Чи можна претендувати на доплату за ведення військового обліку призовників та військовозобов’язаних на підприємстві?

Яка доплата працівнику за ведення військового обліку призовників та військовозобов’язаних на підприємстві?

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 34 Закону України «Про  військовий обов’язок і військову службу» персональний облік призовників і військовозобов’язаних передбачає облік відомостей щодо призовників і військовозобов’язаних за місцем їх роботи або навчання та покладається на керівників підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності.

Облік військовозобов’язаних ведеться відповідно до Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов’язаних, затверджений постановою КМУ від 07.12.2016 р. № 921 (далі – Порядок).

Відповідно до п.11 вказаного Порядку  за наявності на військовому обліку в державних органах, на підприємствах, в установах і організаціях менше 500 призовників і військовозобов’язаних, обов’язки з ведення військового обліку покладається на посадових осіб служби персоналу або служби управління персоналом, якому встановлюється доплата в розмірі до 50% посадового окладу, крім державних службовців.

Така доплата встановлюється у разі, якщо на посадову особу служби персоналу або служби управління персоналом покладаються додаткові обов’язки з ведення військового обліку, які не передбачені посадовою інструкцією.

Відповідно до пп. 3 п. 10 Порядку на підприємствах, в установах та організаціях кількість відповідальних за ведення військового обліку теж залежить від наявності на військовому обліку призовників і військовозобов’язаних:

- від 500 до 2000 – одна відповідальна особа;

- від 2000 до 4000 – дві особи;

- від 4000 до 7000 – три особи, а на кожні наступні 3000 призовників і військовозобов’язаних – по одній особі додатково.

Граничний розмір доплати складає 50% посадового окладу, але остаточно її розмір установлює керівник установи, організації.

Враховуючи зазначене, встановити доплату можна в межах фонду оплати праці після здійснення обов’язкових виплат.