Надання соціальних відпусток на дітей, - роз’яснює Мінекономіки

Мінекономіки листом від 27.08.2021 р. № 4712-06/42842-07 роз’яснює одразу декілька запитань, пов’язаних із надання соціальних відпусток.

Щодо документу, яким підтверджується, що іншому з батьків не надавалася соціальна відпустка

Частиною 1 ст. 19 Закону України "Про відпустки" від 15.11.96 № 504/96-ВР (далі - Закон № 504) та ч. 1 ст. 182¹ КЗпП встановлено, що

► одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину з інвалідністю, або які усиновили дитину, матері (батьку) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи,

► одинокій матері, батьку дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також

► особі, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи A I групи, чи одному із прийомних батьків

надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів (ст. 73 КЗпП).

Автори листа зауважили, що законодавством не визначено конкретного переліку документів, які слід пред'явити одному з батьків для підтвердження того, що інший з них не скористався правом на зазначену соціальну відпустку.

Тому роботодавцю може бути надано будь-який документ, у якому з достатньою достовірністю підтверджується, що іншому з батьків дітей не надавалася ця відпустка.

Рішення про надання зазначеної соціальної відпустки приймається керівником з урахуванням наданих документів.

Чи можна піти у соціальну відпустку на дітей працівникам, які знаходяться у відпустці по догляду за дитиною до 3-х років?

Додаткові відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи надаються понад щорічні відпустки, передбачені статтями 6, 7 і 8 Закону № 504, а також понад щорічні відпустки, встановлені іншими законами та нормативно-правовими актами, і переносяться на інший період або продовжуються у порядку, визначеному ст. 11 Закону № 504 (ч. 7 ст. 20 Закону № 504).

Стосовно надання додаткової соціальної відпустки матері/батьку у період її/його перебування у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку Мінекономіки зазначає, що законодавством про працю не передбачено надання двох соціальних відпусток, що надаються для виховання дітей, одночасно та за той самий період.

Крім того, перенесення або продовження соціальної відпустки на дітей з такої підстави, як знаходження у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, не передбачене ст. 11 Закону № 504.

Нюанси надання одноразової оплачуваної відпустки при народженні дитини

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше 3 місяців з дня народження дитини певним категоріям працівників (ст. 19¹ Закону № 504).

На думку авторів листа, у випадку, якщо дитина народилася до дати набрання чинності Закону № 1401 (09.05.2021 р.), але на дату набрання Законом № 1401 чинності не пройшло трьох місяців з дня народження дитини, працівник, визначений ст. 19¹ Закону № 504, має право на одноразову оплачувану відпустку при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів).

Порядок надання відпустки при народженні дитини встановлюється Кабміном.

Відповідно до пункту 4 Порядку надання відпустки при народженні дитини, затвердженого постановою КМУ від 07.07.2021 р. № 693, відпустка надається одноразово тривалістю, що визначається працівником у письмовій заяві про її надання (але не більш як 14 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів), не пізніше ніж протягом трьох місяців з дня народження дитини.

Ця відпустка повинна бути використана працівником не пізніше 104-го дня з дня народження дитини.

Тобто за заявою працівника така відпустка надається у термін, про який він просить, але в межах тримісячного строку. Водночас, якщо відпустку було надано в останні дні цього строку, вона надається тривалістю, зазначеною у заяві, проте термін її закінчення не може перевищити 104 дні з дня народження дитини.

Виходячи зі змісту ст. 19¹ Закону N 504, початок обчислення тримісячного строку слід здійснювати з дня народження дитини.

Зауважимо, що згідно з ч. 3 ст. 115 КЗпП та ч. 1 ст. 21 Закону № 504 заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку.

Таким чином, заява про надання відпустки при народженні дитини має бути надана роботодавцю з урахуванням того, що роботодавець повинен вчасно виконати норми ст. 115 КЗпП та ст. 21 Закону № 504.

Щодо надання відпустки при народженні дитини під час перебування працівника у "карантинній" відпустці без збереження зарплати

Стосовно надання відпустки при народженні дитини під час перебування працівника у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину Мінекономіки повідомляє наступне.

Оскільки законодавством про працю не передбачено надання двох відпусток одночасно, для того, щоб скористатись правом на відпустку, передбачену ст. 19¹ Закону № 504, працівник має перервати відпустку без збереження заробітної плати.

Припинення відпустки відбувається шляхом видання роботодавцем наказу (розпорядження) про припинення відповідної відпустки на підставі заяви працівника.