Отключить рекламу

Подпишитесь!


27.09.19
446 0 Печатать

Поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження судового рішення

Евгений Морозов, адвокат (судебная защита), магистр права, http://www.alibi.dp.ua.

Поновлення процесуального та застосування присічного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

19 вересня 2019 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в рамках справи № 922/1775/16 (ЄДРСРУ № 84384815) досліджував питання щодо поновлення процесуального та застосування присічного строку на апеляційне оскарження судового рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 261 ГПК України (у редакції, чинній з 15.12.2017 р.) незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Зазначений у ч.2 ст. 261 ГПК України річний строк є присічним і не застосовується лише у двох випадках, вказаних у тій же нормі.

З урахуванням Закону України «Про доступ до судових рішень» товариство не було позбавлене права і можливості ознайомитись з оскаржуваним рішенням суду першої інстанції, яке має публічний характер та знаходиться у вільному доступі в Єдиному державному реєстрі судових рішень та вжити усіх залежних від нього заходів щодо своєчасного оскарження рішення суду першої інстанції.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 11.09.2019 р. у справі № 910/15481/17, від 10.10.2018 у справі № 910/10244/15.

Надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи. Отже саме скаржник за наведених обставин має належним чином обґрунтувати та довести суду поважність причин пропуску строку, зокрема, що отримання примірника судового рішення поза межами строку на апеляційне оскарження сталося з незалежних від нього обставин.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 р. у справі № 911/3309/17 та від 18 січня 2019 року по справі №  921/396/17-г.

Посилання на те, що рекомендовані повідомлення про невручення поштових відправлень з процесуальними документами з причин «за не запитом» та «за закінченням строків зберігання» не є доказом належного повідомлення скаржника про розгляд справи, не беруться Касаційним господарським судом до уваги з огляду на те, що сам лише факт неотримання стороною справи кореспонденції, яку суд з дотриманням вимог процесуального закону надсилав за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на оскарження рішення суду, оскільки зумовлена не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

По материалам Ліга.Блоги
Отключить рекламу
Комментарии
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться