Звільнення осіб пенсійного віку у зв’язку зі скороченням штату

15.03.2022 р. ВРУ ухвалено Закон України “Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану” № 2136-ІХ (далі – Закон № 2136-ІХ).

Згідно з пунктом 2 розділу “Прикінцеві положення” Закону № 2136-ІХ главу XIX «Прикінцеві положення» КЗпП доповнено пунктом 2 такого змісту: «2. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Згідно з ч. 2, 3 ст. 1 Закону № 2136-ІХ на період дії воєнного стану вводяться обмеження  конституційних  прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Щодо питання про звільнення осіб перед пенсійного віку у зв’язку зі скороченням штату,  інспектором було надано роз’яснення, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закона України № 3721 “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”, забороняється відмова у прийнятті на роботу і звільнення працівника за ініціативою власника або уповноваженого ним органу з мотивів досягнення пенсійного віку.

Відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП, трудовий договір,  укладений  на  невизначений  строк може  бути розірваний власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і  праці,  в  тому  числі  скорочення чисельності або штату працівників (далі – зміни в організації виробництва і праці).

Заявниці було повідомлено,  що  розірвання   власником   або уповноваженим   ним   органом  трудового  договору  з  працівником відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП передбачає дотримання певних гарантій для працівника.

Також заявниці було роз’яснено, що ч. 2 ст. 49² КЗпП передбачено, що при вивільненні  працівників у випадках змін в організації виробництва і праці має враховуватися переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Власник або уповноважений ним орган при вивільнені працівників у випадках змін в організації виробництва і праці повинен дотримуватися вимог статті 42 КЗпП, якою встановлено,  що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

1) сімейним – при наявності двох і більше утриманців;

2) особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;

3) працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;

4) працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;

5) учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та членам сімей загиблих (померлих) ветеранів війни, членам сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України, а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України “Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років”, із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;

6) авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;

7) працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;

8) особам з числа депортованих з України, протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;

9) працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, – протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.

10) працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Отже, особи передпенсійного віку включені до категорії осіб, яким надано переважне право залишатися на роботі при скорочені чисельності чи штату працівників.

Коптіков Володимир Вікторович, інспектором праці Східного міжрегіонального управління Держпраці.