Податкові зобов'язання державних установ при використанні праці засуджених

У сучасному суспільстві питання праці засуджених викликає чимало дискусій. З одного боку, залучення осіб, позбавлених волі, до роботи сприяє їхній ресоціалізації та надає можливість здобути професійні навички. З іншого боку, виникають складні правові питання щодо оподаткування та соціального захисту таких працівників. 

Уявімо собі ситуацію: державна установа використовує працю засуджених без укладення з ними формальних трудових договорів. Здавалося б, відсутність офіційних домовленостей звільняє установу від податкових зобов’язань. Однак реальність виявляється іншою. Чому так відбувається? Давайте розглянемо це питання детальніше.

Правовий статус засуджених як працівників

• Згідно з Кримінально-виконавчим кодексом України, засуджені можуть залучатися до оплачуваної праці. Згідно з частиною першою статті 120 Кримінально-виконавчого кодексу України, праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості та якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами Міністерства юстиції України. Це означає, що засуджені, залучені до оплачуваної праці, мають право на оплату своєї роботи відповідно до встановлених норм. Незважаючи на відсутність формальних трудових договорів, їхня праця має всі ознаки трудових відносин. Це означає, що засуджені фактично є працівниками, а установа, яка використовує їхню працю, виступає в ролі роботодавця.

Згідно з Кримінально-виконавчим кодексом України, засуджені можуть залучатися до оплачуваної праці. Однак, чи надає це їм статусу працівників у розумінні трудового законодавства? Відповідь на це питання є ключовою для визначення обов'язків державних установ щодо оподаткування та соціального страхування.

Державна установа як роботодавець та податковий агент

Використання праці засуджених покладає на державну установу обов'язки роботодавця та податкового агента. Це означає, що установа зобов'язана утримувати та перераховувати податок на доходи фізичних осіб, військовий збір та єдиний соціальний внесок (ЄСВ). Важливо підкреслити, що ці обов'язки виникають незалежно від наявності формального трудового договору з засудженим.

Податкова перевірка: виявлення порушень та наслідки

Розглянемо конкретний випадок: під час податкової перевірки виправного центру було виявлено порушення податкового та пенсійного законодавства. Установа не сплачувала податки та ЄСВ за працю засуджених, що призвело до донарахування понад 1,6 млн грн податків, штрафів та пені. Цей випадок демонструє серйозність наслідків недотримання податкових обов'язків.

Судовий розгляд: позиція державної установи та рішення судів

Державна установа оскаржила рішення податкового органу, аргументуючи це тим, що засуджені не працюють за строковими трудовими договорами, а відповідна Інструкція не містить положень щодо оподаткування їхніх доходів та сплати ЄСВ. Однак суди всіх інстанцій, включно з Верховним Судом, відхилили ці аргументи, підтвердивши обов'язок установи сплачувати податки та ЄСВ за працю засуджених.

Аналіз законодавства: обов'язки щодо оподаткування та соціального страхування

Аналіз норм Кримінально-виконавчого кодексу України, Податкового кодексу України та законів "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" і "Про державну кримінально-виконавчу службу України" свідчить про те, що засуджені, які виконують оплачувану роботу, є застрахованими особами. Це накладає на установу обов'язок утримувати та перераховувати відповідні податки та збори, незалежно від укладення трудового договору.

Розмір ЄСВ: мінімальна заробітна плата як базовий показник

Особливої уваги заслуговує питання визначення розміру ЄСВ. Законодавство встановлює, що базою нарахування ЄСВ є мінімальна заробітна плата, незалежно від фактичного доходу засудженого. Це означає, що навіть при нарахуванні засудженому меншої суми, ЄСВ сплачується виходячи з мінімальної заробітної плати.

Податкові зобов’язання установи

Як роботодавець, державна установа зобов’язана виконувати функції податкового агента. Відповідно до частини першої статті 122 Кримінально-виконавчого кодексу України, засуджені до позбавлення волі, залучені до суспільно корисної оплачуваної праці за строковим трудовим договором, підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Це включає:

1. Утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО): Незалежно від форми трудових відносин, доходи засуджених підлягають оподаткуванню.
2. Сплата військового збору: Цей збір утримується з усіх доходів, що оподатковуються ПДФО.
3. Нарахування та сплата єдиного соціального внеску (ЄСВ): Засуджені, які виконують оплачувану роботу, є застрахованими особами, тому установа повинна сплачувати за них ЄСВ.

Відсутність трудового договору: чи є підстава для уникнення оподаткування?

Деякі особи, що не цікавляться юриспруденцією, можуть вважати, що відсутність формального трудового договору звільняє від податкових зобов’язань. Однак судова практика свідчить про протилежне. Верховний Суд України у постанові від 5 лютого 2025 року у справі №160/2001/19 зазначив, що фактичні трудові відносини створюють обов’язки для роботодавця, незалежно від наявності письмового договору. Окрім цього, в судовому рішенні вказується:

"При цьому, неукладення Установою відповідних трудових договорів із засудженими, на що посилається позивач у касаційній скарзі, не скасовує його обов`язок сплачувати податки та збори, а також подавати звітність у встановленому законом порядку.

Так, відповідно до підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Податковим агентом щодо податку на доходи фізичних осіб згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України є юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента-юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Пунктом 176.2 статті 176 Податкового кодексу України передбачено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Згідно з пунктом 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

За правилами частини першої статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Пунктом 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску, зокрема, зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування."

Наслідки невиконання податкових обов’язків

Ігнорування податкових зобов’язань може призвести до серйозних наслідків для установи:

• Фінансові санкції: Податкові органи мають право донарахувати несплачені податки, штрафи та пеню.
• Репутаційні ризики: Порушення податкового законодавства може негативно вплинути на репутацію установи та її керівництва.

Рекомендації для державних установ

Щоб уникнути негативних наслідків, державним установам, які використовують працю засуджених, слід:

• Визначити правовий статус працівників: Чітко розуміти, що засуджені, залучені до оплачуваної праці, є працівниками з усіма відповідними правами та обов’язками.
• Виконувати функції податкового агента: Своєчасно утримувати та перераховувати ПДФО, військовий збір та ЄСВ.
• Вести належну бухгалтерську та податкову звітність: Забезпечити правильний облік та звітність щодо виплат засудженим.

Таким чином, засуджені до відбування покарання в місцях позбавлення волі, які залучаються до суспільно корисної оплачуваної праці за строковими трудовими договорами, є застрахованими особами, підлягають загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, а суми виплат, отримані ними, є базою для нарахування податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску, як це передбачено, зокрема, Кримінально-виконавчим кодексом України, зміни до якого внесено Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення виконання кримінальних покарань та реалізації прав засуджених» від 07.09.2016 № 1492-VIII, який набрав чинності 08.10.2016.

Залучення засуджених до праці має не лише правовий, але й моральний вимір. Праця може стати для них шляхом до реабілітації та повернення до суспільства. Однак важливо, щоб їхні права як працівників були захищені, а державні установи виконували свої обов’язки сумлінно.

Використання праці засуджених без належного оформлення та сплати податків є порушенням закону та моральних принципів. Державні установи повинні усвідомлювати свою відповідальність та діяти відповідно до законодавства, забезпечуючи справедливе ставлення до праці кожної людини, незалежно від її статусу.