Як поставити підприємство «на паузу» через фінансові труднощі?

Які кроки треба зробити, якщо в підприємства закінчились майже всі гроші на рахунку, немає чим сплачувати зарплатню, співробітники не попереджені про зменшення зарплатні або відпустку за свій рахунок та інше. Така ж ситуація зі сплатою податків та платежів постачальникам. Як можна поставити підприємство «на паузу», доки не з’являться гроші або до закінчення війни?

Є два варіанти.

Радикальний: покласти управління підприємством на засновника (учасника/ власника юрособи).

Мінуси:
1) скористатися можуть не всі підприємства (акціонерні товариства не можуть, приватні підприємства можуть, ТОВ можуть, але є нюанси). Можливі зміни в законодавстві, які ставлять під більший сумнів цю схему (законопроєкт № 6013 від 09.09.2021);
2) доведеться звільнити всіх працівників, включаючи директора (тягне за собою необхідність остаточних розрахунків з працівниками). Звільнення може відбуватися не обов’язково на підставі скорочення штатів ( п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП), а й, наприклад, за угодою сторін (п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП). Проте змусити працівників написати заяву про звільнення не можна;
3) можливі претензії з боку Держпраці (допуск до роботи неоформленого працівника засновника), бо він подаватиме нульову звітність (коли це необхідно). Але юрособам вдається відбиватися від цих претензій.

Алгоритм залежить від того, чи є директор ще й засновником.

1) Загальні збори учасників / власників (учасник/власник) приймають рішення про призупинення діяльності юрособи та покладання управління нею на учасника / власника;
2) оформлюється звільнення всіх без винятку працівників;
3) вносяться зміни до ЄДР щодо керівника, де зазначається учасник / власник (якщо діючий директор не є учасником / власником);
4) подати до банку перелік осіб, які мають право розпоряджатися банківськими рахунками юрособи;
5) подати заяву за формою № 1-ОПП, де у графу 10 «Головний бухгалтер…» внести дані щодо учасника / власника (якщо діючий директор не є учасником / власником або якщо є таким, але не є особою, відповідальною за ведення бухобліку);
6) оформити на учасника / власника електронний підпис (якщо діючий директор не є учасником / власником). Детально про цю схему можна почитати в «Податки & бухоблік», 2024, № 51.

Менш радикальний:

1) видати наказ по підприємству про призупинення діяльності;
2) оформити призупинення дії трудових договорів працівників, крім директора (директора / головбуха) / отримати від працівників заяви про вихід у неоплачувану відпустку у зв’язку з воєнним станом (крім директора / головбуха);
3) встановити для директора (директора / головбуха) неповний робочий день / тиждень. Таким чином вдасться зменшити податкове навантаження, але не позбутися його.

Зауважте: працівники на практиці оскаржують факт призупинення трудових договорів, рішення часто не на користь роботодавців (див. «Оплата праці», 2023, № 19). Щодо постачальників. Жодна з наведених схем не звільнить, на жаль, юрособу від заборгованостей (якщо такі є) перед постачальниками.

Нагадаємо: відсутність коштів на рахунках сама по собі не є обставиною непереборної сили (форс-мажором). Тож і від договірної відповідальності за зобов’язаннями сам собою цей факт не звільняє. Усе може вирішуватися в межах переговорів з контрагентами юрособи. Також зверніть увагу: призупинення діяльності може не звільнити від деяких «ресурсних» податків. (див. деталі в «Податки & бухоблік», 2024, № 28)

Редакція «Податки & бухоблік»