Розрахунковий листок: документ, який працівники часто недооцінюють

«Зарплата прийшла — і добре». Так думають багато працівників.

Але чи знаєте ви, за що саме вам заплатили, які виплати нарахували, що утримали із зарплати і чи не зникла десь доплата, премія або індексація?

Саме для цього і потрібен розрахунковий листок.

І це далеко не просто «папірець від бухгалтерії».

Що роботодавець повинен показати працівнику?

Відповідно до статті 110 КЗпП України при кожній виплаті заробітної плати роботодавець повинен повідомити працівника:

•  загальну суму заробітної плати;
•  розшифрування за видами виплат;
•  розміри та підстави утримань;
•  суму, яка фактично належить працівнику до виплати.

Аналогічна гарантія передбачена статтею 30 Закону України «Про оплату праці».

Тобто працівник має право знати не лише: «Скільки грошей прийшло на картку?»

а й: «Як роботодавець нарахував саме цю суму?»

Що можна знайти у розрахунковому листку?

Наприклад:

• Оклад — 15 000 грн
• Надбавка — 2 000 грн
• Премія — 3 000 грн
• Індексація — 500 грн

Разом нараховано — 20 500 грн.

Далі — передбачені законодавством утримання.

І вже після цього визначається сума, яка має бути виплачена працівнику.

А тепер уявімо, що працівник очікував премію 3 000 грн, а в розрахунковому листку її немає. 

Це вже привід поставити роботодавцю питання: Чому премію не нарахували?

 «Мені обіцяли премію, але її немає»

Ось тут починається найцікавіше.

Не кожна обіцяна премія автоматично є гарантованою виплатою.

Потрібно перевірити:

•  колективний договір;
•  положення про преміювання;
•  трудовий договір;
•  накази роботодавця;
•  встановлені показники та умови преміювання.

Законодавство дозволяє визначати в колективних договорах умови оплати праці, у тому числі розміри та умови виплати доплат, надбавок, премій, гарантійних і компенсаційних виплат.

Тому фраза: «Премія — це на розсуд начальника» не завжди правильна.

Якщо премія передбачена системою оплати праці та працівник виконав установлені умови її отримання, потрібно з'ясувати правові підстави її ненарахування.

А де індексація?

Ще одна виплата, яку працівники часто не перевіряють.

Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» визначає оплату праці одним з об'єктів індексації. Індексація покликана компенсувати працівнику частину втрати купівельної спроможності доходу через зростання цін.

Тому якщо у вас виникли сумніви щодо правильності індексації, не потрібно просто питати: «Чому мені мало заплатили?»

Потрібно попросити роботодавця показати: як саме була розрахована заробітна плата та чи проводилася індексація.

А що з утриманнями?

Іноді працівник бачить: «Нараховано — 25 000 грн» а на картку отримує значно менше.

І виникає питання: «Куди поділися гроші?»

Саме тому закон вимагає зазначати розміри та підстави утримань.

Це можуть бути, зокрема, передбачені законодавством податки та збори, аліменти, суми за виконавчими документами або інші утримання, для яких є законна підстава.

Тому працівник має право не просто побачити кінцеву суму, а зрозуміти, чому з його заробітку утримали саме стільки.

 «У нас зарплата однакова, але отримуємо різні суми»

Таке цілком можливо.

Два працівники можуть мати однаковий посадовий оклад, але різну кінцеву зарплату через:

•  різну кількість відпрацьованих годин;
•  доплати;
•  надбавки;
•  премії;
•  лікарняні;
•  відпустку;
•  роботу в нічний час;
•  роботу у святкові або вихідні дні;
•  інші передбачені законом або локальними документами виплати.

Саме тому порівнювати лише суму «на картці» недостатньо.

Порівнювати потрібно структуру зарплати.

 «Мені сказали, що зарплата нарахована правильно»

Добре.

Але працівник має право знати, на підставі яких даних зроблено цей розрахунок.

Законодавство про бухгалтерський облік передбачає документування господарських операцій та ведення відповідного обліку. Первинні документи є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Тому за наявності спору щодо зарплати можуть мати значення не лише розрахункові листки, а й інші документи:

• табелі обліку робочого часу;
•  накази про преміювання;
•  накази про встановлення надбавок і доплат;
•  положення про оплату праці;
•  положення про преміювання;
•  колективний договір;
•  документи щодо відпусток;
•  документи щодо лікарняних;
•  відомості про нарахування та виплату зарплати.

 А якщо розрахунковий листок надходить електронною поштою?

Це не означає, що документ автоматично стає «недійсним».

Законодавство допускає електронну форму документування, а сучасний бухгалтерський облік може здійснюватися з використанням електронних документів.

Тому електронний розрахунок теж варто зберігати.

Особливо якщо є ризик трудового спору.

 А якщо роботодавець взагалі не дає розрахунковий листок?

Тоді варто звернутися до роботодавця письмово.

Наприклад: «Прошу надати інформацію щодо нарахованої мені заробітної плати за ___ місяць із зазначенням усіх складових заробітної плати, сум та підстав утримань і суми, належної до виплати».

Таке звернення набагато сильніше, ніж усне: «А чому мені стільки нарахували?»

Адже залишається доказ того, що працівник звертався до роботодавця.

Розрахунковий листок може стати доказом у суді

Наприклад, працівник стверджує: «Мені не нарахували доплату за нічні години».

Розрахунковий листок показує відсутність відповідної виплати.

Або: «Мені не виплатили премію» - у розрахунку премія відсутня.

Або: «З мене незаконно утримали гроші» - у документі видно суму та вид утримання.

Тому розрахунковий листок може бути одним із доказів у трудовому спорі, хоча для повної оцінки ситуації суд може витребувати й інші документи.

А якщо зарплату затримують?

Тут розрахункові документи також дуже важливі.

Адже потрібно встановити: скільки працівнику нарахували → коли повинні були виплатити → коли фактично виплатили → чи утворилася заборгованість.

Стаття 115 КЗпП встановлює строки виплати заробітної плати, а законодавство про оплату праці передбачає відповідальність за порушення строків її виплати.

Тому фраза: «Грошей поки немає, але все вам нараховано» не означає, що питання закрите.

Нарахування і виплата — це не одне й те саме.

А що буде при звільненні?

Саме тут розрахункові документи особливо важливі.

Працівнику потрібно перевірити:

•  зарплату за фактично відпрацьований час;
•  компенсацію за невикористані дні відпустки;
•  інші належні виплати;
•  суми утримань;
•  загальну суму остаточного розрахунку.

Тому перед звільненням не варто обмежуватися фразою: «Все порахували правильно».

Краще попросити документальний розрахунок.

 І ще одна важлива річ — не викидайте старі розрахунки

Особливо якщо:

•  змінювався оклад;
•  встановлювали надбавку;
•  вам призначали премію;
•  змінювався графік роботи;
•  був простій;
•  були понаднормові години;
•  працювали у нічний час;
•  були лікарняні;
•  перебували у відпустці;
•  виник конфлікт із роботодавцем;
•  плануєте звільнення.

Зберігайте не лише сам розрахунковий листок, а й документи, на підставі яких змінювалася зарплата.

Ще один момент, про який мало хто думає

Документи про зарплату можуть мати значення не лише для поточного спору.Інформація про нараховану зарплату та сплату страхових внесків має значення і для соціального страхування та пенсійних прав працівника. Законодавство про ЄСВ зобов'язує роботодавців вести документи, пов'язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати та сплатою внеску.

Тому помилка в зарплатних документах сьогодні іноді може мати наслідки далеко не сьогодні.

Що робити працівнику, якщо є сумніви?

Алгоритм простий:

► Візьміть розрахунковий листок.
►  Перевірте всі складові зарплати.
►  Порівняйте їх із трудовим договором, колективним договором та положенням про оплату праці.

►  Перевірте табель — скільки часу вам фактично облікували.
►  Якщо є премія, доплата чи надбавка — перевірте умови її нарахування.
►  Якщо є утримання — з'ясуйте їх підставу.
►  Якщо виявили невідповідність — зверніться до роботодавця письмово.
►  Якщо питання не вирішується — можна звертатися за захистом своїх трудових прав у встановленому законом порядку.

 І головне

Працівник не повинен бути бухгалтером, щоб розуміти власну зарплату.

Але він має право знати:

• скільки йому нарахували;
• за що нарахували;
• що утримали;
• чому утримали;
• і скільки в результаті повинні були виплатити.

 Розрахунковий листок — це не просто інформація про гроші. Це можливість перевірити, чи правильно роботодавець виконав свої обов'язки щодо оплати праці.

Іноді уважний погляд на один документ може виявити проблему, яку працівник не помічав місяцями.