Податкова амністія: ситуація, коли слід йти до ворожки, а потім до адвоката

Аналізуючи положення про добровільне декларування, ловиш себе на думці, краще почитати будь-яких філософів, більше логіки та однозначності, ніж у цьому “надзвичайно прогресивному декларуванні”. Це той випадок, коли чим більше читаєш, тим більше виникає запитань без відповідей.

Як відомо, 1 вересня 2022 року завершується період, наданий для добровільного разового декларування активів. Цілком розумно, що  період подачі декларацій та сплати потрібно продовжувати. 

Однак що ж ми маємо на сьогоднішній день з цим загадковим декларуванням?

І. Відразу слід зважати на такі проблеми:

(1) більшість державних реєстрів не працює, чи до них обмежений доступ, а це означає – неможливість взяти витяги, навести в них лад декларанту, а податкова не може провести перевірку та порівняти дані з декларації з даними з реєстрів,

(2) також не працює реєстр індивідуальних податкових консультацій, аби отримати декларанту відповіді на всі свої запитання (спланувати свою поведінку чи потенційний захист), проте є Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс  (ЗІР), який загалом дозволяє розібратися з добровільним декларуванням, а також та ж сама гаряча лінія податкової,

(3) положеннями підрозділу 9-4 розділу ХХ Податкового кодексу України (Положення про декларування) якось неоковирно прописана процедура проведення перевірки декларацій, яка в майбутньому може бути дуже майстерно використана особливо кмітливими декларантами-порушниками. 

Так, камеральна перевірка проводиться впродовж 60 днів з моменту подачі декларації, а потім у податкової загадко з’являється ще один строк - в 365 днів, коли вона може виявити невідповідності та попросити пояснити і потім ще провести позапланову невиїзну. Постає питання, як процедурно має відбутися це виявлення, адже камеральна перевірка вже проведена (мабуть, будуть застосовуватися класичні підстави для позапланової, перераховані в ст. 78 ПКУ)?

ІІ. Суть добровільного декларування:

Для того, аби відповісти на запитання подавати чи ні, доречно виходити з такого:

(1) Податкова має дані про доходи громадян з 1998 року, тобто теоретично слід відштовхуватися від цієї дати. Положення про декларування не містять відповіді щодо того, з якої дати слід аналізувати та виявляти свої «нечесні» активи – в межах 1095 днів, чи в межах давності притягнення до кримінальної відповідальності за економічні злочини (максимум, 10 років, в залежності від тяжкості та інших складових).

Тому краще взяти з податкової довідку про доходи (заява за формою 10 ДР) з 1998 року, зрозуміло, що процедура ця маружна, бюрократична і не факт, що декларанту вдасться отримати інформацію, починаючи з 1998 року, але це слід зробити аби розуміти, що «бачить» податкова, а чого не бачить.

(2) Яких «нечесних» доходів стосується? 

У ЗІР знаходимо,   що декларування стосується, наприклад, таких «нечесних» доходів (з яких не сплачені податки): 

(а) заробітна плата (винагорода), отримана працівниками в «конвертах», 

(б) іноземні доходи, 

(в) доходи фізичної особи, отримані від здійснення підприємницької, незалежної професійної діяльності без державної реєстрації її як фізичної особи – підприємця, без взяття на податковий облік, або без одержання ліцензії, дозволу чи іншого дозвільного документа для провадження певних видів господарської діяльності, 

(г) незадекларовані доходи у вигляді спадщини, подарунків, отримані не від фізичних осіб першого, другого ступеня споріднення, орендної плати, доходи від продажу рухомого та нерухомого майна, прибутків від відчуження акцій, часток, корпоративних або інших аналогічних прав тощо.

Але є застереження. Навіть, якщо припустити, що людина накопичила «нечесний» дохід, наприклад, в один мільйон гривень, однак на сьогоднішній день, або на день декларування (головне аби до 01.09.2022) цей мільйон «з’їла», тобто по-панські жила, їла, насолоджувалася життя, відпочивала, і не набула будь-якого цінного активу – нерухомості, машини, яхти, цінних паперів, тощо, то і задекларувати технічно цей мільйон неможливо, точніше можливо, просто декларант в силу Положення про декларування разом з декларацією повинен додати по валюті підтвердження щодо існування цього мільйону (депозит, поточний рахунок, спец. рахунок або ж та нотаріальна позика (декларант позичив гроші комусь), якщо ж декларант документально не доведе існування саме «з’їденого» мільйона гривень, то податкова застосує ставку 18%, а там може і військовий збір домалює, хоча це буде досить спірним. 

І лише, якщо на доходи з конвертів було придбано нерухомість, авто, цінні папери, то є сенс декларувати.

Отож блогери, інстаграм-підприємці, криптовалютні ділки потенційно в зоні ризику, а трударі зі своїми “конвертами” - навряд.

(3) Коли слід подавати підтвердні документи разом з декларацією? Якщо це стосується валюти (депозит, кошти на спец. рахунку, поточний рахунок, позичені комусь гроші), а також всіх об’єктів, які знаходяться за кордоном. Якщо ж є українська нерухомість, то можна не подавати підтвердні документи, проте слід розуміти, що податкова перевірить і може документи запитати (інша справа буде це правомірним, але це зовсім інша історія). 

(4) Що робити з готівкою? Для декларування готівки її слід покласти або на депозит, або на спец. рахунок, або ж комусь позичити, проте цю позику потрібно оформити нотаріально.

(5) Про походження коштів передовсім запитає банк, а потім податкова. Відкриваючи спец. рахунок, доведеться пройти фінансовий моніторинг, розказати та показати банку джерело походження коштів, після цього банк відкриває спец. рахунок та зараховує кошти. Декларант може відкривати необмежену кількість спец. рахунків у різних банках (див. ЗІР). Після відкриття та зарахування коштів на спец. рахунок, отримуємо довідку (виписку) про розмір коштів, після цього можемо закривати рахунок або використовувати його як поточний. І хоча як передбачено Положеннями про декларування в декларації не зазначається про джерела отримання «нечесних» коштів, проте чомусь здається, що податкову зацікавлять джерела вже на стадії перевірки декларації в межах камеральної або позапланової невиїзної, хоча тоді має перевірятися саме документальне підтвердження задекларованої цифри в декларації (виписка по рахунку, депозиту, спец. рахунку).

(6) Як оцінити вартість активу, який декларується? Положення про декларування не відповідають однозначно на те, якими документами підтверджувати вартість активу, який декларується. Виходячи з тлумачення можна надати або квитанцію (платіжні доручення) про оплату, тобто понесені витрати щодо придбання, або ж, власне, провести оцінку активу (тобто пропонується для подачі один з цих документів) (ЗІР по суті підтверджує, що надати можна один з документів, це стосується, правда незавершеного будівництва, антикваріату), проте на яку дату слід проводити оцінку, відповіді немає, зрозуміло, що чим більше вартість активу, тим більше буде і спец. збір для сплати.

(7) Визначаємо розмір «нечесних» активів. На момент придбання цінного активу, наприклад, об’єкту нерухомості, слід оцінити реальність придбання цього придбання зважаючи на доходи, які були тоді, якщо доказати це неможливо, то доречно такий актив декларувати. Якщо, наприклад, актив згодом був проданий, а гроші з’їли, то див. вище про з’їдений мільйон (декларувати немає чого), якщо ж гроші поклали на депозит, поточний рахунок, то ці депозитні/поточні кошти слід декларувати.

(8) Послідовність кроків з декларування виглядає таким чином: 

визначаємося подавати/не подавати – аналізуємо активи та кошти, за які ці активи були придбані – за потреби, відкриваємо спец. рахунок та розміщуємо кошти або позичаємо комусь кошти, якщо розуміємо, що фінансовий банківський моніторинг пройти нереально – складаємо декларацію та сплачуємо впродовж 30 днів спец. збір (5%, 9%, 2,5% або ж застосовуємо опцію «сплатити частинами» впродовж трьох років, тобто альтернативну ставку 6%, 11,5% (у мене чомусь ця цифра на три рівні частини не ділиться, можливо, у податкової вона якось ділиться), 3% відповідно).

Отож слід зважати на всі ризики та додаткові запитання, які можуть виникнути на стадії декларування або перевірки податковою поданих декларацій, крім того, доречно вибудовати концепцію придбання активів в минулому, адже не за горами, коли держава «знатиме», що у Вас було на обід: чорний хліб або французький круасан з червоною ікрою.