Які податкові наслідки отримання хмарних послуг та хостингу від нерезидента?

Отримання хмарних послуг та хостингу від нерезидента тягне за собою певні податкові наслідки, зокрема щодо ПДВ та податку на доходи нерезидента (податку на репатріацію). ДПС у листі від 01.05.2026 р. № 2529/ІПК/99-00-21-02-02 консультує наступне.

Податкові аспекти та бухгалтерський облік

1. Податок на додану вартість (ПДВ)

Оскільки хостинг та хмарні послуги належать до категорії електронних послуг (або послуг, що надаються за допомогою мережі Інтернет), місце їх постачання визначається за місцем реєстрації отримувача.

• Якщо отримувач — платник ПДВ: Ви зобов'язані нарахувати ПДВ за ставкою 20% за правилом «імпорту послуг». Необхідно скласти податкову накладну та зареєструвати її в ЄРПН. Така накладна одночасно є підставою для нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту в одному періоді.
• Якщо отримувач — неплатник ПДВ (юридична особа або ФОП): Обов'язок нарахування ПДВ зберігається. Отримувач має подати Розрахунок податкових зобов'язань неплатника ПДВ та сплатити податок до бюджету.
• Якщо отримувач — фізична особа (не підприємець): ПДВ має сплачувати сам нерезидент, якщо він зареєстрований в Україні як платник «податку на Google».

2. Податок на репатріацію (податок на доходи нерезидента)

Оподаткування залежить від кваліфікації послуги в договорі та фізичного розташування обладнання:

• Оренда сервера (виділений сервер): Якщо сервер фізично знаходиться за межами України, то такий дохід не вважається доходом із джерелом походження з України. У такому разі податок на репатріацію не утримується.
• Хостинг та хмарні послуги (SaaS, PaaS, IaaS): Якщо ці операції розглядаються як оплата за послуги (а не оренда майна чи роялті), вони не підпадають під оподаткування, оскільки виплати нерезидентам за послуги (крім фрахту та реклами) не оподатковуються податком на репатріацію.
• Роялті: Важливо переконатися, що платіж не є роялті. Зазвичай оплата за доступ до хмарних сервісів або хостингу не передбачає передачу авторських прав на програмне забезпечення, а лише використання його функціоналу, тому не є роялті.

3. Валютний контроль та розрахунки

• Оплата карткою: Послуги можна оплачувати корпоративною платіжною карткою. Для гривневих карток діє ліміт на розрахунки за кордоном — в еквіваленті до 150 000 грн на календарний місяць.
• Документальне підтвердження: Для відображення витрат у бухгалтерському обліку та підтвердження операції необхідно мати інвойс (рахунок-фактуру). Оплачений інвойс може замінювати акт наданих послуг, якщо це передбачено договором або самим рахунком.

Ключові висновки:

1. ПДВ: Нараховується у розмірі 20%, якщо отримувач є суб'єктом господарювання.
2. Податок на репатріацію: Зазвичай не виникає, якщо сервери розташовані за кордоном або послуга не є роялті.
3. Документи: Необхідно зберігати інвойси та банківські виписки про оплату для підтвердження витрат.

Перелік джерел:

1. Оренда сервера у нерезидента: чи є податок на репатріацію?
2. Вихід юрособи-нерезидента з ТОВ: коли виникає податок на репатріацію
3. Оренда та хостинг від нерезидента і податок на препатріацію
4. Як обліковувати оплату СhatGPT з гривневої КПК?
5. Юрособа придбала вебсайт для просування продукту: що в обліку?
6. Охоронна діяльність на спрощенці попри заборону: податкові наслідки
7. Оренда нерухомого майна за кордоном без податку на репатріацію
8. Збільшення статутного капіталу в обліку емітента
9. Розміщення та просування вебсайту — обліковуємо витрати