Щодо оплати допомоги по тимчасовій непрацездатності під час простою

Всесвітня організація охорони здоров’я 11.03.2020 р. оголосила пандемію короновірусу в світі. Україна з 12.03.2020 р. по 03.04.2020 р. запровадила карантин, наслідком якого є припинення занять в школах, вищих навчальних закладах та дошкільних навчальних закладах.

Відповідно до п. 77 Інструкції про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти, затвердженої наказом Міносвіти України від 15.04.1993 р. № 102, у випадку, коли в окремі дні заняття не проводяться з незалежних від учителя причин (сільгоспроботи, епідемії, несприятливі метеорологічні умови тощо), оплата його праці здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

При відсутності такої роботи час простою оплачується в порядку і розмірах, визначених Кодексом законів про працю України.

Статтею 113 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) визначено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Згідно ст. 34 КЗпП простій – це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105 ( далі – Закон) встановлено, що допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї страхових випадків, зокрема, тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Враховуючи зазначене, у разі якщо застрахована особа не здійснює трудову діяльність (підприємство не працює та не оформлено простій) та не нараховується заробітна плата, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається.

Якщо під час простою підприємства не з вини працівника з оплатою не нижче від двох третин тарифної ставки, передбачено вихід працівника на роботу і у зв'язку із настанням тимчасової непрацездатності ним було втрачено право на таку виплату (оплату за час простою), йому призначається допомога по тимчасовій непрацездатності на підставі виданого у встановленому порядку листка непрацездатності та обчислюється середня заробітна плата для розрахунку допомоги відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266 (в редакції постанови КМУ від 26.06.2015 р. № 439) (далі - Порядок).

Додатково нагадуємо, що у відповідності до ст. 23 Закону, допомога по тимчасовій непрацездатності не надається за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв’язку з навчанням.