Декларування доходів за 2018 рік: ключові моменти

"Вісник. Офіційно про податки".

З 01.01.2019 р. розпочалась кампанія декларування доходів за 2018 рік громадянами, фізичними особами — підприємцями та незалежниками. Розглянемо, як має відбуватися таке декларування, з’ясуємо, які фізичні особи самостійно обчислюють ПДФО та військовий збір шляхом подання декларації, а кому подавати декларацію не потрібно, а також в які строки необхідно сплатити податкові зобов’язання, зазначені у декларації. Крім того, визначимо витрати, дозволені для включення до податкової знижки за 2018 р.

Коли виникає необхідність подання декларації

Порядок подання декларації про майновий стан і доходи та оподаткування доходів фізичних осіб встановлено розділом IV ПКУ.

Більшу частину доходів фізичних осіб становлять доходи у вигляді заробітної плати. З таких доходів, як і з багатьох інших видів доходів, утримується і сплачується ПДФО (військовий збір) податковими агентами, як правило, роботодавцями. Однак в деяких випадках фізичним особам необхідно самостійно обчислити суму податку (збору) шляхом подання до податкового органу декларації, в якій розраховується сума ПДФО та військового збору, що підлягає сплаті до бюджету.

Водночас ПКУ не тільки встановлює цей обов’язок, а й надає платнику податків можливість подання декларації з метою реалізації права на отримання податкової знижки і повернення частини сплаченого податку у зв’язку із виникненням цього права.

В яких випадках сума податку обчислюється самостійно

Платники податку зобов’язані самостійно обчислити суму податку (збору), що підлягає сплаті до бюджету за результатами звітного податкового року, шляхом подання до податкового органу податкової декларації:

• при отриманні доходів від особи, яка не є податковим агентом (від інших фізичних осіб (резидентів або нерезидентів)) (пп. 168.2.1 ст. 168 ПКУ): спадщина; подарунки; доходи від здавання в оренду майна іншій фізичній особі, доходи від операцій з продажу (обміну) рухомого та нерухомого майна, у випадках, передбачених ПКУ, та інше;
• при отриманні окремих видів доходів, що не підлягають оподаткуванню при виплаті, але не звільнених від оподаткування (пп. 168.1.3 ст. 168 ПКУ): суми заборгованості, за якими минув строк позовної давності; нецільова благодійна допомога понад установлену норму; додаткові блага від третьої особи та інше;
• при отриманні іноземних доходів (пп. 170.11.1 ст. 170 ПКУ).

Податкову декларацію також зобов’язані подавати:

• фізичні особи, які отримують доходи від підприємницької діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування (ст. 177 ПКУ);
• фізичні особи, які здійснюють незалежну професійну діяльність (ст. 178 ПКУ);
• іноземці, які за результатами звітного року набули статус резидента України (мають відобразити доходи з джерелом їх походження в Україні та іноземні доходи) (пп. 170.10.4 ст. 170 ПКУ);
• платники податку — резиденти, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання (не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду) (п. 179.3 ст. 179 ПКУ).

Коли обов’язок подання декларації вважається виконаним

Обов’язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо платник податку отримував доходи:

• від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;
• лише від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;
• від операцій продажу (обміну) майна, дарування в разі нотаріального посвідчення договорів, за якими був сплачений податок;
• у вигляді об’єктів спадщини, які оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 ПКУ.

Кого звільнено від обов’язку подання декларації

Крім того, п. 179.4 ст. 179 ПКУ визначає коло осіб, які звільняються від обов’язку подання податкової декларації незалежно від виду й суми отриманих доходів. Це фізичні особи, які:

• є малолітніми/неповнолітніми чи недіє­здатними особами й водночас перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) і/або держави станом на кінець звітного податкового року¹;
• перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні чи ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;
• перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
• перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року.

Розглянемо на прикладах випадки, в яких подається декларація, а в яких — ні.

Приклади

1. Дохід отримується від іншої фізичної особи, яка не є самозайнятою особою, за договором оренди квартири. В такому випадку фізична особа, що здає в оренду майно та отримує кошти, зобов’язана подати декларацію, визначити свої податкові зобов’язання з ПДФО та військового збору та сплатити їх до бюджету.

2. У 2018 р. платником продано гараж, при нотаріальному вчиненні дії було сплачено ПДФО та військовий збір. У такому випадку платник податку звільнений від подання декларації.

3. Безпосередньо у присутності працівника сервісного центру МВС у 2018 р. був оформлений договір продажу вантажного автомобілю та сплачено ПДФО та військовий збір. При здійсненні зазначеної операції платник податку незвільнений від подання декларації (п. 179.2 ст. 179 ПКУ).

4.  У 2018 р. отримано у спадщину від батьків нерухоме майно. Оскільки батьки є членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення (пп. 14.1.263 ст. 14 ПКУ) то доходи, отримані від успадкування такого майна оподатковуються за нульовою ставкою ПДФО (ст. 174 ПКУ), то декларацію подавати не потрібно.

5.  У 2018 р. отримано доходи від продажу частки корпоративних прав підприємства (ТОВ). Платник податків зобов’язаний подати декларацію при здійсненні протягом звітного року операцій з інвестиційними активами, за винятком випадків, встановлених пп. 170.2.8 ст. 170 ПКУ (дохід від операцій з інвестиційними активами у 2018 р. не перевищував 2 470,0 грн, а також при отриманні доходів від операцій з борговими зобов’язаннями Нацбанку України та з державними цінними паперами, емітованими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з урахуванням курсових різниць та внаслідок відчуження акцій (інших корпоративних прав), одержаних ним у власність в процесі приватизації в обмін на приватизаційні компенсаційні сертифікати, безпосередньо отримані ним як компенсація суми його внеску до установ Ощадного банку СРСР або до установ державного страхування СРСР, або в обмін на приватизаційні сертифікати). 

Граничні строки подання декларації

• для фізичних осіб — підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) — протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (року). Отже, останній день подання декларації за 2018 р. — 11.02.2019 р. При цьому в цій самій декларації зазначають інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності
• для фізичних осіб — підприємців, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи — підприємця за її рішенням, — протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності. Останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, що настає за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності
• для громадян, які зобов’язані подати декларацію та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність — до 1 травня року, що настає за звітним. Отже, для них останній день подання декларації за 2018 р. — 02.05.2019 р. Адже якщо останній день строку подання податкової декларації припадає на вихідний або святковий день, то останнім днем строку вважається операційний (банківський) день, що настає за вихідним або святковим днем (п. 49.20 ст. 49 ПКУ)
• для громадян, які мають право на податкову знижку — по 31 грудня (включно) наступного за звітним 
• податкового року
• для платників податку — резидентів, які виїжджають за кордон на постійне місце проживання, — не пізніше 60 календарних днів, що передують виїзду

Варто зауважити, що якщо в платника податку відсутні підтвердні документи щодо суми отриманого ним доходу з іноземних джерел і суми сплаченого ним податку в іноземній юрисдикції, оформлені за ст. 13 ПКУ, то такий платник зобов’язаний подати до контролюючого органу за своєю податковою адресою заяву про перенесення строку подання декларації до 31 грудня року, що настає за звітним (пп. 170.11.2 ст. 170 ПКУ).

Способи подання декларації

Податкова декларація подається платниками податків за місцем своєї податкової адреси в один із таких способів (за вибором) (п. 49.3 ст. 49 ПКУ):

• особисто або уповноваженою на це особою;
• надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
• засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу.

Звертаємо увагу, що у разі надсилання податкової декларації поштою платник податку зобов’язаний здійснити таке відправлення не пізніше ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання податкової декларації, а при поданні податкової декларації в електронній формі, — не пізніше закінчення останньої години дня, в якому спливає такий граничний строк.

Як заповнити декларацію за допомогою нового сервісу

При направленні декларації засобами електронного зв’язку громадяни можуть скористатися новим електронним сервісом в «Електронному кабінеті», який передбачає часткове автоматичне заповнення декларації на підставі облікових даних платника, відомостей щодо нарахованих (виплачених) доходів, наявних в Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків та відомостей щодо об’єктів нерухомого (рухомого) майна.

Для подання податкових декларацій в електронній формі у режимі реального часу (online) та використання сервісу автоматичного заповнення на основі даних ДФС необхідно:

• оримати електронний цифровий підпис, який видається Акредитованим центром сертифікації ключів (АЦСК) Інформаційно-довідкового департаменту ДФС та іншими АЦСК, з переліком яких можна ознайомитися у відкритій частині «Електронного кабінету»;
• авторизуватися за допомогою особистого електронного ключа;
• отримати відомості про отримані доходи з Державного реєстру фізичних осіб — платників податків (розділ «Заяви, Запити для отримання інформації» форма запиту F 1301802);
• після отримання відповіді від ДФС, про що можливо дізнатися скориставшись розділом «вхідні/вихідні документи», перейти до заповнення на основі даних ДФС у режимі «Декларація про майновий стан і доходи».

Ознайомитися з покроковою відео-інструкцією з автоматичного заповнення декларації можна на офіційному веб-порталі ДФС (http://sfs.gov.ua).

Граничні строки сплати податкових зобов’язань

Граничні строки сплати податкових зобов’язань, зазначених у податковій декларації, поданої за результатами 2018 р.:

• для фізичних осіб — підприємців (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування) — 21.02.2019 р.
• для фізичних осіб, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи (крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування), — протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації
• для громадян та осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність — 31.07.2019 р.

Коди платежу

Платник податку — фізична особа, який зобов’язаний подати декларацію, визначити та сплатити свої податкові зобов’язання, здійснює сплату за такими кодами платежу:

• «11010500» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування»;
• «11011001» — «військовий збір, що сплачується за результатами декларування».

Платники податку — фізичні особи, які відповідно до розділу IV ПКУ зобов’язані сплатити податок, але звільнені від подання декларації (при нотаріальному посвідченні договорів та/або при видачі свідоцтв про право на спадщину тощо), сплачують за кодом платежу:

• «11010501» — «податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами, які не підлягають обов’язковому декларуванню»;
• «11011000» — «військовий збір».

Інформація про реквізити банківських рахунків для сплати податків відповідно до адміністративно-територіального устрою України оприлюднена на офіційному веб-порталі ДФС в рубриці «Бюджетні рахунки».

Відповідальність за несвоєчасну сплату

Якщо платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов’язання протягом строків, визначених ПКУ (суму податкового зобов’язання з ПДФО та військового збору, зазначену в поданій декларації за 2018 р., — до 01.08.2019 р.), такий платник податку притягується до відповідальності у вигляді штрафу (п. 126.1 ПКУ):

• у разі затримки сплати до 30 календарних днів включно, що настають за останнім днем строку сплати суми грошового зобов’язання, — у розмірі 10 % погашеної суми податкового боргу;
• у разі затримки сплати понад 30 календарних днів — у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу.

Крім того, після спливу встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов’язання на суму податкового боргу нараховується пеня (п.п. 129.1.3 ПКУ).

У разі самостійного нарахування суми грошового зобов’язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, що настають за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов’язання, визначеного ПКУ.

Податкова знижка

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПКУ.

Перелік витрат, за якими платник має право на застосування податкової знижки, визначено у п. 166.3 ПКУ (табл.). Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суму річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати.

Витрати, дозволені для включення до податкової знижки за 2018 р.

¹ Податкова декларація від імені платника податку, який є неповнолітньою особою або особою, визнаною судом недієздатною, має бути подана опікуном або піклувальником (одним з батьків) до контролюючого органу за місцем проживання неповнолітньої особи (особи, визнаної судом недієздатною) (прим. авт.).

Автор: Ганна ЧУБ, Тетяна СИДОРЕНКО.