при подписке на рассылку
21.01.19
2401 1 Печатать

Ліцензія на косметологічну діяльність: коли потрібна і як отримати

Автор: Менделя Олена, юридичний Інтернет ресурс «Протокол».

Останнім часом попит на косметологічні процедури сягнув величезного розміру. Косметологічні кабінети/центри, салони краси, що надають різного роду послуги (починаючи з манікюру і закінчуючи уколами краси) з’являються на ринку мов гриби після дощу. Проте мало хто із потенційних підприємців в індустрії краси знає, що на окремі види послуг необхідно отримати дозвіл – ліцензію на медичну практику. Так, косметологічні процедури, що пов’язані з глибоким, інвазивним проникненням під шкіру обличчя або тіла людини відносяться до медичних послуг.

Останніми, в даному випадку, є мезотерапія, ін’єкції ботоксом або силіконом, апаратна терапія тощо. Згідно чинного законодавства, господарська діяльність в сфері охорони здоров’я підлягає ліцензуванню. Відсутність ліцензії на медичну практику є підставою для визнання такої діяльності незаконною. А якщо вона ще призвела до тяжких наслідків для клієнта, то є всі підстави для відкриття кримінального провадження.

Тож дізнайтеся, які документи і куди необхідно подати, аби отримати ліцензію для вашого косметологічного кабінету. На що треба звернути увагу при оформленні відомостей та якими нормативними актами керуватися – далі у статті.  

Щоб отримати ліцензію на медичну практику, вам необхідно звернутися до МОЗ із відповідною заявою. До заяви обов’язково необхідно додати належним чином оформлені відомості та опис. Форма заяви, відомостей та опису наведена в додатках до Постанови Кабінету міністрів України від 02.03.2016 р. № 285 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики».

Всі вищезазначені документи можна подати нарочно, поштовим відправленням з описом вкладення або в електронному вигляді, наклавши електронний цифровий підпис. Якщо при оформленні заяви та опису складнощів загалом не виникає, то з відомостями не все так однозначно. Більшість відмов у видачі ліцензії є наслідком саме допущених помилок при складанні відомостей, що відображають організаційні особливості, матеріально-технічну базу та персонал здобувача.  

1. Організаційні вимоги

Згідно чинного законодавства, медична практика ліцензіатом провадиться за лікарськими спеціальностями та спеціальностями молодших спеціалістів з медичною освітою, перелік яких затверджений МОЗ. Заповнюючи інформацію стосовно спеціальностей медичних працівників, за якими провадитиметься господарська діяльність з медичної практики, необхідно керуватися наступними нормативно-правовими актами:

  • Номенклатура лікарських спеціальностей, затверджена МОЗ від 19.12.97 р. № 359 (в редакції від 22.03.2006 року);
  • Наказ МОЗ від 23.11.2007 р. № 742 «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою».

Вказуючи відомості щодо методів, які застосовуватимуться в медичній практиці, перш за все необхідно користуватися Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 78. Охорона здоров’я (в редакції від 12.07.2018 року).

Для косметологічного кабінету ключовою фігурою є лікар-дерматовенеролог. При цьому методами, що застосовуються останнім в медичній практиці будуть: профілактика, діагностика, лікування та реабілітація. Тобто хірургічні втручання та методи знеболення лікарем-дерматовенерологом не застосовуються. При цьому у своїй медичній практиці ліцензіат повинен застосовувати тільки ті методи профілактики, діагностики, лікування та реабілітації, що не заборонені до застосування МОЗ.

2. Матеріально-технічна база за адресами провадження господарської діяльності з медичної практики

Заповнюючи перелік приміщень (кабінетів), в яких буде проводиться медична практиката їх оснащення, необхідно керуватися Наказом МОЗ № 739 від 31.10.2011 р. «Про затвердження табелів оснащення медичною технікою та виробами медичного призначення структурних підрозділів консультативно-діагностичного центру». В ньому передбачений мінімальний перелік оснащення приміщень для кожної лікарської спеціальності.

Також пам’ятайте, що в своїй діяльності ви маєте право використовувати прилади, устаткування та вироби інших суб’єктів господарської діяльності, які займаються медичною практикою. Але таке використання можливе лише на підставі відповідних договорів.

Що стосується засобів вимірювальної техніки, що перебуває в експлуатації та підлягає метрологічній повірці, то згідно чинного законодавства діяльність із забезпечення охорони життя і здоров’я громадян відноситься до сфери законодавчо врегульованої метрології. Іншими словами порядок метрологічної повірки засобів вимірювальної техніки, що використовується суб’єктами господарювання в сфері охорони здоров’я, законодавчо врегульований. А порушення цих правил тягне за собою передбачену законодавством відповідальність.

Заповнюючи даний блок відомостей, необхідно керуватися наступними нормативно-правовими актами:

- Закон України «Про метрологію та метрологічну діяльність» від 05.06.2014 р. № 314-VII;

- Постанова КМУ «Про затвердження переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці» від 04.06.2015 р. № 374;

- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» від 13.10.2016 р. № 1747.

Так, відповідно до табеля оснащення кабінету лікаря-дерматовенеролога, останній повинен мати термометр медичний. Для медичних термометрів цифрових установлено міжповірочний інтервал 1 рік, для скляних з органічним заповнення – 2 роки, а для скляних ртутних – 3 роки.

3. Кадрові вимоги

Згідно Ліцензійним вимогам, медичну допомогу повинні надавати особи, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ. Така відповідність засвідчується документом про вищу освіту державного зразка, сертифікатом лікаря-спеціаліста, посвідченням про присвоєння (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії (за наявності) та свідоцтвом про проходження підвищення кваліфікації (за наявності).

Посилаючись на особистий досвід також хочемо зазначити, що спеціалізовані курси (незалежно від рівня та вартості) не надають права на провадження медичної практики в сфері косметології. А відповідні обіцянки організаторів таких курсів є відвертою брехнею.

Заповнюючи відомості щодо кожного співробітника, необхідно виключити відносно кожного з них наявність наступних моментів:

  • відсутність лікарської практики більше трьох років за конкретною спеціальністю (стосується тільки сертифікованих медиків). Приймати на роботу такого спеціаліста на посаду лікаря та вписувати його у Відомості не можна. Спочатку йому необхідно пройти стажування в порядку, що встановлений МОЗ та наступну атестацію на визначення знань і практичних навичок.
  • Відсутність посвідчення про присвоєння/підтвердження кваліфікаційної категорії за конкретною спеціальністю (стосується сертифікованих лікарів, молодших спеціалістів з медичною освітою, професіоналів з вищою немедичною освітою). Тут необхідно аналізувати кожну конкретну ситуацію: загальний стаж роботи, наявність/відсутність умов для звільнення від чергової атестації. За загальним правилом, атестації підлягають усі вищезазначені співробітники один раз на п’ять років. 

В даному випадку вам слід керуватися наступними нормативними актами:

  • Наказ МОЗ «Про внесення змін до Положення про порядок проведення атестації лікарів» від 02.10.2015 р. № 650;
  • Наказ МОЗ «Про атестацію молодших спеціалістів з медичною освітою» від 23.11.2007 №742;
  • Наказ МОЗ «Про атестацію професіоналів з вищою немедичною освітою, які працюють в системі охорони здоров’я» від 12.08.2009 р. № 588.

Отключить рекламу
Комментарии
  • виктория
11.04.19 16:12

Вот мне все равно не понятно из этой статьи, а работа на лазерном аппарате нужна лицензия на мед практику? 

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0