Судебное обжалование решения комиссии ГФС об отказе в регистрации НН/РК в ЕРНН
Плательщики НДС, получившие решение комиссии ГФС с отказом в регистрации НН/РК в ЕРНН, имеют право в течение 10 календарных дней подать жалобу на решение комиссии. С образцом жалобы можно ознакомиться по ссылке.
Что же делать налогоплательщикам, если комиссия по вопросам рассмотрения жалоб оставляет жалобу без удовлетворения и решение комиссии ГФС без изменений? Остается только судебное обжалование.
Вариант текста административного иска нам предоставил налоговый адвокат Андрей Тамошюнас.
………. окружний адміністративний
суд
…….., м…….., вул. ………., …….
Позивач: Товариство з обмеженою
відповідальністю «111»
код ……………., іпн ……..
….., м. …….., вул. …….,…, оф…..
e-mail ……………………….
К.т. ...................................
Представник позивача
за довіреністю: ..............................................
м. ………………, вул. …………, ……
К.т. ....................................
Відповідач: Державна фіскальна служба України
м. Київ, Львівська площа,8
e-mail ……………………….
К.т. ……………………
Третя особа
на стороні позивача
без самостійних вимог ТОВ «222»
……….., м. ……., вул. ………., ……
К.т. ………………………
E-mail: ………………………..
Третя особа
на стороні позивача
без самостійних вимог ТОВ «333»
……….., м. ……., вул. ………., ……
К.т. ………………………
E-mail: ………………………..
Третя особа
на стороні позивача
без самостійних вимог ТОВ «444»
……….., м. ……., вул. ………., ……
К.т. ………………………
E-mail: ………………………..
АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
(в порядку ст. ст. 3, 17, 51 КАСУ)
Відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ ТОВ «111» було складено податкову накладну №….. від 30.06.2017р. та направило …..2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно отриманої квитанції №1 від …...2017р. податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено.
На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ «111» було направлено на адресу ДФС повідомлення від …..2017р. №…. щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, зокрема, копії договору купівлі-продажу від …..2016р. №…., рахунок на оплату №…. від …..2017р., довіреність №…., видаткової накладної №…. від …..17р., посвідчення якості, висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від …..20…р., Таблиці даних платника податку від …..2017р. №… (копії квитанцій №1 про збереження документів на центральному рівні додаються) та пояснень. Отже, було надало усі необхідні документи, які беззаперечно підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній №…. від …….2017р.
Однак, рішенням комісії ДФС від …...2017р. №…./…………. було відмовлено у реєстрації податкової накладної №….. від …...2017р.
Позивач вважає рішення про відмову у реєстрації ПН необґрунтованим як нормативно, так і документально з огляду на наступні обставини:
1. ДФС не взято до уваги специфіку діяльності ТОВ «111»
ТОВ «111» є юридичною особою приватного права, що було створено 10.09.2016. Профільним видом діяльності підприємства є виробництво тари з пластмас (код КВЕД 22.22., код УКТ ЗЕД 3923). В рамках вказаного напрямку діяльності виробляється та реалізується продукція з пластмаси для транспортування та пакування товарiв; пробки, кришки, ковпаки та iншi пристосування з пластмаси для герметизації, закупорювання.
Специфіка вказаного виду діяльності полягає в тому, що для виробництва зазначеної продукції ТОВ «111» закуповує сировину та витратні матеріали (зокрема, плівку, гофроящики).
За результатами проведеної перевірки контрагента на предмет його податкової «надійності» та економічної «добропорядочності» (копія статуту, витягу з ЄДР …… додається) керівництвом було прийнято рішення про укладення з ТОВ «222» договору купівлі-продажу №…. від …...2016р. про продаж вакуумних пакетів.
Згідно п.2.1. Договору ассортимент, ціна та кількість проданого товару вказується в рахунку-фактурі.
На виконання зазначених положень Договору ТОВ «111» було виставлено на адресу ТОВ «222» рахунок №…. від …..2017р. на оплату вакуумних пакетів у кількості 23,515 тис. шт. на загальну суму
З метою виробництва зазначеної продукції ТОВ «111» було придбано:
- плівку «eclica» у ТОВ «333» на загальну суму 141190,98 грн. (в т.ч. ПДВ – 23531,83 грн.) згідно договору поставки №…. від …..2016р., що підтверджується видатковою накладною №….. від …...2017р. доказами транспортування з м. Хмельницький до м. Києва (рахунок-фактура від …...2017р. №……, акт здачі-прийняття робіт від …..17р.).
- бар’єрну плівку у ТОВ «444» на загальну суму 20564,50 грн. (в т.ч. ПДВ – 3427,42 грн.) згідно договору поставки №….. від …...2017р., що підтверджується податковою накладною від …...2017р. №….., ТТН №…… від …...2017р.
Частина вказаної сировини ТОВ «111» була використана для виробництва пакетів вакуумних у кількості 23,515 тис. шт.(посвідчення якості від …...2017р. та висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 05.11.2014р. додаються).
З метою перевезення продукції також було придбано гофроящики у ТОВ «…..» на загальну суму 4050,00 грн. (в т.ч. ПДВ – 675,00 грн.) згідно договору поставки №….. від …..2015р., що підтверджується податковою накладною від …...2017р. №…., видатковою накладною №….. від …..р.. ТТН №…. від …..2017р.
…...2017р. пакети вакуумні були відвантажені на адресу ТОВ «222», що підтверджується видатковою накладною №….. від …...2017р., довіреністю №…. від …..2017р. на отримання ТМЦ, ТТН від ….. №….. та актами наданих послуг №… від…..
Оплата вартості поставленої продукції було здійснено покупцем …..2017р. згідно платіжного доручення №….. від …...2017р.
У свою чергу, за правилом першої події ТОВ «111» було виписано та направлено на реєстрацію податкову накладну №...... від …...2017р. Однак, реєстрацію податкової накладної було зупинено (копія квитанції №1 додається).
Наведені господарські операції у повному обсязі відображені у бухгалтерському обліку підприємства, що підтверджується відомостями бухгалтерського обліку (картка рахунку 361, оборотно-сальдова відомість по рахунку 6411).
Реальність виконання зазначених господарських операцій підтверджується також наявною у ТОВ «111» власною матеріально-технічною базою загальною вартістю більше 56 тис. грн. (зокрема, компресорні установки, комп’ютер, машини спаєчні горизонтальні, піч опалювальна та інш.), орендованими приміщеннями (виробниче, складське, офісне) загальною площею 526,7 кв. м., достатнім штатним складом працівників (всього 15 осіб), а також договором про компенсацію витрат електроенергії №…. від …...2014р. та складеними на його виконання первинними та іншими документами (додаток №1 до договору, акти наданих послуг, рахунки на оплату).
При цьому, профільним видом діяльності ТОВ «111» займається з …… р. За весь час функціонування жодних претензій з боку органів ДФС, в т.ч. щодо нереальності (безтоварності) господарських операцій, наше підприємство не отримувало. Про зазначені обставини, зокрема, свідчать результати останньої планової документальної перевірки (копія акту додається).
Більше того, протягом червня 2017 року наша компанія мала інші поставки на вказаного вище контрагента в рамках того ж самого господарського договору, що підтверджується податковими накладними №№…., …., …, …., …, …, …, …, … від 30.06.2017р. При цьому, усі зазначені податкові накладні були зареєстровані ДФС 11.07.2017р.
Тобто в рамках однієї і тієї ж угоди при ідентичності операцій (відрізняється лише сума) ДФС приймає абсолютно різні за своїм характером рішення – з 11 випадків 9 податкових накладних реєструються (тобто операції визнані реальними), а у двох випадках – фіскальний орган побачив елементи ризиковості.
Очевидно, що такий вибірковий підхід є за своїм характером необґрунтованим!!!
2. ДФС невірно обрано спосіб реалізації покладених на неї завдань та функцій
2.1. Відповідно до приписів п.61.1. ст.61 ПКУ податковий контроль – система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
У свою чергу, згідно п.62.1. ст.62 ПКУ податковий контроль здійснюється шляхом:
- ведення обліку платників податків;
- інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів;
- перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо римання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин;
- моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу.
Акцентую увагу суду на тому, що вказаний перелік є вичерпним та не містить такого способу податкового контролю як «блокування» податкових накладних.
Отже, в данному випадку має місце конфлікт інтересів (оскільки механізм відпрацювання «схемного кредиту» передбачений іншими нормами ПКУ – п.201.16. ст.201 ПКУ), порядок вирішення якого регламентовано положеннями п.п.4.1.4. п.4.1. ст.4 ПКУ (презумпція правомірності рішень платника податку).
2.2. Очевидно, що найбільш близьким за методологією реалізації та досягнення кінцевої мети є такий спосіб податкового контролю, як перевірки, а точніше невиїзні документальні перевірки.
Однак, закон чітко передбачає алгоритм проведення перевірочних дій за п.п.78.1.1. п.78.1. ст.78 ПКУ, а саме:
підстава – запит – відповідь – наказ – перевірка – донарахування
Очевидно, що ДФС було грубо проігноровано такий порядок дій.
При цьому, згідно п.79.1. ст.79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Враховуючи невиїзний характер перевірки, очевидно, що усі перелічені вище джерела інформації повинні знаходитись у ДФС на момент здійснення такого контролюючого заходу. Інакше, повинна проводитись виїзна перевірка. Такий висновок є очевидним, оскільки реальність або навпаки безтоварність господарських операцій можливо достовірно встановити виключно на підставі комплексу заходів:
- виїзного режиму перевірочних дій – сидячи у кабінеті фізично неможливо побачити, наприклад, результати наданих послуг/робіт або ж оцінити ступінь їх виконання,
- додаткового витребування відомостей та документів, оскільки законодавство не містить «вичерпний» перелік документів та необхідних пояснень, а наданого позивачем пакету документів на, погляд ДФС, було недостатньо.
- призначення експертиз у випадках, коли для вирішення питань, що мають значення для здійснення податкового контролю, необхідні спеціальні знання у галузі науки, мистецтва, техніки, економіки та в інших галузях, тобто у галузях, в яких працівники ДФС не є фахівцями – зокрема, це стосується і виробництва тари з пластмас. Наприклад, на вирішення спеціаліста можна ставити питання щодо достатності/недостатності наявної матеріально-технічної бази у платника податків для здійснення конкретної господарської операції.
Однак, ДФС обмежилась лише аналізом наданих позивачем документів та пояснень, що є порушенням принципів всебічності та неупередженості.
Таким чином, ДФС фактично було здійснено «спрощений» варіант невиїзної документальної перевірки без дотримання жодної процедурної норми!!!
3. ДФС проігноровано неправомірність функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК
3.1. В данному випадку грубо порушено численні основоположні принципи діючого законодавства:
Так, згідно приписів ст.62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. У свою чергу, в основу нині діючої системи «блокування» ПН фактично покладено презумпцію винуватості!
Також порушено презумпцію правомірності правочину, передбачену положеннями ст.204 ЦКУ детальніше далі).
Не дотримано і засаду «нейтральності оподаткування» - установлення податків та зборів у спосіб, який не впливає на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків (п.п.4.1.8. п.4.1. ст.4 ПКУ).
У свою чергу, згідно з практикою ЄСПЛ закон повинен відповідати мінімальним стандартам якості, таким як ясність, точність і передбачуваність. При цьому, норма вважається передбачуваною, якщо її сформульовано з достатньою точністю, яка дає можливість особі регулювати свою поведінку, за потреби, після відповідної консультації.
Так, у п.559 Рішення ЄСПЛ по справі ВАТ «Нефтяная компания ЮКОС» проти РФ (Заява №14092/04) зазначено, що … будь-яке втручання публічної влади в безперешкодне користування власністю повинне бути законним, тобто втручання має відповідати національному законодавству і бути достатньо зрозумілим, щоб дозволити заявнику передбачати наслідки своїх дій.
Однак, згідно приписів ст.22 Конституції при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Вважаємо факт порушення зазначеної норми очевидним з огляду на те, що до прийняття ЗУ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» от 21.12.2016 № 1797-VIII реєстрація податкових накладних не мала обмежень, аналогічних теперішнім (тобто була автоматичною).
Сьогодні ж маємо наступну ситуацію:
- Критерії у наказі мінфіну №567 сформульовані дуже нечітко та двозначно (див. далі);
- Рішення про зупинення реєстрації НН (квитанція №1), рішення комісії ДФС про відмову в реєстрації податкових накладних та рішення ДФС за результатами розгляду скарги не містять конкретних обставин справи та обґрунтувань їх резолютивної частини (докладніше далі).
Отже, позивач фактично знаходиться у ситуації, при якій фізично неможливо передбачити наслідки власних дій!
3.2. Механізм зупинення такої реєстрації регламентований положеннями пункту 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України.
Так, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Всі нормативні акти, які на сьогодні затверджені КМУ в зв’язку із запровадженням процедури зупинення реєстрації ПН/РК, стосуються:
- Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (постанова КМУ від 29.10.2010 р. № 1246 в редакції постанови КМУ від 26.04.2017 р. № 341).
- Підстав для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або про відмову в такій реєстрації (постанова КМУ від 29.03.2017 р. № 190).
- Порядку розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН (постанова КМУ від 04.07.2017 р. № 485).
Отже, на сьогоднішній день КМУ так і не визначив порядок зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, що свідчить про функціонування усього механізму за рамками правового поля.
4. Податковим органом порушено порядок «блокування» ПН
4.1. Навіть якщо умовно і допустити правомірність введення та функціонування режиму «зупинення» ПН, ДФС не дотримано і ці правила.
Так, згідно положень п.74.2. ст.74 ПКУ в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
У системному зв’язку з наведеною нормою знаходяться положення п.201.16. ст.201 ПКУ, відповідно до яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
Тобто законодавцем абсолютно чітко визначено умови зупинення реєстрації ПН:
- відповідність критеріям (а не критерію як зазначено у квитанції №1 про зупинення ПН №......) оцінки ступеня ризиків – тобто в даному випадку повинна мати сукупність ризикових умов;
- ступені ризиків повинні бути достатні для зупинення реєстрації – тобто далеко не кожний ризик є валідним за ступенем достатності (цей аспект ДФС взагалі проігнорований)
4.2. Згідно п.п.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПКУ у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:
а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування;
б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування;
в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Якщо зазначені вимоги до квитанції та ступінь їх виконання у квитанції №1 привести у табличній формі, то картина буде виглядати наступним чином:
|
Пункт вимоги до квитанції про зупинення реєстрації |
Ступінь виконання вимог ПКУ щодо квитанції №1 по ПН №...... від …...2017р. |
|
А)
|
Дотримано |
|
Б) |
Не дотримано: 1) Наведено лише 1 критерій (невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 3923) замість сукупності; 2) Зазначено критерій, який відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН
|
|
В) |
Не дотримано – лише процитовано зміст п.в) п.п.201.16.1. п.201.16. ст.201 ПКУ – жодні конкретні пропозиції щодо необхідних документів відсутні
|
4.3. Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:
1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);
У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.
Таким чином, критерій "пересорт" за наказом Мінфіну для відпрацювання повинен спрацьовувати лише при одночасному дотриманні 4х умов:
А) 3х «внутрішніх»:
- невідповідність об’ємів постачання та «умовного складу» (тобто товарних залишків) - т.з. "правило 1,5"
- наявність ризикових товарів у залишку ("правило 75%"),
- відсутність товару/послуги у "Таблиці даних платника податку"
Б) 1 "зовнішнього" - сума ПДВ у податкових накладних, що відповідають критерію та складених з початку місяця, перевищує суму середньомісячної сплати податків та ЄСВ за останні 12 місяців.
Однак, в даному випадку необхідно зазначити наступне:
По-перше, у квитанції №1 по ПН №...... від …….2017р. зазначено критерій, який взагалі відсутній у п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН:
«…невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД 3923»
Крім того, не взято до уваги, що ТОВ «111» має статус виробничого підприємства, а отже коди товарів на «виході» за визначенням не можуть співпадати з кодами товарів на «вході». Однак, така особливість ведення господарської діяльності у жодному разі не може автоматично свідчити про будь-які порушення чинного законодавства, у т.ч. безтоварність (нереальність) операцій.
По-друге, ДФС безпідставно проігноровано відомості Таблиці даних платника податку №….. від …...2017р., якими також роз’яснюється «кодова» специфіка діяльності ТОВ «111».
Лише з цієї підстави висновки комісії ДФС є неповними та необ’єктивними.
По-третє, ДФС здійснено перекручування фактів, оскільки Таблиці даних платника податку №….. від …...2017р. та №…. від …..2017р. дійсно містять код 3923 УКТ ЗЕД. Як було вже зазначено, зазначений код включає до свого складу вироби з пластмаси для транспортування та пакування товарiв; пробки, кришки, ковпаки та iншi пристосування з пластмаси для герметизації, закупорювання, які у повному обсязі відповідають основному виду діяльності нашого підприємства «Виробництво тари з пластмас» (код КВЕД 22.22). До речі, зазначену інформацію ДФС отримувала навіть не з одного, а з трьох джерел: безпосередньо з Таблиць даних платника податку №….. від …..2017р., №… від ….2017р., Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та інформаційних баз ДФС (зокрема, «Податковий блок»).
По-четверте податкова накладна №...... від …...2017р. не відповідає жодному з 4х умов критерію «пересорт»:
|
Умови критерію «пересорт»
|
Ступінь відповідності умовам |
|
"правило 1,5" |
Не відповідає: Зазначений критерій «технічно» не може бути застосований, оскільки товари із кодом 39.23 не придбаваються, а виробляються, значить розмір їх постачання буде лише підсумовуватися (тобто збільшуватись) на протязі усього року. Тобто у будь-якому випадку обсяг постачання товару, зазначений у податковій накладній №...... від …...17р., буде меншим «залишку різниці обсягу» постачання такого товару у ПН, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних.
|
|
"правило 75%" |
Не відповідає
|
|
Відсутність товару/послуги в "Таблиці даних платника податку"
|
Не відповідає Таблиці даних платника податку №…. від …..2017р., №… від …..2017р. містять, зокрема, код товарів 39.23., які є предметом діяльності підприємства
|
|
«зовнішня»
|
Не відповідає
|
Нагадаю, що для зупинення реєстрації ПН згідно зазначеного критерію необхідним є дотримання усіх 4х умов.
Наведені обставини у своїй сукупності свідчать про те, що ДФС, зупиняючи реєстрацію податкової накладної №…. від ….., допущено перевищення повноважень при здійсненні функції податкового контролю, що автоматично призводить до визнання таких дій та рішення у вигляді квитанції №1 незаконними і позбавляє їх будь-яких правових наслідків, у т.ч. компетенції на прийняття рішення про комісії ДФС №… від …. про відмову у реєстрації ПН №…, рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг №… від …
5. ДФС порушила правила «розблокування» ПН
5.1. Як передбачено пп.201.16.1 ст.201 ПКУ, для «розблокування» реєстрації ПН платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої ПН/РК в ЄРПН.
В тексті зазначеної законодавчої норми вжито сполучники «та/або», що однозначно вказує на існування альтернативи для платника податків: він може на власний розсуд подати чи то письмові пояснення, чи то копії документів за вичерпним переліком, або вчинити обидві дії одночасно.
Керуючись зазначеним приписом, ТОВ «111» вирішило надати до ДФС обидві складові «виправдовувального» пакету документів (і пояснення, і копії документів, якими підтверджується реальність здійснення операцій по відмовленій ПН).
При цьому, надані копії документів детально пояснюють специфіку діяльності нашої компанії (придбання витратних матеріалів, їх використання у виробничому процесі та отримання «на виході» готової продукції) та підтверджують наявність матеріально-технічної бази для ведення профільного виду діяльності, дотримання принципу обачності при виборі своїх контрагентів.
5.2. Положеннями постанови КМУ від 29 березня 2017 р. № 190 «Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації» передбачається, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;
- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;
- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.
Остання підстава відмови в реєстрації ПН є за своїм характером складною, оскільки містить у своєму складі 2 можливі критерії:
- наявність порушень у наданих копіях документів;
- недостатність наданих копій документів.
При цьому, знову ж таки, конструкція вищенаведеної норми постанови КМУ містить сполучники «та/або», що свідчить про альтернативну можливість існування тієї чи іншої підстави відмови. Зазначене свідчить про те, що при розгляді справи та прийнятті рішення у ній комісія ДФС повинна встановити конкретну обставину з двох наведених. У іншому випадку, виникає фактична невизначеність, що є неприпустимим у розумінні ПКУ.
У рішенні комісії ДФС від …..2017р. №…../….. в реєстрації ПН було відмовлено саме з підстави «надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування».
При цьому, фіскальним органом вищої податкової інстанції лише процитовано норму законодавства без будь-якої конкретизації обставин справи, а саме зазначено:
- або надані копії документів містять порушення законодавства, а якщо це так, то які саме;
- або ці копії документів є недостатніми для прийняття позитивного рішення, а якщо це так, то яких документів не достає;
- або існують обидві зазначені умови.
Про все це можна тільки здогадуватись!
У свою чергу, вважаємо за необхідне зазначити, що первинні документи, оформлені в рамках договору купівлі-продажу №….. від …….2016р., не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Таким чином, первинні документи засвідчують факт реального виконання ТОВ «111» та його контрагентом господарських зобов'язань.
При цьому, ДФС не спростовано і встановленої ст.204 ЦК України презумпції правомірності вчинених підприємствами правочинів. Взагалі не досліджувались фактичні обставини щодо змісту та умов угоди, зобов’язань сторін за договором та порядку оплати вартості готової продукції.
5.3. Позивач акцентує увагу суду на тому, що відповідно до положень п.56.4. ст.56 ПКУ під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Аналогічне правило містить і КАСУ. Так, частина 2 статті 71 кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
До речі, такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».
До такого висновку дійшов і ВАСУ у наступних своїх рішеннях: постанова ВАСУ від 28.02.2017 по справі №826/16849/13-а, ухвала ВАСУ від 14.03.2017 по справі №805/1446/15-а, від 07.03.2017 по справі №810/3829/15, від 07.03.2017 по справі 813/768/15 тощо.
Однак, як свідчать матеріали даної справи, зовсім протилежної позиції дотримується відповідач у справі. Так, у оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації ПН, з одного боку, взагалі не міститься посилань на дослідження обставин справи та доказів, зібраних саме ДФС, а з другої, саме рішення містить тільки загальний висновок щодо фактичного невиконання позивачем свого обов’язку по доведенню своєї позиції!
5.4. Положеннями п.п. 201.16.3. п.201.16. ст.201 ПКУ передбачається, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п’яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.
Очевидно, що повноважень на прийняття та/або надсилання рішення після спливу зазначеного терміну ДФС не має, а значить такі рішення є за своїм характером неправомірними. Вказана позиція повністю узгоджується з приписами ст.19 Конституції України.
Пояснення та копії документів були направлені на адресу відповідного органу ДФС …...2017р. та доставлені цього ж дня, про що свідчить квитанція №2.
Отже, граничним терміном для надіслання відповідного рішення комісії ДФС на адресу ТОВ «111» є …...2017р.
Однак, оскаржуване рішення було прийняте лише …….2017р.
6. ДФС порушила основні права платника податків
Положеннями п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 ПКУ платнику надано право оскаржувати рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб).
Очевидно, що реалізація такого права неможлива у ситуації фактичної невизначеності.
Крім того, згідно п.п.21.1.4. п.21.1. ст.21 ПКУ контролюючі органи зобов’язані не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;
7. Проведений системний аналіз обставин справи дає можливість зробити наступні висновки:
- ДФС невірно обрано спосіб реалізації покладених на неї нормами діючого законодавства завдань та функцій (зокрема, функції податкового контролю) при відпрацюванні «схемного» податкового кредиту;
- Функціонування механізму зупинення реєстрації ПН/РК знаходиться за межами правового поля (перш за все суперечить Конституції України);
- ДФС не дотримано передбаченого алгоритму «блокування» та «розблокування» ПН (якщо умовно і допустити його правомірність);
- Усі рішення відповідача є необґрунтованими: квитанція №1 про зупинення реєстрації ПН №…, рішення комісії ДФС №… від …. про відмову у реєстрації ПН №…, рішення комісії ДФС з питань розгляду скарг №… від …
Враховуючи викладене, керуючись положеннями ст.19 Конституції України, ст.56 ПКУ, ст.ст.3, 17, 105, 267 КАСУ, -
ПРОШУ:
- Скасувати рішення комісії ДФСУ, яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, від …...2017р. №…../…….
- Зареєструвати податкову накладну №….. від …...2017р.
- Зобов’язати ДФСУ подати суду звіт про виконання судового рішення протягом одного тижня з дня набрання законної сили даним судовим рішенням.
Додаток: на арк.
- Копія договору субпідряду від …...2016р. №…../16;
- Копія рахунку №….. від …...2016р.;
- Копія платіжного доручення від …...2017р. №…..;
- Копія податкової накладної від …...2017р. №…. та квитанції №1;
- Копії сертифікатів якості продукції;
- Копії накладних та видаткових накладних за січень-липень 2017р., ТТН на придбання витратних матеріалів, необхідних для виробництва продукції;
- Копія довіреності представників сторін договору купівлі-продажу;
- Копія повідомлення від 14.07.17р.№2 щодо підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК та квитанції №1;
- Копія Таблиці даних платника податку №1 від 14.07.2017р. та квитанції №1;
- Відомості бухгалтерського обліку по проведенню операцій в рамках договору купівлі-продажу від …...16р. №……/16;
- Відомості бухгалтерського обліку по проведенню операцій з придбання витратних матеріалів від ….16р. №…../16 (оборотно-сальдова відомість по рахунку 205);
- Докази наявності у скаржника належної матеріально-технічної бази (копії оборотно-сальдових відомостей по рахункам 104, 106, 1531, штатний розкладу);
- Копія ліцензії з додатком на здійснення профільного виду діяльності;
- Копія проектної документації;
- Копія статуту та витягу з ЄДР контрагента;
- Копія оскаржуваного рішення від …...2017р. №…../……
- Роздруківка з екрану ПК з датами отримання оскаржуваного рішення у Електронному кабінеті платника;
- Докази наявності належної матеріально-технічної бази;
- Копія статуту та довідки з ЄДР контрагента;
- Копія акту від … № … планової документальної перевірки …
- Копії квитанцій «тестового» режим;
- Довіреність на представника.
- Докази сплати судового збору
- 4 екз. адміністративного позову для направлення учасникам процессу.
Представник ТОВ «……….»
за довіреністю _______________
- НДС
- /
Бухгалтер 911 подчеркивает: содержание авторских материалов может не совпадать с политикой и точкой зрения редакции. Среди авторов материалов, которые публикуются, есть не только представители редакционной команды.
Информация, представленная в конкретной публикации, отражает позицию автора. Редакция не вмешивается в авторские материалы, не редактирует тексты и, следовательно, не несет ответственности за их содержание.
Блоги 
 (1).jpg?v=1710160023)
.jpg?v=1710191819)
.jpg?v=1709910824)