Лебідь, рак і щука. Думки бізнесу щодо повної фіскалізації розділилися
У липні у Верховній Раді України були зареєстровані законопроєкти № 3853-1 та № 3853-2, якими пропонується скасувати прогресивні норми законодавства, спрямовані на детінізацію економіки та покращення захисту прав споживачів через поступове розширення сфери застосування касових апаратів або їх програмних аналогів, а також надання покупцям можливостей отримувати так званий «кешбек» – компенсацію частини вартості придбаного товару або послуги в разі, якщо їм було видано фіктивний фіскальний чек.
Зазначені позитивні новели активно підтримувалися Європейської Бізнес Асоціацією та були прийняті ще у вересні минулого року (Закони № 128-IX та № 129-IX). Однак, набуття ними чинності було дещо відтерміновано у зв’язку з карантинними заходами в Україні з метою полегшення умов ведення бізнесу для невеликих підприємців. Хоча, завважимо, що у всіх зацікавлених суб’єктів господарювання є можливість використовувати безкоштовні програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО), які можна завантажити на телефон або будь-який інший пристрій.
Так, лише за перший місяць роботи цієї системи майже 400 суб’єктів господарювання скористались безкоштовними програмними рішеннями від ДПС та зареєстрували 32,2 тис. ПРРО. Отже, наразі у добросовісних підприємців є всі можливості виконати законодавчі вимоги щодо обов’язкового використання РРО або їх програмних аналогів без залучення додаткових коштів на придбання та обслуговування традиційних касових апаратів.
На додачу, законопроєкти №3853-1 та №3853-2 пропонують скасувати вимогу щодо обов’язкового застосування касових апаратів при торгівлі побутовою технікою та електронікою.
Комітет побутової електротехніки Асоціації виступає категорично проти такої пропозиції, оскільки це може призвести до подальшого зростання нелегального ринку в Україні, який, за результатами дослідження GfK, і так склав 23% або 20,5 млрд гривень в 2019 році. Нелегально ввезена техніка не лише ввозиться та реалізується на території України без сплати належних податків та митних платежів, а й часто не відповідає законодавчим вимогам щодо безпечності та якості, може не підлягати гарантійному обслуговуванню і становити небезпеку для громадян.
Одним із механізмів вирішення проблеми нелегального імпорту експерти Асоціації вважають обов’язкове використання касових апаратів та видачу фіскальних чеків покупцям. Однак, штраф у розмірі 1 гривня за невидачу фіскального чеку жодним чином не стимулював недобросовісних підприємців використовувати РРО та сплачувати податки. Саме тому Асоціація активно підтримувала запровадження механізму кешбеку, який заохочуватиме покупців просити видавати їм фіскальні чеки та перевіряти їхню справжність. Водночас компанії звертають увагу на необхідність деяких доопрацювань для повноцінної роботи ПРРО при Інтернет-торгівлі. Тому Європейська Бізнес Асоціація пропонує Державній податковій службі України провести зустріч щодо готовності реалізації таких вимог.
Європейська Бізнес Асоціація звертається до Голови Верховної Ради України, керівників профільних Парламентських комітетів та Міністерств, усіх ключових стейкхолдерів з проханням не підтримувати прийняття законопроєктів № 3853-1 та № 3853-2. Європейська Бізнес Асоціація сподівається, що застосування механізму кешбеку, старт якого запланований на 1 січня 2021 року, сприятиме не лише детінізації економіки України, а й створенню цивілізованих умов ведення торгівлі за кращими європейськими стандартами.
За матеріалами: Європейська Бізнес Асоціація
В свою чергу, Українська Рада Бізнесу виступає проти тотальної фіскалізації та пропонує запровадити РРО виключно для ризикових груп товарів та платників. Це автозапчастини, ювелірні вироби, побутова техніка, електроніка, медичні вироби, готелі, ресторани, а також інформаційні платформи та диспетчерські служби. Більш детально за посиланням.
- Наличные расчеты
- /
- РРО
- /
- РРО
- ,
- Наличность
- ,
- Торговля
- ,
