Електронна форма товарно-транспортної накладної – що чекає на бізнес з 1 серпня 2023 року

Цифрові технології є невід’ємною частиною бізнес-процесів.

В Україні наразі триває впровадження електронної товарно-транспортної накладної (е-ТТН) для автомобільних вантажних перевезень. 

Мета даного проекту – за допомогою цифровізації паперових форм товарно-транспортної накладної встановити контроль за переміщенням вантажів. Очікуваний результат – мінімізація загроз від недобросовісної конкуренції, що в свою чергу призведе до ускладнення схем ухиляння від несплати податків та як наслідок зменшення частки тіньового ринку. В першу чергу це стосується таких секторів економіки як спиртова, нафто-переробна, аграрна та переробна галузь.

У ході реалізації проєкту відбудеться:

- поступовий перехід до е-ТТН з відмовою від паперових форм товарно-транспортних накладних;

- перехід до електронної форми при складанні спеціальних форм ТТН;

- приєднання України до проєкту з впровадження е-CMR1) між країнами Східного партнерства 2).

Історія щодо впровадження електронної форми  товарно – транспортної накладної почалася в Україні ще у 2013 році. Бізнес зустрів цю ідею без ентузіазму,  через необхідність нести додаткові витрати, а уряд не зайняв активної позиції в цьому питанні.  На думку деяких учасників ринку, в тому числі через відверте небажання активно протидіяти «тіньовому» ринку. Адже саме «тіньовики», головні потенційно «постраждалі» від впровадження е-ТТН.

У липні 2019 року в Україні набрав чинності наказ Міністерства інфраструктури № 413, який дозволив бізнесу користуватися електронними ТТН на рівні з паперовими бланками, однак вказаний документ не регулював на той момент процеси оформлення та обміну е–ТТН, та виникало безліч питань, як саме та де це робити. Однак, навіть за умови використання електронних форм всіма трьома учасниками, бізнес поки що все одно повинен мати одну паперову копію з усіма підписами, бо  її вимагають інспектори Державної служби з безпеки на транспорті. 

У квітні 2023 року Україна пройшла відбір для участі у пілотному проєкті EU4Digital, який передбачає приєднання до єдиної системи електронної товарно-транспортної накладної Європейського Союзу – е-CMR, серед інших країн Східного партнерства, так як у пілотному проекті е-ТТН  був використаний міжнародний стандарт UN/CEFACT для формування структури XML–файлів, і це надало нашій державі перевагу перед іншими учасниками відбору.

Оскільки згаданий вище, наказ Міністерства інфраструктури України №413 не врегульовував умови створення та обміну е–ТТН, за підтримки USAID/UK aid проєкту “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/ TAPAS” було запропонувано внести відповідні зміни до законопроєкту "Про автомобільний транспорт" № 6534 від 20.01.2022 року. Цим законопроєктом передбачається надати можливість Міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, в межах своїх повноважень затверджувати правила перевезення окремих видів вантажів, формування та реалізації державної політики з регулювання виробництва, обігу та транспортування яких відноситься до їхньої компетенції, інше. Однак станом на кінець квітня 2023 року законопроект підкомітетом з питань автомобільного транспорту Комітету з питань транспорту та інфраструктури ВРУ відправлено на доопрацювання.

Планується, що електронна товарно-транспортна накладна (е-ТТН) стане обов’язковою в Україні для всіх вантажних транспортних перевезень з 1 серпня 2023 року. Про це повідомило Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, яке разом з Міністерством цифрової трансформації, за підтримки USAID/UK aid проєкту «Прозорість та підзвітність у держуправлінні та послугах/TAPAS» і за участі ГО «Інститут аналітики та адвокації», реалізовує проєкт з впровадження е-ТТН. 

Поточний стан справ щодо запровадження е-ТТН для всіх і скрізь – станом на кінець квітня 2023 року наступний:

- систему е-ТТН передано адміністратором на період реалізації експериментального проекту ГО «Інститут аналітики та адвокації» на баланс Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України; 

- продовжується робота над цифровізацією спеціальних форм для окремих груп товарів (молоко, хліб, ліс, нафтопродукти, тощо) відповідними ЦОВВ (Міністерство аграрної політики та продовольства України, Міністерство енергетики України, Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України ), яка повинна бути закінчена попередньо до 1 серпня 2023 року;

- нажаль не закінчено процес формування законодавчої бази для легалізації використання товарно-транспортних накладних. 

Однак 01 серпня 2023 року, яке настане вже через три місяця, що несе ця дата для різних галузей бізнесу? Хто виграє, а хто отримує нову головну біль та непередбачувані витрати під час війни?

Умови оформлення е–ТТН для різних галузей бізнесу – різні.  З 1 серпня 2023 року обов’язковими е–ТТН стануть для бізнесу, який перевозить товари загальної групи, і  коли отримувачем товару є юридична особа. Для випадків, коли отримувачем є фізична особа, наразі відсутні навіть проектні  інструменти для реалізації е–ТТН. Особливо це питання гостро стоїть для аграрного сектору економіки, де постачальниками сировини є частіше фізичні особи (фермери одноосібники та домогосподарства населення), які проживають в сільській місцевості.  Здебільшого фізичні особи не мають електронних підписів та навіть гаджетів, що дозволять їм приймати участь в електронному документообороті. Адже, наприклад,  передбачається поширення е-ТТН на перевезення молока-сировини, яке виробляють в домогосподарствах у сільській місцевості та придбання зерна та інших с\г культур у фермерів одноосібників.

Що стосується так званих спецтоварів – у до їх переліку відносяться нафтопродукти, хліб та молоко та інші – на них вимога про обов’язкові е–ТТН з 1 серпня не поширюється. Для них е-ТТН може стати обов’язковою згідно перехідних положень, що будуть затверджені Законом України «Про автомобільний транспорт».

Від запровадження е–ТТН у будь-якому разі виграє великий логістичний бізнес, так як не потрібно буде возити купи паперових документів, а щодо готовності до використання в своїй господарській діяльності – то це без сумніву - ритейл, який давно практикує електронний документооборот. 

Також відносно легко буде інтегруватися в систему бізнесу, який працює у галузях лісового господарства, виробництва та продажу спирту, алкогольних напоїв. У цих груп товарів вже є оцифровані реєстри ТТН – їхзадача лише доєднатися до центральної бази.

Але що робити малому та середньому бізнесу (вантажовідправників та вантажоперевізників), фізичним особам-підприємцям та фізичним особам, які приймає участь у ланцюгу та  перевезень сировини, матеріалів, упаковки, готової продукції та тари?  Малий та середній бізнес, який на сьогоднішній момент, виживає на фоні війни, максимально скорочуючи свої видатки, навіть в своїй переважній кількості не те що не готовий вибирати собі провайдера електронного документообороту для формування е-ТТН, проходити навчання та тестування, а більшість навіть не чули і не знають про обов’язковість е-ТТН у найближчому майбутньому.

Найбільша група ризику для впровадження е-ТТН  бізнес аграрно-промислового комплексу, де задіяна сама велика кількість  фізичних осіб, специфіка роботи в сільській місцевості,  слабка цифрова обізнаність робітників, падіння доходів через повномасштабне вторгнення, тощо.

Впровадження обов’язкової електронної товарно-транспортної накладної призведе до наступних позитивних тенденцій :

- прозорість ринку вантажних перевезень;

-мінімізація «сірого» ринку сировини (сільськогосподарська продукція, молоко-сировина, тощо);

 - повна легалізація логістичного бізнесу та трудових відносин з водіями, тощо;

- нівелювання корупційної складової на дорозі;

- зменшення паперового документообігу, спрощення процесу обміну ТТН між всіма сторонами процесу вантажних перевезень, миттєве погодження та підпис документів.

Однак враховуючи непоінформованість левової частки бізнесу, що приймає участь у вантажних перевезень, навіть попри заяви учасників пілотного проекту е-ТТН щодо повної готовності бізнесу, з 01 серпня 2023 року може відбутися параліч логістики с\г сировини  на елеватори та заготівельні пункти, матеріалів та упаковки на виробництво, продуктів харчування до кінцевого споживача, масові штрафи через наступні причини:

- не проведено системну роботу щодо інформування та навчання учасників ринку;

- потребує додаткових витрат зі сторони бізнесу. Як приклад, для невеликого молокопереробного підприємства в Черкаській області, яке для забезпечення своєї господарської діяльності використовує 3 молоковози та 7 вантажних автомобілів, має 10 водіїв в штаті та генерує до 500 товарно-транспортних накладних: то разові втирати на впровадження модуля е-ТТН становитимуть приблизно 130 000, грн. (навчання водіїв, придбання смартфонів для водіїв, інтеграція з даними облікової системи) та щомісяця 3 000,00 грн. (абонентська плата, компенсація кількості ТТН, що пройшли через систему е-ТТН)3) 

- відсутність розуміння вартості обслуговування модуля е-ТТН та загалом фінансової моделі функціонування цього сервісу в ЕДО та механізм, що має бути затверджена постановою Кабінету Міністрів України за поданням балансоутримувача системи е-ТТН;

- провайдери ЕДО інвестували значні кошти у створення модулю е-ТТН і у бізнесу є занепокоєння щодо ціноутворення на послуги. Відповідно до чинного законодавства, на сторожі інтересів споживачів повинен стояти АМКУ, але це питання не обговорюють з бізнесом;

- неможливість малого та середнього бізнесу під час військових дій нести додаткові непередбачувані витрати щодо впровадження е-ТТН;

- відсутність робочих інструментів цифровізації, у разі коли вантажовідправник – фізична особа;

- обмеженість трудових ресурсів провайдерів ЕДО щодо навчання та впровадження нового модуля діючим та потенційним клієнтам в стислі терміни, так як процес тестування досі не почав відбуватися через не визначеність адміністратора системи (ЦБД) на рівні Мінінфраструктури на кінець квітня 2023 року, а тестування щодо процесу обміну даними мав би початися 1 березня.

Проти скептицизм багатьох операторів ринку логістики е-ТТН бути, як інструменту, що сприяє прозорості економіки країни. 

Тому перед державою на сьогоднішній день стоїть задача насамперед поінформувати весь бізнес задіяний у вантажних перевезеннях та здійснити впровадження е-ТТН для бізнесу з 01.08.2023 року поетапним та комфортним для всіх учасників вантажних перевезень.

У свою чергу бізнес, який зацікавлений у відсутності «сірого ринку» у своїй галузі, щоб з серпня місяця поточного року не стати заручником ситуації – має у короткі терміни проаналізувати свої бізнес процеси, готуватися до цифровізації логістики та не відкладати вибір провайдера ЕДО на останні дні.  

1)        Е-СМR- електронна  міжнародна товарно-транспортна накладна

2) до «Східного партнерства» входять усі держави-члени європейського союзу та 6 східноєвропейських пострадянських держав:Азербайджан, Білорусь, Вірменія,Грузія, Молдова та Україна. З червня 2021 року участь Білорусі у «східному партнерстві» було призупинено.

3)    розрахунки приблизні так як провайдери ЕДО досі не визначилися з вартістю навчань, налагодження модуля, щомісячної вартості обслуговування  МПП, та за умови, що гаджети не будуть виходити зладу)

Наталія ГАЙДТ

Радник виконавчої дирекції з фінансових та податкових питань

Об’єднання «Спілка молочний підприємств»

https://uadairy.com