Чи має позитивна курсова різниця оподатковуватися як дохід платника податку?
Верховний суд: позитивна курсова різниця не є доходом для платника єдиного податку третьої групи для цілей сплати єдиного податку
15 травня 2025 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в рамках справи № 320/2039/23, адміністративне провадження № К/990/7724/25 (ЄДРСРУ № 127376443) досліджував питання: «Чи має позитивна курсова різниця оподатковуватися як дохід платника податку?».
На ІПК, ставились питання:
- Чи включаються до доходу платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки курсові різниці від перерахунку операцій, виражених в іноземній валюті, заборгованості та іноземної валюти?
- Чи включається позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти до складу доходів?
- Чи має право ТОВ від`ємним значенням курсових різниць від перерахунку іноземної валюти зменшити базу оподаткування єдиним податком?
Відповідно до змісту індивідуальної податкової консультації, з приводу правомірності якої виник спір, ДПС указало, що позитивне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти включається до складу доходів платника єдиного податку третьої групи зі ставкою 2 відсотки, а від`ємне значення курсових різниць від перерахунку іноземної валюти не зменшує базу оподаткування єдиним податком.
Платник, навпаки, послідовно стверджував, що позитивна курсова різниця не є доходом для платника єдиного податку третьої групи для цілей сплати єдиного податку.
Відповідно до підпункту 2 пункту 292.1 статті 292 ПК України доходом платника єдиного податку юридичної особи - є будь-який дохід, включаючи дохід представництв, філій, відділень такої юридичної особи, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті.
За змістом пункту 292.6 статті 292 ПК України датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг). Для платника єдиного податку третьої групи, який є платником податку на додану вартість, датою отримання доходу є дата списання кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності.
Для платника єдиного податку третьої групи (юридичні особи) датою отримання доходу також є дата відвантаження товарів (виконання робіт, надання послуг), за які отримана попередня оплата (аванс) у період сплати інших податків і зборів, визначених цим Кодексом.
У постанові від 25 жовтня 2022 року у справі № 820/3681/18 за результатом аналізу наведених норм Верховний Суд вже сформував правовий висновок.
Згідно з цим висновком: «датою отримання доходу платника на спрощеній системі оподаткування є:
дата надходження коштів в грошовій формі (готівковій або безготівковій) формі - за загальним правилом;
дата підписання акту приймання-передачі - при безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).
Згідно з пунктом 292.5 статті 292 ПК України дохід, виражений в іноземній валюті, перераховується у гривнях за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України на дату отримання такого доходу.
Разом з тим, при перерахунку монетарних рахунків на дату балансу, тобто при визначенні курсової різниці, фактично на рахунок платника на спрощеній системі оподаткування гроші не надходять. І у такому разі платник податків також не отримує безоплатних товарів».
(!!!) Тобто виходячи із цього висновку Верховного Суду у наведеній справі курсова різниця, яка виникає виключно в результаті бухгалтерського перерахунку, не може вважатися доходом платника єдиного податку, оскільки відсутнє фактичне надходження коштів або інше безоплатне отримання майна.
З урахуванням цього Верховний Суд у справі № 820/3681/18 визнав необґрунтованим висновок податкового органу позитивна курсова різниця має оподатковуватися як дохід платника податку.
ВИСНОВОК: Таким чином, висновок контролюючого органу про включення позитивної курсової різниці до складу доходу, виходячи саме із висновку Верховного Суду справі № 820/3681/18, не відповідає правовій природі спрощеної системи оподаткування.
#курсова_різниця, #дебіторська_заборгованість, #кредиторка, #дисконтування, #податкові_перевірки, #донарахування, #судова_практика, #Верховний_суд, #Адвокат_Морозов
