07.04.13
Друкувати
Ответы на вопросы "горячей" телефонной линии на тему уплаты НДС
21 березня 2013 року у редакції журналу «Вісник податкової служби України» відбулась «гаряча» телефонна лінія з питань сплати ПДВ в умовах нових методів його адміністрування. Сеанс телефонного зв’язку провела заступник начальника відділу спеціальних режимів оподаткування та інформаційно-аналітичної роботи Управління адміністрування податку на додану вартість та контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість Департаменту оподаткування юридичних осіб ДПС України Наталія Кузьміна.
Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час телефонної лінії.
Відповідальність за неподання Реєстру виданих та отриманих податкових накладних
1. Яку відповідальність передбачено за неподання або несвоєчасне подання до органу ДПС Реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
Форма та порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджено наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340 (далі — Порядок № 1340).
Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних, впровадження якого обумовлено вимогами п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу (п. 1 Порядку № 1340). Зазначено, що Реєстр є основою для відображення зведених результатів обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг у податкових деклараціях з ПДВ.
Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника — у паперовому вигляді.
Податковим кодексом та Порядком № 1340 встановлено обов’язок подання платниками ПДВ органу ДПС копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період — квартал.
За невиконання вимог щодо ведення Реєстру передбачено застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно зі ст. 1631 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, якою передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 цього Кодексу додатки до податкової декларації, яка подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, є її невід’ємною частиною.
Неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу).
Отже, неподання або несвоєчасне подання Реєстру може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника ПДВ та застосування у відповідних випадках штрафних (фінансових) санкцій в порядку та розмірах, визначених главою 11 розділу II Податкового кодексу.
Заповнення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних
2. Банк при здійсненні міжбанківського переводу коштів справляє комісію та надає виписку на суму комісії (інколи їх кількість становить понад 10 шт.). Чи можна до Реєстру заносити однією сумою за день або місяць дані з декількох виписок?
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом ДПС України від 05.07.2012 р., виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов’язкових реквізитів.
Аналогічну позицію з цього питання викладено у листах Нацбанку України від 11.04.2012 р. № 12-109/658-3917 та ДПС України від 07.05.2012 р. № 7912/6/15-1415.
Форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення затверджено наказом № 1340.
Документи (отримані податкові накладні, розрахунки коригування, товарні чеки або інші розрахункові документи, транспортний квиток, готельний рахунок, касові чеки, первинні документи, складені відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг тощо), на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг, відображаються у розділі II цього Реєстру.
Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру передбачено п. 2 розділу IV Порядку № 1340.
Так, проставляється номер запису документа, який засвідчує факт придбання товарів. Номер запису переноситься на зазначений документ. До граф 3, 4 переносяться відповідні реквізити такого документа.
Отже, зведене ведення записів у розділі II Реєстру за кількома документами, що підтверджують факт отримання (придбання) товарів/послуг Порядком № 1340, не передбачено, і, крім того, занесення до Реєстру інформації за декількома документами унеможливлює заповнення граф 3, 4 цього Реєстру, яке є обов’язковим.
Враховуючи вищезазначене, до Реєстру отриманих податкових накладних не можна вносити записи одним рядком, сформовані на підставі зведених даних декількох окремих документів (зокрема, кількох виписок банку), незалежно від періодичності зведення таких документів (один раз на день або раз на місяць). А тому у зазначеній у запитанні ситуації записи до Реєстру отриманих податкових накладних мають бути внесено окремим рядком за кожною отриманою випискою.
Водночас слід враховувати те, що зведені результати податкового обліку Реєстру є основою для їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ.
Податковий кредит при будівництві будинку для службових осіб
3. Бюджетна установа (військова частина) фінансується з державного бюджету і зареєстрована платником ПДВ. У кошторисі за спецфондом установи передбачено кошти на фінансування будівництва багатоквартирного будинку для проживання військовослужбовців. Будівництво здійснюється підрядним способом і частково власними силами. Чи має право установа на включення до податкового кредиту сум ПДВ за актами виконаних робіт з будівництва цього будинку?
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу).
Враховуючи те, що квартири будинку, який споруджується військовою частиною та після введення його в експлуатацію використовуватимуться військовою частиною не з метою здійснення оподатковуваних операцій, а для проживання військовослужбовців, така бюджетна установа — платник ПДВ не матиме права на віднесення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням (виготовленням) будівельних матеріалів, інших товарів та послуг для спорудження будинку, до податкового кредиту.
Недоперерахування коштів на спец рахунок
4. Сільськогосподарське підприємство у 2011 р. помилково перерахувало на спецрахунок суму меншу, ніж було задекларовано у скороченій декларації з ПДВ. Чи вважатиметься зазначене порушенням цільового використання коштів та чи застосовується в цьому випадку штрафна санкція?
Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу передбачено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 р. № 11.
Пунктом 3 Порядку № 11 встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Податкового кодексу для перерахування суми ПДВ до державного бюджету.
Зокрема, відповідно до п. 203.2 вищезазначеної статті Кодексу платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання, вважається грошовим зобов’язанням платника (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, з нього стягується штраф у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу.
Також зауважимо, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. При цьому сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу).
Реєстрація платником ПДВ
5. Підприємство — неплатник ПДВ перерахувало передплату нерезиденту, а у подальшому імпортувало товар вартістю понад 300 тис. грн. Чи має підприємство в цьому випадку обов’язково зареєструватися платником ПДВ?
Слід зазначити, що норму, якою встановлювалась обов’язкова реєстрація платником ПДВ особи у разі укладання нею однієї чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планувалося здійснення оподатковуваних операцій у встановлених розмірах, було передбачено Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який втратив чинність з 01.01.2011 р.
Наразі перелік осіб, які вважаються платниками ПДВ для цілей оподаткування цим податком, вимоги щодо обов’язкової реєстрації платників ПДВ та порядок здійснення добровільної реєстрації платників ПДВ встановлено розділом V Податкового кодексу, а саме статтями 180, 181, 182.
Зокрема, передбачено, що платником ПДВ є будь-яка особа, яка:
провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням;
зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ;
ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу вимогою щодо обов’язкової реєстрації осіб як платників ПДВ є здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, загальна сума яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ). Зазначена вимога не стосується осіб, які є платниками єдиного податку.
При цьому зауважимо, що особи, які не зареєстровані як платники ПДВ та ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації платниками ПДВ (п. 181.2 ст. 182 Податкового кодексу).
Крім того, під визначенням терміну «постачання товарів» слід розуміти будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Враховуючи вищезазначене, а також те, що підприємство здійснило лише операції з придбання товарів у нерезидента та їх ввезення на митну територію України, воно не підпадає під вимогу щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Водночас виходячи з визначення поняття підприємства, передбаченого ст. 62 Господарського кодексу, яким є самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності, а також поняття господарської діяльності (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу), придбані підприємством імпортні товари будуть у подальшому використані ним у виробництві або реалізовані. А отже, коли підприємство буде провадити оподатковувані операції, у нього може виникнути питання щодо реєстрації платником ПДВ: добровільної або обов’язкової.
Також слід зазначити, що лише особи, зареєстровані платниками ПДВ у встановленому порядку, мають право на податковий кредит згідно зі ст. 198 Податкового кодексу за придбаними товарами (у тому числі при їх імпорті), які використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника.
Послуги з оздоровлення дітей
6. Дитячий санаторій надає послуги з лікування та оздоровлення дітей віком до 18 років за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України. Водночас санаторій надає платні послуги з оздоровлення дітей, доходи від яких зараховуються до спеціального фонду санаторію. Санаторій зареєстровано платником ПДВ. Чи потрібно у декларації з ПДВ відображати асигнування із загального фонду Держбюджету України на лікування та оздоровлення дітей у санаторії?
У податковій декларації з ПДВ відображаються зведені результати обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування (пункти 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу).
Форму декларації з ПДВ та порядок її заповнення і подання затверджено наказом № 1492 (у редакції наказу № 1342).
До декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (п. 1 розділу III Порядку № 1492).
У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку зазначається у колонці Б.
У рядках 1 — 6 колонки А розділу I «Податкові зобов’язання» декларації зазначаються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 Податкового кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), обсяги постачання, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу, і ті, що не оподатковуються у зв’язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 цього Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.
При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов’язаний враховувати значення термінів «постачання товарів» відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу та «постачання послуг» відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 цієї статті Кодексу.
Щодо операцій з надання санаторним закладом послуг з оздоровлення дітей, то вони є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому згідно з п. 197.1.5 ст. 197 постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім окремих послуг, перелік яких наведено у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ.
Підпунктом 197.1.6 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів незалежно від джерел фінансування.
Отже, в розділі I податкової декларації з ПДВ мають відображатися зведені результати обліку операцій з постачання товарів (послуг) незалежно від того, ким компенсується вартість поставлених товарів (послуг): безпосередньо покупцем чи через будь-яку третю особу (у даному випадку — фінансування з Державного бюджету України).
Пропонуємо вашій увазі відповіді на запитання, поставлені під час телефонної лінії.
Відповідальність за неподання Реєстру виданих та отриманих податкових накладних
1. Яку відповідальність передбачено за неподання або несвоєчасне подання до органу ДПС Реєстру виданих та отриманих податкових накладних?
Форма та порядок ведення Реєстру виданих та отриманих податкових накладних затверджено наказом Мінфіну України від 17.12.2012 р. № 1340 (далі — Порядок № 1340).
Реєстр виданих та отриманих податкових накладних (далі — Реєстр) є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних, впровадження якого обумовлено вимогами п. 201.15 ст. 201 Податкового кодексу (п. 1 Порядку № 1340). Зазначено, що Реєстр є основою для відображення зведених результатів обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг у податкових деклараціях з ПДВ.
Реєстр ведеться в електронному вигляді у форматі, затвердженому центральним органом податкової служби, та за власним бажанням платника — у паперовому вигляді.
Податковим кодексом та Порядком № 1340 встановлено обов’язок подання платниками ПДВ органу ДПС копії записів у реєстрах виданих та отриманих податкових накладних в електронному вигляді в строки, передбачені для подання податкової звітності (календарний місяць), у тому числі для яких встановлено звітний податковий період — квартал.
За невиконання вимог щодо ведення Реєстру передбачено застосування адміністративного штрафу до платника податку згідно зі ст. 1631 Кодексу про адміністративні правопорушення від 07.12.84 р. № 8073-X, якою передбачено, що відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, в тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п’яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те саме порушення, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі від десяти до п’ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 44.1 ст. 44 Податкового кодексу передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 цього Кодексу додатки до податкової декларації, яка подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання, є її невід’ємною частиною.
Неподання платником податків в установлений законом строк податкової декларації або розрахунків, якщо їх подання передбачено законом, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки (пп. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу).
Отже, неподання або несвоєчасне подання Реєстру може бути підставою для проведення документальної позапланової перевірки платника ПДВ та застосування у відповідних випадках штрафних (фінансових) санкцій в порядку та розмірах, визначених главою 11 розділу II Податкового кодексу.
Заповнення Реєстру отриманих та виданих податкових накладних
2. Банк при здійсненні міжбанківського переводу коштів справляє комісію та надає виписку на суму комісії (інколи їх кількість становить понад 10 шт.). Чи можна до Реєстру заносити однією сумою за день або місяць дані з декількох виписок?
Відповідно до Узагальнюючої податкової консультації щодо використання банківських виписок як первинних документів, затвердженої наказом ДПС України від 05.07.2012 р., виписка з особового рахунку клієнта банку може слугувати як документ, що підтверджує суму витрат на оплату банківських послуг з розрахунково-касового обслуговування, за умови зазначення в ній інформації про надання банком таких послуг, сум операцій та заповнення обов’язкових реквізитів.
Аналогічну позицію з цього питання викладено у листах Нацбанку України від 11.04.2012 р. № 12-109/658-3917 та ДПС України від 07.05.2012 р. № 7912/6/15-1415.
Форму Реєстру виданих та отриманих податкових накладних та Порядок його ведення затверджено наказом № 1340.
Документи (отримані податкові накладні, розрахунки коригування, товарні чеки або інші розрахункові документи, транспортний квиток, готельний рахунок, касові чеки, первинні документи, складені відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг тощо), на підставі яких здійснюється облік операцій з придбання товарів/послуг, відображаються у розділі II цього Реєстру.
Особливості заповнення деяких граф розділу II Реєстру передбачено п. 2 розділу IV Порядку № 1340.
Так, проставляється номер запису документа, який засвідчує факт придбання товарів. Номер запису переноситься на зазначений документ. До граф 3, 4 переносяться відповідні реквізити такого документа.
Отже, зведене ведення записів у розділі II Реєстру за кількома документами, що підтверджують факт отримання (придбання) товарів/послуг Порядком № 1340, не передбачено, і, крім того, занесення до Реєстру інформації за декількома документами унеможливлює заповнення граф 3, 4 цього Реєстру, яке є обов’язковим.
Враховуючи вищезазначене, до Реєстру отриманих податкових накладних не можна вносити записи одним рядком, сформовані на підставі зведених даних декількох окремих документів (зокрема, кількох виписок банку), незалежно від періодичності зведення таких документів (один раз на день або раз на місяць). А тому у зазначеній у запитанні ситуації записи до Реєстру отриманих податкових накладних мають бути внесено окремим рядком за кожною отриманою випискою.
Водночас слід враховувати те, що зведені результати податкового обліку Реєстру є основою для їх відображення в податкових деклараціях з ПДВ.
Податковий кредит при будівництві будинку для службових осіб
3. Бюджетна установа (військова частина) фінансується з державного бюджету і зареєстрована платником ПДВ. У кошторисі за спецфондом установи передбачено кошти на фінансування будівництва багатоквартирного будинку для проживання військовослужбовців. Будівництво здійснюється підрядним способом і частково власними силами. Чи має право установа на включення до податкового кредиту сум ПДВ за актами виконаних робіт з будівництва цього будинку?
Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми ПДВ, сплачені (нараховані) у зв’язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу).
Враховуючи те, що квартири будинку, який споруджується військовою частиною та після введення його в експлуатацію використовуватимуться військовою частиною не з метою здійснення оподатковуваних операцій, а для проживання військовослужбовців, така бюджетна установа — платник ПДВ не матиме права на віднесення сум ПДВ, нарахованих (сплачених) у зв’язку з придбанням (виготовленням) будівельних матеріалів, інших товарів та послуг для спорудження будинку, до податкового кредиту.
Недоперерахування коштів на спец рахунок
4. Сільськогосподарське підприємство у 2011 р. помилково перерахувало на спецрахунок суму меншу, ніж було задекларовано у скороченій декларації з ПДВ. Чи вважатиметься зазначене порушенням цільового використання коштів та чи застосовується в цьому випадку штрафна санкція?
(ФГ «Світоч»)
Пунктом 209.2 ст. 209 Податкового кодексу передбачено, що згідно зі спеціальним режимом оподаткування сума ПДВ, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів/послуг, не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається в розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми ПДВ, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, за рахунок яких сформовано податковий кредит, а за наявності залишку такої суми податку — для інших виробничих цілей.
Зазначені суми ПДВ акумулюються сільськогосподарськими підприємствами на спеціальних рахунках, відкритих в установах банків та/або в органах, які здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів у порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 р. № 11.
Пунктом 3 Порядку № 11 встановлено, що сума ПДВ, яка підлягає сплаті (перерахуванню) сільськогосподарським підприємством відповідно до податкової декларації за операціями з постачання вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих основних фондах, а також на давальницьких умовах (крім підакцизних товарів, за винятком виноматеріалів за кодами згідно з УКТЗЕД 2204 29 і 2204 30, які поставляються підприємствами первинного виноробства), тобто різниця між сумою податкового зобов’язання за звітний (податковий) період та сумою податкового кредиту за такий період перераховується сільськогосподарським підприємством з поточного рахунку на спеціальний рахунок у строки, встановлені ст. 203 Податкового кодексу для перерахування суми ПДВ до державного бюджету.
Зокрема, відповідно до п. 203.2 вищезазначеної статті Кодексу платник податку зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого п. 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов’язання, вважається грошовим зобов’язанням платника (пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
У разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання протягом встановлених строків, з нього стягується штраф у розмірах, встановлених п. 126.1 ст. 126 цього Кодексу.
Також зауважимо, що використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, не сплачених до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов’язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу, тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов’язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. При цьому сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування (п. 123.2 ст. 123 Податкового кодексу).
Реєстрація платником ПДВ
5. Підприємство — неплатник ПДВ перерахувало передплату нерезиденту, а у подальшому імпортувало товар вартістю понад 300 тис. грн. Чи має підприємство в цьому випадку обов’язково зареєструватися платником ПДВ?
Слід зазначити, що норму, якою встановлювалась обов’язкова реєстрація платником ПДВ особи у разі укладання нею однієї чи більше цивільно-правових угод (договорів), унаслідок виконання яких планувалося здійснення оподатковуваних операцій у встановлених розмірах, було передбачено Законом України від 03.04.97 р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», який втратив чинність з 01.01.2011 р.
Наразі перелік осіб, які вважаються платниками ПДВ для цілей оподаткування цим податком, вимоги щодо обов’язкової реєстрації платників ПДВ та порядок здійснення добровільної реєстрації платників ПДВ встановлено розділом V Податкового кодексу, а саме статтями 180, 181, 182.
Зокрема, передбачено, що платником ПДВ є будь-яка особа, яка:
провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням;
зареєстрована або підлягає реєстрації як платник ПДВ;
ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України.
Згідно з п. 181.1 ст. 181 Податкового кодексу вимогою щодо обов’язкової реєстрації осіб як платників ПДВ є здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп’ютерної мережі, загальна сума яких протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 000 грн. (без урахування ПДВ). Зазначена вимога не стосується осіб, які є платниками єдиного податку.
При цьому зауважимо, що особи, які не зареєстровані як платники ПДВ та ввозять товари на митну територію України в обсягах, що підлягають оподаткуванню, сплачують ПДВ під час митного оформлення товарів без реєстрації платниками ПДВ (п. 181.2 ст. 182 Податкового кодексу).
Крім того, під визначенням терміну «постачання товарів» слід розуміти будь-яку передачу права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання за рішенням суду (пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу).
Враховуючи вищезазначене, а також те, що підприємство здійснило лише операції з придбання товарів у нерезидента та їх ввезення на митну територію України, воно не підпадає під вимогу щодо обов’язкової реєстрації платником ПДВ.
Водночас виходячи з визначення поняття підприємства, передбаченого ст. 62 Господарського кодексу, яким є самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності, а також поняття господарської діяльності (пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу), придбані підприємством імпортні товари будуть у подальшому використані ним у виробництві або реалізовані. А отже, коли підприємство буде провадити оподатковувані операції, у нього може виникнути питання щодо реєстрації платником ПДВ: добровільної або обов’язкової.
Також слід зазначити, що лише особи, зареєстровані платниками ПДВ у встановленому порядку, мають право на податковий кредит згідно зі ст. 198 Податкового кодексу за придбаними товарами (у тому числі при їх імпорті), які використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такого платника.
Послуги з оздоровлення дітей
6. Дитячий санаторій надає послуги з лікування та оздоровлення дітей віком до 18 років за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України. Водночас санаторій надає платні послуги з оздоровлення дітей, доходи від яких зараховуються до спеціального фонду санаторію. Санаторій зареєстровано платником ПДВ. Чи потрібно у декларації з ПДВ відображати асигнування із загального фонду Держбюджету України на лікування та оздоровлення дітей у санаторії?
У податковій декларації з ПДВ відображаються зведені результати обліку операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є об’єктом оподаткування та звільнені від оподаткування (пункти 201.14, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу).
Форму декларації з ПДВ та порядок її заповнення і подання затверджено наказом № 1492 (у редакції наказу № 1342).
До декларації з ПДВ вносяться дані податкового обліку платника окремо за кожний звітний (податковий) період без наростаючого підсумку (п. 1 розділу III Порядку № 1492).
У колонці А в усіх необхідних випадках проставляються обсяги постачання (придбання) без урахування ПДВ, сума податку зазначається у колонці Б.
У рядках 1 — 6 колонки А розділу I «Податкові зобов’язання» декларації зазначаються загальні обсяги постачання звітного періоду, які оподатковуються за основною ставкою, за нульовою ставкою, звільнені від оподаткування відповідно до ст. 197 Податкового кодексу, тимчасово звільнені від оподаткування відповідно до підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, звільнені від оподаткування відповідно до міжнародних договорів (угод), обсяги постачання, що не є об’єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу, і ті, що не оподатковуються у зв’язку з визначенням місця постачання послуг за межами митної території України відповідно до пунктів 186.2, 186.3 ст. 186 цього Кодексу або постачання послуг за межами митної території України.
При визначенні обсягу постачання товарів/послуг за звітний (податковий) період платник зобов’язаний враховувати значення термінів «постачання товарів» відповідно до пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу та «постачання послуг» відповідно до пп. 14.1.185 п. 14.1 цієї статті Кодексу.
Щодо операцій з надання санаторним закладом послуг з оздоровлення дітей, то вони є об’єктом оподаткування ПДВ.
При цьому згідно з п. 197.1.5 ст. 197 постачання послуг з охорони здоров’я закладами охорони здоров’я, що мають ліцензію на постачання таких послуг, а також постачання послуг реабілітаційними установами для інвалідів та дітей-інвалідів, що мають ліцензію на постачання таких послуг відповідно до законодавства, крім окремих послуг, перелік яких наведено у цьому пункті, звільняються від оподаткування ПДВ.
Підпунктом 197.1.6 п. 197.1 ст. 197 Податкового кодексу передбачено звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичних осіб віком до 18 років, інвалідів, дітей-інвалідів незалежно від джерел фінансування.
Отже, в розділі I податкової декларації з ПДВ мають відображатися зведені результати обліку операцій з постачання товарів (послуг) незалежно від того, ким компенсується вартість поставлених товарів (послуг): безпосередньо покупцем чи через будь-яку третю особу (у даному випадку — фінансування з Державного бюджету України).
Рубрика:
- Інше
- /
Бухгалтер 911 наголошує: зміст авторських матеріалів може не співпадати з політикою та точкою зору редакції. Серед авторів матеріалів, що публікуються, є не лише представники редакційної команди.
Викладена інформація в конкретній публікації відображає позицію автора. Редакція не втручається в авторські матеріали, не редагує тексти, тож не несе відповідальності за їх зміст.
Коментарі
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)