НБУ попередив банки про нові ризики: які операції потраплять під фінмоніторинг

Національний банк України у листі від 14.07.2026 № 25-0010/65703 звернувся до банків із новими рекомендаціями щодо виявлення схем ухилення від оподаткування та легалізації коштів. Регулятор описав ознаки фінансових операцій, які можуть свідчити про використання так званих «скруток», «зустрічних потоків» та компаній-оболонок, а також рекомендував банкам посилити перевірку клієнтів, які здійснюють імпортні операції.

Що сталося

Національний банк повідомив, що під час наглядової діяльності виявив випадки використання компаніями-резидентами фінансових схем, які можуть свідчити про:

• ухилення від сплати податків;

• незаконне формування податкового кредиту з ПДВ;

• легалізацію доходів, одержаних злочинним шляхом;

• фінансування тероризму або розповсюдження зброї масового знищення.

У зв'язку з цим НБУ рекомендував банкам враховувати наведені ознаки під час фінансового моніторингу клієнтів.

Що таке механізм «скруток»

За інформацією НБУ, одна з найпоширеніших схем полягає у штучній зміні номенклатури товарів під час їх документального руху між пов'язаними компаніями.

У результаті:

• формується фіктивний податковий кредит з ПДВ;

• занижуються податкові зобов'язання;

• можливе незаконне бюджетне відшкодування ПДВ.

Такі операції часто супроводжуються використанням компаній-оболонок та складними ланцюгами фінансових переказів.

Які компанії потрапляють до зони ризику

НБУ зазначає, що найчастіше у подібних схемах використовуються:

• новостворені підприємства;

• компанії, які тривалий час фактично не працювали;

• юридичні особи з ознаками компаній-оболонок.

Серед характерних ознак таких компаній:

• невелика кількість працівників;

• мінімальний статутний капітал;

• відсутність виробничих або складських приміщень;

• відсутність власного транспорту;

• багатомільйонні обороти за відсутності реальних доходів;

• часта зміна директора, власників або адреси;

• взаємодія переважно з новоствореними контрагентами;

• розбіжності у відомостях про кінцевих бенефіціарних власників;

• використання спільних IP-адрес, телефонів або бухгалтерів без очевидної економічної причини.

На які імпортні операції банки звертатимуть особливу увагу

Окремий блок рекомендацій стосується імпортерів.

Під посилену перевірку можуть потрапити, зокрема, ситуації, коли:

• новостворена компанія здійснює багатомільйонні платежі за вже поставлений товар без попередньої передоплати;

• відсутні документи щодо транспортування, зберігання чи фактичного руху товару;

• підприємство не сплачує, або сплачує в незначних розмірах оренду, зарплату, податки або комунальні платежі;

• кошти надходять за продукцію, що не відповідає виду діяльності імпортерів;

• кошти надходять від ризикових фінансових компаній у вигляді кредитів чи позик;

• кошти надходять від контрагентів, які в більшості випадків також є новоствореними компаніями та/або мають ознаки компаній оболонок, та/або стосовно яких наявна негативна інформація;

• майже всі отримані кошти протягом кількох днів одразу перераховуються нерезидентам;

• невідповідність змісту прибуткових та видаткових фінансових операцій за рахунками імпортерів та/або їх контрагентів;;

• фінансові операції мають транзитний характер; 

• у договорах виявляються ознаки фіктивності (наприклад, договір укладено до створення компанії або до відкриття банківського рахунку).

Більш детальний перелік читайте у листі Нацбанку.

Що це означає для бізнесу

Лист адресований банкам, однак його рекомендації безпосередньо впливатимуть і на клієнтів.

Банки можуть значно уважніше перевіряти:

• походження коштів;

• реальність господарської діяльності;

• економічний зміст операцій;

• документи щодо поставок;

• структуру власності;

• наявність персоналу та матеріально-технічної бази.

Особливу увагу приділятимуть компаніям, які здійснюють зовнішньоекономічну діяльність, особливо імпорт товарів.

Яку інформацію можуть запитувати банки

НБУ рекомендує банкам ще до встановлення ділових відносин із клієнтом та під час подальшого обслуговування з'ясовувати:

• хто є кінцевим покупцем імпортованої продукції;

• через які магазини або інтернет-майданчики здійснюється продаж товарів;

• чи має підприємство складські приміщення;

• чи достатньо у нього ресурсів для ведення заявленої діяльності;

• як фактично організований бізнес клієнта.

Висновок

Нові рекомендації НБУ означають подальше посилення фінансового моніторингу банками. Насамперед це стосується імпортерів, новостворених підприємств та компаній із нетиповими фінансовими операціями.

Для сумлінного бізнесу це сигнал завчасно подбати про належне документальне оформлення господарських операцій, підтвердження реальності діяльності та готовність надати банку інформацію щодо походження коштів, логістики, контрагентів і фактичної моделі ведення бізнесу.