Закінчення позовної давності і єдиний податок

Автор: Костюк Дмитро, заступник головного редактора.

У попередніх статтях сьогоднішнього тематичного номера ми розібралися з тим, як впливає закінчення позовної давності на податковий облік: ПДВ і податок на прибуток. Явно бракує ще одного податку — єдиного. Давайте розберемося з тим, що відбувається в обліку єдиноподатника при закінченні позовної давності. Одразу попереджаємо: те, що написано в ПКУ, і те, що відбувається в житті, не завжди збігається.

Не секрет, що в доходи, які оподатковуються єдиним податком, включаються не лише суми коштів, що надійшли на рахунок або в касу, але і ціла низка доходів, які з надходженням грошей безпосередньо не пов’язані. Серед таких доходів окреме місце посідає кредиторська заборгованість зі строком позовної давності, що сплив.

Довгий час її в контексті оподаткування не дуже-то згадували. І це не дивно, адже вже декілька років перебіг позовної давності заморожено. Але завдяки Закону № 4434* цей період добігає кінця (див. статтю «Перебіг позовної давності поновиться восени: що це означає?» // «Податки & бухоблік», 2025, № 50). Що це означає для платників єдиного податку?

* Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX.

Передусім зауважимо, що ми говоримо не про всю безнадійну заборгованість (п.п. 14.1.11 ПКУ), а тільки про заборгованість, за якою спливає строк позовної давності (п.п. «а» п.п. 14.1.11 ПКУ). Закінчення позовної давності — основний, але не єдиний випадок визнання заборгованості безнадійною. Втім, у теорії ця класифікація не повинна хвилювати спрощенців. Адже з усього різноманіття випадків визнання заборгованості безнадійною ПКУ говорить про оподаткування єдиним податком тільки кредиторської заборгованості зі строком позовної давності, що сплив*.