Сайт для бухгалтеров №1 в Украине

Получайте
новости почтой!


24.04.17
14086 13 Печатать

Так розподільчий чи поточний рахунок? Пеня у сфері ЗЕД

Євгеній Піддубко, юрист, податкове право

В Законі № 185 Про розрахунки у валюті зазначено, що виручка резидента за експортним договором підлягає зарахуванню на валютний рахунок в певний строк. Інакше – пеня.

Податкова вважає, що цей строк закінчується з моменту надходження коштів на поточний рахунок. Платники та Суди вважають, що з моменту надходження коштів на розподільчий рахунок.

А що говорить Закон?

Часто ці строки порушуються на 1-2 дня, тому що валюта спочатку надходить на розподільчий рахунок, а через день-два кошти потрапляють на поточні рахунки компанії.

Одразу зазначимо, що тема даної статті – формальне додержання норм законодавства. В даній статті не розглядаються питання розумності законів або їх справедливості, а також питання, чи правильно штрафувати за порушення строку лише на 1 день.

  Закон № 185 не дає визначення поняттю « валютний рахунок». Відсутнє таке визначення і у постанові НБУ № 492 (Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах).

Але, Суди вважають, що з моменту надходження виручки на розподільчий рахунок, пеня в 0,3% не може нараховуватися.

В ухвалі ВАС України від 25.10.2016 по справі № 814/1256/15 зазначено: «Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що датою надходження спірної суми валютної виручки є 31.12.2014 року - дата її зарахуванняна розподільчий рахунок позивача, а не 06.01.2015 року, як помилково вважає Жовтнева ОДПІ».

В ухвалі ВАС України від 03.10.2016 по справі № 805/1062/14 зазначено: «Датою зарахування валютної виручки вважається зарахування її на відповідний валютний рахунок. Подальший рух коштів з валютного на поточний рахунок юридичної особи, у тому числі і з використанням розподільчого рахунку, свідчить про використання коштів вже на території України в перерахунку на національну валюту і не може вважатись первинним надходженням коштів внаслідок виконання зовнішньоекономічних контрактів».

Аналогічний висновок містяться в ухвалі ВАС України від 13.07.2016 по справі № 813/4770/15.

Іншими словами, ВАС України ототожнює поняття «валютний» і «розподільчий» рахунки та вважає, що якщо виручка в межах граничного строку зарахована на розподільчий рахунок платника, то відсутні підстави для встановлення порушення ним вимог валютного законодавства та нарахування платнику пені.

  Вважаємо, що висновки ВАС України не відповідають вимогам законодавства з огляду на таке.

По-перше, Суди неправомірно ототожнюють поняття «валютний» та «розподільчий» рахунки. В законодавстві ці поняття не прирівняні, а визначення «валютному» рахунку взагалі відсутнє. Тому висновок Суду про їх ідентичність не ґрунтується на нормах законодавства.

По-друге, є Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою НБУ від 24.03.1999 № 136, відповідно до п. 2.3 якої банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією саме на поточний рахунок останнього, а не на розподільчий.

Оскільки у законодавстві відсутнє визначення «валютногорахунку», вважаємо,  що керуватися потрібно нормами НПА, який регулює валютний контроль банків за експортними операціями. В такому НПА (Інструкціяя № 136) чітко вказано, що валютний контроль завершується після зарахування виручки на поточний рахунок.

В ухвалі ВАС України від 12.05.2015 у справі № 816/2079/14 зазначено: «Банк знімає експортну операцію резидента з контролю після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок останнього.

Таким чином, експортна операція резидента знімається банком з контролю лише після зарахування виручки за цією операцією на поточний рахунок резидента, у свою чергу день зарахування виручки за поточний рахунок резидента є днем прострочення розрахунків.

З огляду на вищевикладене, нарахування пені закінчується у день зарахування виручки на поточнийрахунок резидента, отже, пеня нараховуються і за день зарахування виручки на поточний рахунок резидента».

По-третє, згідно з листом НБУ від 21.11.2016 № 40-0004/95287 «Щодо зняття експортних операцій з валютного контролю»: «Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України-3 розподільчий рахунокпризначенийдля обліку коштів, що підлягають розподілу або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу.

Отже, розподільчий рахунок має технічний характер і не має статусу поточного рахунку суб'єкта господарювання, та, відповідно, зарахуваннянадходжень на користь резидентів за зовнішньоекономічними (експортними) договорами на такий розподільчий рахунокне може вважатися зарахуванням виручки резидентів у розумінні Закону та для цілей здійснення уповноваженим банком валютного контролю відповідно до Інструкції N 136.

Враховуючи зазначене, у порушеному у листі випадку, експортна операція резидента може бути знята банком із контролюпіслязарахування іноземної валюти та гривневого еквіваленту, одержаного внаслідок обов'язкового продажу іноземної валюти, на поточні рахунки цього резидента».

  Отже, можливо, позиція ВАС України справедлива, оскільки прийнята з урахуванням інтересів юридичних осіб, але вона є передчасною в частині ототожнення валютного і розподільчого рахунків та не відповідає вимогам законодавства. 

Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.

Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.

Комментарии
  • L
24.04.17 09:05

Автору статьи юристу-формалисту стоит пойти ещё дальше - и, поскольку часть инвалюты вообще на текущий счет экспортера не приходит, сделать вывод, что на эту часть пеня продолжает начисляться, пока её сумма не сравняется с соответствующей частью задолженности. Кстати, в плане банковских счетов распределительный счет в группе - "Розподільчі рахунки суб'єктів господарської діяльності"...

Ответить
  • Владимир
24.04.17 09:17

Глупейший вывод в статье. Смысл закона состоит в защите экономических интересов страны, которые состоят в том, чтобы валютная выручка поступила в страну в установленный законом срок, а штрафные санкции (пеня) имеют производное значение... Снятие операции с валютного контроля ничего общего именно с датой возврата валютной выручки не имеет. Так можно утверждать, что и после списания денежных средств со счета плательщика он все еще не выполнил свои обязательства по уплате налогов, например... они ведь тоже технически проходят какой то путь во времени, платежки обрабатываются через банк отправителя, обрабатываются в казначействе... А если банке получателя введена временная администрация и деньги зависли и по какой то глупейшей причине не поступают на валютный счет, то что тогда? Для приостановления пени в какой арбитраж подавать и к кому в силу закона № 85 ?

Ответить
  • Oleg7
24.04.17 09:23

Користь консультації в тому, що автор зібрав рішення ВАСУ. Щодо самої думки автора, то він сильно помиляється. Його аргумент "По-перше", що немає визначення "валютний рахунок" як раз свідчить на користь платників податків. Всі решта аргументів легко розбиваються тим, що щодний документ НБУ не може суперечити Закону, а звуження поняття валютний рахунок відверто суперечить закону. Вся суть цього закону - надходження валюти, а не порядок її зарахування чи строки зарахування банком на рахунки підприємств.

Ответить
  • Анатольєвна
24.04.17 11:23

Якщо ви помилились з номером бюджетного рахунку або кодом платежу, але ж кошти все одно на рахунках держави- ніхто не пробачить вам таку помилку та заставить сплачувати пеню та штраф за період поки згідно вашого листа кошти будуть перекидати з одного рахунку на інший, або ж доведеться заплатити ще раз.Тому позиція податкової передбачуванна.Але все одно приємно,що є судді, які розуміють, що кошти таки надійшли вчасно, хоча і на розподільчий рахунок.Банк же не може зарахувати ці кошти комусь іншому крім особи, якій ці кошти надійшли.

Ответить
  • Кузя
24.04.17 20:55

Анатольєвна, так в данном случае ошибки нет. Вины нет. За что наказывать?

Ответить
  • Анатольєвна
25.04.17 11:08

Кузя, я якраз проти того, щоб карати. Я навіть за те, що коли кошти сплачені державі, нехай і не на той рахунок, але ж ви їх уже забрали у себе і віддали у вигляді податку чи збору- також не потрібно карати.

Ответить
  • Саша Київ
24.04.17 13:09

бухгалтер911 перетворюється на ширнепотріб своїми статтями "студентів-теоретиків"

Ответить
  • мфсо
24.04.17 16:00

Саша Київ, вам провинциалам и такое подойдет

Ответить
  • Влад
24.04.17 13:39

спасибо за практику ВАСУ

Ответить
  • Nika
24.04.17 13:56

Після того ,як Мінфін ввів 316 рахунок - аргументів стало більше. Також дивіться рішення Львівського ОАС по справі №813/258/17 від 27 лютого 2017 року

Ответить
  • Кузя
24.04.17 20:53

Начнём с того, что покупатель отправляет деньги продавцу. Не его банку. Владелец денег -продавец. Как там банк решает свои проблемы и на каком счёте что-то там мониторит и продаёт - не имеет никакого значения для продавца. Ни дня пребывания в Украине эти деньги не принадлежат банку. Плюс юридический аргумент - финансовые санкции применяются только при наличии вины. А в чем вина продавца, если деньги поступили в страну и удерживаются банком, который работает как бы в интересах и по поручению клиента?

Ответить
  • Аналітик
25.04.17 17:11

Автор не виглядає дилетантом. Він одразу вказав, що "тема даної статті – формальне додержання норм законодавства. В даній статті не розглядаються питання розумності законів або їх справедливості...". Проблема з розподільчими рахунками є: вони точно не є рахунками СПД, як і електронні рахунки з ПДВ. Мінфін ввів їх, проте ми не можемо даними рахунками розпоряджатися та т.п., тобто це наш актив (на кшталт дебіторської заборгованості), але точно не такий, як поточний рахунок у банку. Позиція НБУ - надходження на розподільчий рахунок не підстава для зняття операції з контролю (лист від 21.11.2016 р. N 40-0004/95287). Тож по справедливості суди повністю праві (валюта надійшла), але нормативні акти ніяк не надають можливості провести достатній формальний доказ позиції суду. Тож стаття корисна не тільки посиланням на позитивну судову практику, але і застереженням, що все не так однозначно. В Україні немає прецедентного права на 2-3 позитивних рішення буде прийнято стільки ж негативних. Незняття операції з контролю при надходженні валюти на розподільчий рахунок, на мою думку, потребує зміни нормативних актів.

Ответить
  • Nika
26.04.17 11:27

Так є лист НБУ, про який ви згадуєте. Але в тексті листа практично розділені операції зняття з валютного контролю та нарахування пені. І НБУ в цьому листі абсолютно не підв'язує дату зняття з валютного контролю з датою останнього дня нарахування пені, а віддає це на відкуп податківців. А вже податківці починають підтягувати пеню під дату зняття з валютного контролю, а суть одна: валюта надійшла, та борг погашено ,але є додатковий регулюючий акт, що заставляє банки тримати 50% на спеціальному рахунку. До речі , коли банк продає цю валюту то в реєстр ставить назву власника валюти!

Ответить
Спасибо, что читаете нас Войдите и читайте дальше
Для того, чтоб распечатать текст необходимо оформить подписку
copy-print__image
Данная функция доступна только
авторизованным пользователям