І квартал 2026: як роботодавцю виконати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю?

І квартал 2026 року вже завершився, але ключові підзаконні акти щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю досі не затверджено. Це ставить роботодавців у фактичну «правову паузу»: норми Закону діють, але механізми їх застосування — ні.

Про це ми детально розповідали у статтях: "Працівник з інвалідністю у 2026 році: зарплата, податки, ЄСВ, звітність", "Чи стосується постанова яка діє з 1 січня 2026 року про норматив інвалідів закладів освіти?", "З 2026 року — нові правила! Як виконати «інвалідний» норматив і не отримати штраф?"

Одна з важливих новацій – квартальний звітний період. Тобто, контролювати дотримання нормативу слід щокварталу (а не щороку). І от перші підсумки роботодавці підбивають уже в квітні 2026 року.

І квартал 2026 року закінчився, але і досі не затверджено ряд підзаконної нормативної бази щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю. Що робити роботодавцям?

Тут маємо щонайменше два важливі упущення урядовців.

Спеціальне врахування до нормативу окремих працівників з інвалідністю

Приписами  ч. 10 ст. 18² Закону № 875* визначені категорії осіб з інвалідністю, які зараховуються у виконання нормативу, як один за двох. Це особи з інвалідністю:

• першої групи незалежно від причин її встановлення;
• другої групи з порушенням зору;
• другої групи з психічними розладами.

Порядок зарахування цих осіб до нормативу має встановити КМУ. Але і досі цього документа немає. Є тільки проєкт, з яким можна ознайомитись тут.

* Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.91 № 875-ХІІ.

Також при визначенні нормативу до середньооблікової штатної кількості штатних працівників (СКШП) не враховуються штатні одиниці, що належать до робіт, професій з важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці. Їх перелік також має визначити Кабмін (ч. 14 ст. 18² Закону № 875). Але і його також досі немає. Ознайомитися з проєктом можна тут.

Відсутність цих документів означає, що за І квартал 2026 року роботодавці не можуть зменшити СКШП для розрахунку нормативу на кількість працівників, які займають посади на шкідливих, небезпечних і важких умовах праці, а також не можуть врахувати до виконання нормативу 1:2 окремих працівників з інвалідністю І та ІІ групи.

Звіт та внесок за невиконаний норматив: обов’язок є, форми й алгоритму — ні

Якщо норматив за І квартал 2026 року установлено, але не виконано, то роботодавець повинен:

1. Подати відповідний звіт.
2. Розрахувати та сплатити внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю.

І тут знову ж таки проблеми.

По-перше, немає затвердженої форми звіту. Її також чекаємо (на цей раз від Мінфіну). До передачі адміністрування ЄСВ Пенсійному фонду звітність щодо внеску на працевлаштування осіб з інвалідністю подаватиметься до податкових органів за основним місцем обліку. Відзвітувати слід протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу.

А далі потрібно буде сплатити внесок – протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання такої звітності.

По-друге, при розрахунку СКШП для внеску також слід виключити працівників праця яких належить до робіт, професій із важкими, шкідливими чи небезпечними умовами праці (п. 10 Порядку № 268*). І тут знову ж таки потрібен уже згаданий вище затверджений Кабміном перелік. А його немає.

* Порядок обчислення середньомісячної зарплати для розрахунку внеску на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, затверджений постановою КМУ від 25.02.2026 № 268.

Що це означає для роботодавців сьогодні?

• Законодавчий обов’язок виконувати норматив працевлаштування осіб з інвалідністю та сплачувати внесок формально діє.
• Водночас ключові підзаконні акти відсутні!
• Це робить коректне виконання нормативу й розрахунок внеску за І квартал 2026 року практично неможливими без ризику помилки.

До затвердження підзаконних документів роботодавцям варто:

• фіксувати фактичні показники (СКШП, кількість працівників з інвалідністю, середньомісячну зарплату тощо);
• відстежувати появу затверджених форм звітності та урядових переліків;
• бути готовими до оперативного подання звіту та сплати внеску одразу після затвердження необхідної нормативної бази (можливі уточнення за вже минулі періоди).