неповний робочий час не від гарного життя. Вони йшли на поступки роботодавцям. А в результаті — маємо те, що маємо.
Але не поспішайте заздрити тим, у кого є право на допомогу. Читаємо далі.
Спробуйте отримати
Якщо ви потрапили до складу щасливців (див. вище), то звернутися до Центру зайнятості треба протягом 30 календарних днів із дня призупинення (скорочення) діяльності.
Ну а оскільки Порядок надання допомоги № 306 набув чинності 28.04.2020 р., то з допомогою за березень навіть ті, хто мав на неї право, у прольоті. Адже 30 днів уже тю-тю.
«Але залишається ж іще квітень та травень!» — скажете ви. Цілком вірно. Хоча формально (з урахуванням 30-денного обмеження) скоротити діяльність «треба» було у квітні. Але це не точно… Поки чиновники думають, що з цим робити. Адже інакше пролетять узагалі всі.
Хочете допомогу — готуйте документи. Їх перелік Центр зайнятості навів на сайті.
Копіювати список не будемо. Зупинимося лише на двох документах.
Перший — засвідчена роботодавцем копія наказу про призупинення (скорочення) діяльності.
З нього має випливати, що роботодавець із власної ініціативи встановив працівникам неповний робочий час.
І ось тут криється проблема. Це зміна істотних умов праці (ст. 32 КЗпП). Про що треба попереджати працівників не пізніше ніж за 2 місяці.
Але в поточній ситуації 2 місяців не було! Коли приймали норми з допомоги, то не думали про КЗпП.
А що, якщо забити на КЗпП? Так, багато хто зараз так і робить.
Центр зайнятості призначить допомогу. КЗпП — це не його компетенція.
АЛЕ! Не скидаємо з рахунків Держпраці. В усних консультаціях фахівці цього відомства наполягають, що карантин не скасовує норми КЗпП. Про встановлення працівникові неповного робочого часу роботодавець зобов'язаний попередити працівника не пізніше ніж за 2 місяці. Недотримання — порушення трудового законодавства. Потенційний штраф на роботодавця — мінзарплата (наразі — 4723 грн) + адмінштраф на посадових осіб — від 510 до 1700 грн.
Порушників виявити не проблема. Достатньо визначити, хто отримував допомогу.
Але хто не ризикує — той не п'є шампанського.
Другий проблемний документ — довідка з податкової про сплату ЄСВ за 6 місяців. Тут своя боротьба.
Припустимо, підприємство йде на ризик, документи на отримання допомоги зібрано та подано. Допомогу призначено, укладено договір. Що далі?
Разом із допомогою
Морока з виплатою допомоги повністю лягає на плечі роботодавця. Він отримує допомогу від Центру зайнятості і протягом 3 днів виплачує працівникам за окремою відомістю. Виплатив — відзвітуй протягом 5 днів (подай копію відомості).
Після припинення виплати допомоги з'являються обмеження на звільнення працівників-отримувачів. Звільнити можна, але в деяких випадках доведеться повернути допомогу в повному обсязі (ч. 6 ст. 471 Закону про зайнятість). Бонус — Центр зайнятості настукає на роботодавця Держпраці.
До речі, ми зовсім забули про податківців. А вони про нас — ні. І справа однією лише ЄСВ-довідкою не обмежується.
ДПСУ розродилася ідеєю оподаткувати допомогу ПДФО і ВЗ. Тому роботодавець отримує в навантаження обов'язок нараховувати, утримувати і сплачувати ПДФО/ВЗ із сум такої допомоги та відображати ці виплати у формі № 1ДФ.
Це прямо суперечить п.п. 165.1.1 ПКУ. Не повинно бути тут податків. Але чи всі роботодавці-отримувачі допомоги підуть проти податківців? Утім, податківці облагодіяли тим, що не примушують із неї платити ЄСВ.
Підсумки
Абсолютна більшість підприємств допомогу не отримають. Це стосується як тих, хто відправив працівників у відпустку за свій рахунок, так і тих, хто оформив простій.
Претендувати на виплати можуть лише малі та середні роботодавці, які забили на КЗпП і, не озираючись на 2 місяці для повідомлення, установили неповний робочий час.
Допомога за березень не світить нікому. Залишається квітень і далі...
Жодної вигоди роботодавець від допомоги не отримує. Допомога йде працівникові. А ось роботодавець буде:
— розбиратися з Держпраці, якщо вона заявиться;
— відповідати за достовірність поданих відомостей і за цільове використання коштів «безробітного» Фонду. Можуть завітати з перевіркою;
— вирішувати проблему (не) оподаткування допомоги. Адже ДПСУ впевнена, що роботодавець — податковий агент.
А що ж працівник? Так, якусь суму допомоги він отримає (якщо він не сумісник або пенсіонер).
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
- Re
Гарри К., самое смешное будет, если за пособием обратится глава правления Нафтогаза
Блоги 
