Податкові та бухгалтерські новини

10.06.21 00:00

0 Друкувати

Обране

Подаємо бенефіціарів: коли та як [час настав]

Вітаю, дорогі читачі! Я, Наталя Амброзяк, юрист журналу "Податки & бухоблік". Поговоримо про одну з наболілих тем - бенефіціарах...

Увага! Апдейт № 2!

1. Деякі держреєстратори та нотаріуси не приймають заяви з даними паспорту для виїзду за кордон.

Однак Мінюст у листі від 13.11.2020 р. № 9338/8.4.4/32-20 прямо вказує на можливість використовувати дані паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Жодних заборон діяти таким чином законодавство не містить.

Оскільки на практиці склалася така ситуація, то тут три варіанти розвитку подій:

- виконати вимоги держреєстратора або нотаріуса (тобто вказати дані паспорта-книжечки та подати у пакеті документів нотаріально посвідчену копію цього документа);

- звернутися до нотаріуса, який враховує роз’яснення Мін’юсту (такі є);

- оскаржувати відмову у проведенні реєстраційної дії до органів Мін’юсту.

І тут вже обирати вам: заплатити кошти або сперечатися.

2. Зареєстровано законопроєкт від 20.07.2021 г. № 5807, яким пропонується продовжити строк подання даних щодо бенефіціарів. Деталі читайте тут. Увага! Це тільки законопроєкт! Він ще не прийнятий та не підписаний Президентом! Поки все залишається так, як є.

Увага! Апдейт!

Сьогодні, 11 червня, наказ Мінфіну від 19.03.2021 р. № 163 опублікували в Урядовому кур’єрі.

Тож тепер:

- юрособи, зареєстровані до 28.04.2020 року, зобов’язані подати структуру власності + «бенефіціарні» документи з 11 липня по 11 жовтня;

- структуру власності + «бенефіціарні» документи доведеться подавати під час певних реєстраційних дій з 11 липня.

До речі, детально з бенефіціарами (і не тільки з ними) ми обов’язково будемо розбиратися на сторінках журналу «Податки & бухоблік». Тож підписуйтеся та читайте нас на https://i.factor.ua/ukr/

Стартує кампанія з подання держреєстратору «бенефіціарних» документів.

Пам'ятаєте? Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...” від 06.12.2019 р. № 361-IX (набув чинності ще 28.04.2020 р.) оновив вимогу про подання даних про бенефіціарів. При цьому усіх добряче налякав (і не тільки бенефіціарами). Та насправді вся ця «бенефіціарна» кампанія ще майже рік нікого не турбувала. Проте ми впритул наблизилися до її початку!

У цьому матеріалі для усіх юросіб коротко і по суті: що? де? коли? чому?

Ексклюзивний матеріал для передплатників сайту

новини, ексклюзивні статті, довідники
завантажуйте бланки
усе це без реклами

грн/
місяць

Вже сплатили? Увійти

Передплатники Factor PRO отримують безкоштовний доступ до порталу бонусом до передплати.

Що сталося?

Мінфін затвердив зміст та структуру власності (див. наказ від 09.03.2021 р. № 163). Ну, як затвердив... Вказав, що структура власності викладається у довільній формі.

На час написання матеріалу текст наказу не опублікований. Думаємо, це питання декількох днів. Безумовно, ми попередимо вас про опублікування та оновимо цей матеріал! Тож не губіть його

Мінфін стверджує, що цей документ набиратиме чинності через місяць після опублікування.

Чому важливо подати?

Бо штрафи ого-го. Якщо дані про бенефіціарів потрібно вносити, а їх у встановлений законом строк ви не внесли у ЄДР (Єдиний держреєстр юросіб, ФОП та громадських формувань), то керівнику (уповноваженій особі) юрособи загрожує адмінштраф від 17000 до 51000 грн (ч. 6 ст. 166¹¹ КУпАП).

Протоколи складають суб'єкти держфінмоніторингу, зокрема, Мінюст (ст. 255 КУпАП). Накладають штрафи суди (ст. 221 КУпАП).

Після складання протоколу Мінюст надішле керівнику юрособи рекомендованого листа де вкаже про відсутніть даних про бенефіціарів та запросить з'явитися протягом 1 місяця для підписання протоколу (п. 5¹Порядку, затвердженого постановою КМУ від 21.12.2016 р. № 990).

Далі про те, кого ж це все стосується?

Хто має заморочуватися?

Одразу скажемо: у ФОП немає бенефіціарів. Якщо ви ФОП і не є засновником тих чи інших юросіб, то можете далі не читати.

А от всі юрособи незалежно від організаційно-правової форми (ТОВ, АТ, ПП тощо) мають заморочуватися.

При цьому навіть ті, у кого у засновниках просто фізичні особи! І навіть якщо засновник – єдина фізособа! Хоча дехто з держорганів зазначав, що у такому випадку не потрібно подавати «бенефіціарні» документи.

Наприклад, Офіс великих платників ДПС у Віснику.

Проте це не так! Можете самі переконатися. Перелік винятків виключний, його також можна знайти у п. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Не подають дані про бенефіціарів тільки:

політичні партії та їх структурні утворення;
профспілки, їх об'єднання, організації профспілок, передбачені статутом профспілок та їх об'єднань;
творчі спілки та їх місцеві осередки;
організації роботодавців та їх об'єднання;
адвокатські об'єднання;
торгово-промислові палати;
ОСББ;
релігійні організації;
держоргани;
органи місцевого самоврядування та їх асоціації;
державні та комунальні підприємства, установи та організації.

Хто такі бенефіціари?

Кінцевий бенефіціарний власник — це та фізособа, яка контролює діяльність юридичної особи.

Якщо у підприємства засновник — юрособа, то вона не є бенефіціаром. Бенефіціаром може бути виключно фізична особа. Тож шукайте фізособу, яка контролює нашого засновника-юрособу.

Що таке контроль?

Зазвичай це — володіння часткою 25 % і більше. І тут йдеться як про пряме володіння, так і про володіння через, так би мовити, посередників.

Наприклад, є ТОВ “Ромашка”. Засновник Іванов з часткою 40 %. ТОВ “Ромашка” заснувала ТОВ “Квіткові поля” з часткою у 70 %. Тож Іванов буде одним з бенефіціарів ТОВ “Квіткові поля” та ТОВ "Ромашка".

Є більш складні випадки. Наприклад, коли формально часткою у статутному капіталі підприємства більше 25 % володіє чоловік, а фактично його (підприємство) контролює дружина. Проте, по-перше, хто ж це покаже. А, по-друге, такий опосередкований зв'язок потрібно ще довести за допомогою документів.

До речі, бенефіціарів може й зовсім не бути. Про це теж потрібно буде повідомляти.

Хто з юросіб та коли саме «старт»?

Юрособи, зареєстровані до 28.04.2020 р. За законом вони мають подати дані про бенефіціарів протягом 3 місяців з дня набрання чинності формою та змістом структури власності. Але оскільки набирає чинності форма та зміст через місяць, то фактично у таких юросіб як мінімум 4 місяці з дати опублікування наказу Мінфіна № 163!

Ще раз нагадаємо: на момент написання матеріалу наказ ще не опублікований. Звісно про цю подію ми одразу вас проінформуємо і доповнимо цю статтю. Тож заходьте сюди ще раз

Юрособи, зареєстровані після 28.04.2020 р. Формально не мають нічого подавати, бо під час реєстрації мали б це робити. Проте оскільки форму та зміст структури власності затверджували довго, то краще б і юрособам, зареєстрованим між 28.04.2020 р. і датою набранням чинності змісту та структури власності також подати «бенефіціарні» документи.

Що таке структура власності?

Потрібно графічно зобразити дані про власників юрособи. У тому числі показуємо тих, хто прямо або опосередковано впливає на управління нею.

Приклад. Є юрособа 1 у якої засновник — юрособа 2. У юрособи 2 є засновники-фізичні особи. Тож у структурі власності розкриваємо всіх. Або раптом у вас формальний засновник — фізособа 1, а фактично юрособу контролює владна дружина (владний чоловік) фізособи 1

Малюємо у схемі дані про всіх власників! Не важливо — бенефіціар це чи — ні! Тих, хто має вирішальний вплив (по суті бенефіціарів) просто позначаємо. Також вказуємо тип такого впливу (прямий/опосередкований) для кожного з них.

Прямий вплив:

фізособа-засновник = бенефіціар.

Опосередкований вплив: наприклад, юрособа 1 <--- засновник-юрособа 2 <--- фізособа-засновник-бенефіціар.

Зразки можна знайти за посиланням:

Усю цю красу підписує керівник юрособи.

Що подавати тим, хто «стартує»?

Треба подати:

— заяву за формою 2;

Хоча дехто вважає, що форму 6. На наш погляд, все ж таки форму 2, бо форма 6 зовсім для іншого.

— структуру власності (розібралися вище);

— витяг, виписку чи інший документ, що підтверджує держреєстрацію юрособи-нерезидента (для засновників — нерезидентів);

— для бенефіціарів — нерезидентів та резидентів, у яких паспорт оформлено без засобів Єдиного державного демографічного реєстру (паспорт-книжечка), — нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу. Документ іноземною мовою вимагає перекладу українською.

Лайфхак: навіть з паспортом-книжечкою можна уникнути нотаріального посвідчення! Просто замість даних українського паспорта вказуєте дані закордонного. Номер Єдиного держдемреєстра можна також з нього витягти. Про це колись казав Мінюст у своєму листі від 13.11.2020 р. № 9338/8.4.4/32-20.

Рішення загальних зборів не потрібне!

Якщо встигаєте подати дані протягом цих 3 місяців, то адмінзбір платити не доведеться :). Якщо не встигнете, то адмінзбір у 2021 році – 680 грн.

Куди та як подавати?

Документи можна подати:

а) держреєстратору через ЦНАП (у паперовому вигляді особисто або поштою). Якщо поштою, то підписи на заяві треба посвідчувати нотаріально (відправляємо рекомендованим листом з повідомленням про вручення і описом вкладення);

б) нотаріусу.

В електронному вигляді нормативка також дозволяє подавати та потрібно дочекатися поки допилять портал “Дія” (https://diia.gov.ua/services) або сайт “Он-лайн будинок юстиції” (https://online.minjust.gov.ua/).

І дай, Боже, щоб розробники встигли зробити все як треба і своєчасно! Бо знову ті черги у 10005000 людей... Старожили нас зараз, думаємо, зрозуміли...

Коли і що ще треба буде подавати?

1. Підтвердження даних про бенефіціарів.

Щорічно, починаючи з наступного року після держреєстрації юрособи. На все про все 14 календарних днів з дати держреєстрації.

Починаємо підтверджуватися з 2022 року (див. лист Мін’юсту від 13.01.2021 р. № 245/8.4.4/32-21)!

Якщо дані про бенефіціарів не змінюються — подаємо заяву за формою 6 (скачати можна тут).

Якщо дані змінюються, то подаємо:

— заяву за формою 6;

— структуру власності;

— для бенефіціарів-нерезидентів та резедентів (тільки з паспортом-книжечкою), - нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу. Не забуваємо про лайфхак з закордонним паспортом для тих, у кого паспорт-книжечка

2. Під час реєстраційних дій.

Коли набуде чинності наказ Мінфіну № 163 (про зміст та структуру власності), додатково подаємо все ті ж структуру власності, витяг (для засновників-нерезидентів) та нотаріально засвідчену копію документа, що посвідчує особу (для резидентів з паспортом-книжечкою та для нерезидентів) у разі, якщо в нас:

— реєстрація юрособи (очевидний момент);

— зміни до даних про юрособу у ЄДР;

— перехід на модельний статут і назад, на звичайний;

— внесення до ЄДР даних про юрособу, зареєстровану до 01.07.2004 року;

У всіх цих випадках (окрім реєстрації нової юрособи) можна не подавати «бенефіціарні» документи, якщо дані по бенефіціарам не змінювалися (лист Мін’юсту від 23.04.2020 р. № 3887/8.4.4/32-20).

3. Зміна даних про бенефіціарів. Якщо по бенефіціарах змінюються якісь дані (наприклад, прізвище), то їх обов'язково треба внести до ЄДР протягом 30 робочих днів з дня змін. Це стосується і змін у структурі власності!

А якщо бенефіціари змінилися? У цьому випадку також доведеться враховувати ці 30 робочих днів. Бо ж треба перемальовувати ту кляту структуру власності Про це каже ч. 22 ст. 17 “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” від 15.05.2003 р. № 755-IV.

Рубрика:

Теги:

Вимкнути рекламу

Коментарі

Світлана

10.06.21 12:50

Дякую

Отримуйте новини поштою!