Оновлення в бронюванні військовозобов’язаних і цифровізація ВОД: останні зміни

Мацокін Андрій, експерт з питань трудового законодавства.

8 грудня 2025 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову № 1608 «Деякі питання бронювання військовозобов’язаних на період мобілізації та на воєнний час». Нею внесено зміни до постанови КМУ від 27 січня 2023 року № 76, що регулює реалізацію Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині бронювання військовозобов’язаних. Також КМУ зробив великий крок на шляху до цифровізації військового обліку. У цій статті зібрано ключові новації, важливі для роботодавців та військовозобов’язаних працівників.

1. Тимчасове скорочення строків оформлення та анулювання бронювання

У період з 9 грудня 2025 року до 1 лютого 2026 року діє особливий порядок строків.

Для підприємств, установ та організацій, які:

• визнані критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період,

• або критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період,

передбачено таке:

• переведення військовозобов’язаного працівника на спеціальний військовий облік при його бронюванні здійснюється не протягом 72 годин, як раніше, а до 24 годин з моменту формування списку військовозобов’язаних, яких пропонують до бронювання;

• анулювання бронювання таким працівникам проводиться без дотримання 5-денного строку, який діяв раніше.

Ці правила поширюються на всі підприємства, що мають статус критично важливих у наведених вище категоріях.

2. Розширення переліку суб’єктів, які можуть бронювати через Портал «Дія»

До суб’єктів, що мають право здійснювати бронювання військовозобов’язаних засобами Порталу «Дія», тепер віднесено:

• Товариство Червоного Хреста України;

• інші українські неурядові організації, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

Для працівників таких організацій встановлено обмеження: строк бронювання не може перевищувати 12 місяців.

3. Максимальний строк бронювання для працівників–порушників правил військового обліку

Визначено спеціальний строк бронювання для військовозобов’язаних працівників підприємств, які:

• є критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань,

• або для функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період у сфері оборонно-промислового комплексу,

але при цьому щодо самих працівників є порушення, зокрема вони:

• не мають належно оформлених військово-облікових документів; та/або

• не перебувають на військовому обліку; та/або

• не уточнили персональні дані; та/або

• перебувають у розшуку за порушення правил військового обліку чи законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Для таких осіб строк бронювання не може перевищувати 45 календарних днів від дати укладення трудового договору.

4. Оновлена процедура збільшення обсягу бронювання

Окремо врегульовано питання можливості бронювати понад загальний ліміт — більше ніж 50 % військовозобов’язаних.

1) Для органів державної влади та інших державних органів

Йдеться, зокрема, про:

• органи державної влади, інші державні органи;

• Національну поліцію;

• Національне антикорупційне бюро;

• Державне бюро розслідувань;

• органи прокуратури;

• Бюро економічної безпеки;

• ДСНС;

• Державну кримінально-виконавчу службу;

• Службу судової охорони;

• суди, установи системи правосуддя та органи досудового розслідування.

Для працівників цих органів (крім посад державної служби категорій «Б» і «В») кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50 % за рішенням Міноборони. Це рішення ухвалюється на підставі пропозицій (рекомендацій) Міжвідомчої робочої групи і надсилається до Мінекономіки для подання через Портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку.

2) Для критично важливих установ
Коли йдеться про критично важливі установи (визначені у встановленому порядку), кількість військовозобов’язаних, які займають посади і підлягають бронюванню, також може бути більшою за 50 %.

Обґрунтовані пропозиції щодо збільшення обсягу бронювання подає до Міноборони той державний орган, який прийняв рішення про визначення підприємства, установи чи організації критично важливою установою. Після цього рішення Міноборони надсилається відповідному органу для подання через Портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту в Єдиному переліку

3) Для постійних представництв нерезидентів, іноземних медіа та гуманітарних організацій
Більш ніж 50 % може бути заброньовано й у таких суб’єктах:

• постійні представництва нерезидентів (іноземних компаній, організацій), які провадять діяльність в Україні;

• представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності;

• неурядові організації інших держав, міжнародні неурядові організації;

• постійні представництва іноземних медіа;

• Товариство Червоного Хреста України;

• інші українські неурядові організації, що реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів за переліком, затвердженим Мінрозвитку.

Пропозиції щодо збільшення обсягів бронювання подаються до Міноборони:

• Мінекономіки — щодо постійних представництв нерезидентів, іноземних організацій та іноземних медіа;
• Мінрозвитку — щодо Товариства Червоного Хреста України та українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти.

Рішення Міноборони надалі надсилається до Мінекономіки або Мінрозвитку для подання через Портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку.

5. Строк дії рішень Міноборони про збільшення обсягів бронювання та наслідки їх невиконання

Рішення Міністерства оборони про збільшення обсягів бронювання має містити:

• код юридичної особи за ЄДРПОУ;

• повне найменування державного органу або критично важливої установи;

• збільшений ліміт бронювання;

• загальну кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню;

• строк дії рішення.

Загальний строк дії такого рішення не може перевищувати одного року, за винятком військовозобов’язаних, які працюють або проходять службу в перелічених вище державних органах, правоохоронних та інших структурах.

Після отримання рішення Міноборони:

• Мінекономіки або відповідний державний орган, який визначив підприємство критично важливим, через Портал «Дія» подає повідомлення про зміну ліміту бронювання в Єдиному переліку;

• відповідний державний орган або критично важлива установа зобов’язані здійснити бронювання військовозобов’язаних протягом 5 робочих днів з дня подання такого повідомлення.

Якщо бронювання в цей строк не проведено засобами Порталу «Дія», рішення Міноборони щодо збільшення обсягів бронювання втрачає чинність.

Після завершення строку дії рішення Міноборони керівники державних органів і критично важливих установ повинні анулювати бронювання протягом 5 робочих днів, починаючи з дня, наступного за датою закінчення строку дії рішення.

6. Обов’язкове зазначення кількості військовозобов’язаних у рішеннях про критичну важливість

Постанова уточнює зміст рішень про визначення підприємств критично важливими.

Тепер до таких рішень має включатися інформація про загальну кількість військовозобов’язаних працівників, які підлягають бронюванню. Зокрема:

• для підприємств, усі військовозобов’язані працівники яких підлягають бронюванню;

• для підприємств, що здійснюють:

  • виробництво й транспортування теплової енергії;

  • постачання теплової енергії;

  • централізоване постачання гарячої води;

  • централізоване водопостачання й водовідведення;

  • управління побутовими відходами.

Крім того, визначено обмеження:

• для таких підприємств кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, не повинна перевищувати 75 % від загальної кількості військовозобов’язаних працівників, вказаної у рішенні про критичну важливість.

Окремо врегульовано порядок визначення підприємств, що:

• розташовані й фактично працюють на територіях можливих бойових дій;

• на територіях активних бойових дій;

• на територіях активних бойових дій, де продовжують функціонувати державні електронні інформаційні ресурси,

включених до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або які тимчасово окуповані РФ, затвердженого Мінрозвитку.

У таких випадках:

• відповідний державний орган подає через Портал «Дія» повідомлення про зміну ліміту бронювання, спираючись на звернення обласної, Київської чи Севастопольської міської держадміністрації (або військової адміністрації, якщо її утворено);

• у цьому зверненні обов’язково зазначаються ліміт бронювання та загальна кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню.

Також встановлено, що:

• кількість військовозобов’язаних працівників критично важливих установ оборонно-промислового комплексу;

• працівників критично важливих підприємств та юридичних осіб приватного права, які здійснюють благодійну діяльність у сферах, визначених Законом України «Про благодійну діяльність та благодійні організації»;

• працівників критично важливих підприємств, що розробляють інновації у сфері оборони;

• працівників критично важливих установ паливно-енергетичного комплексу та їх підрядних організацій, які забезпечують стале функціонування об’єднаної енергетичної та газотранспортної систем,

не може перевищувати загальну кількість військовозобов’язаних працівників, вказану в рішенні про визначення підприємства або установи критично важливими.

7. Контроль за дотриманням лімітів бронювання

Для керівників критично важливих підприємств та критично важливих установ прямо закріплено обов’язок не допускати перевищення встановлених обмежень щодо кількості працівників, які підлягають бронюванню.

На практиці це можна забезпечити, зокрема, шляхом:

• анулювання бронювання у необхідної кількості військовозобов’язаних працівників;

• прийняття на роботу військовозобов’язаних, у тому числі тих, хто вже має оформлену відстрочку з інших підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

8. Загальні винятки із 72-годинного строку оформлення бронювання

Постанова також закріплює випадки, коли допускається не застосовувати 72-годинний строк оформлення бронювання.

Зокрема:

• якщо військовозобов’язаний працює на критично важливому підприємстві чи в критично важливій установі, статус яких підтверджений і ще не завершився строк дії рішення про їх критичну важливість, а також діє відстрочка, — бронювання може оформлюватися без урахування 72-годинного строку;

• переведення військовозобов’язаних працівників підприємств оборонно-промислового комплексу, які є критично важливими для Збройних Сил або економіки та мають порушення у військово-облікових документах чи статусі (не перебувають на обліку, не уточнили дані, перебувають у розшуку тощо), на спеціальний військовий облік на строк дії відстрочки здійснюється автоматично протягом 24 годин з моменту формування списку засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

9. Нові підстави для анулювання бронювання

Перелік підстав для анулювання бронювання доповнено. Серед них:

• обґрунтоване подання керівника органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, критично важливого підприємства чи критично важливої установи у разі перевищення встановлених лімітів щодо кількості заброньованих військовозобов’язаних;

• припинення договору (контракту), закінчення строку призначення чи звільнення з посади, а також:

  • завершення реалізації гуманітарних проєктів за кошти міжнародних партнерів;

  • виключення з відповідного переліку Мінрозвитку —
    для військовозобов’язаних працівників Товариства Червоного Хреста України та інших українських неурядових організацій, які реалізують гуманітарні проєкти за кошти міжнародних партнерів.

10. Додаткові вимоги до визначення критично важливих підприємств

Змін зазнали й Критерії та порядок визначення підприємств, установ та організацій критично важливими для:

• функціонування економіки та життєдіяльності населення в особливий період;

• забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань.

Тепер до звернення про визначення підприємства критично важливим (або підтвердження такого статусу) підприємство зобов’язане додавати інформацію про загальну кількість військовозобов’язаних працівників.

Крім того, рішення про відповідність підприємства критеріям критичної важливості має містити дані про кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, зокрема для:

• підприємств, де всі військовозобов’язані працівники підлягають бронюванню;

• підприємств, що здійснюють діяльність у сферах теплопостачання, гарячого водопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, управління побутовими відходами.

Аналогічна вимога поширюється й на рішення щодо визначення підприємств критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил та інших військових формувань в особливий період.

11. «Резерв +» як основний військово-обліковий документ

Окремий блок змін стосується формату військово-облікових документів.

Кабінет Міністрів України вніс зміни до постанов № 1487 та № 559, які регулюють порядок ведення військового обліку та оформлення військово-облікових документів. Головне нововведення — перехід до електронного формату.

Відтепер військово-облікові документи:

• формуються виключно в електронному вигляді;

• основним документом для призовників, військовозобов’язаних та резервістів стає Резерв ID.

Отримати Резерв ID можна безпосередньо у застосунку «Резерв+».

Для тих громадян, які не завжди можуть користуватися електронною версією, передбачена можливість використовувати паперову копію:

• її можна самостійно роздрукувати, завантаживши PDF-файл у застосунку «Резерв+» або на Порталі «Дія»;

• або отримати роздруківку у ТЦК та СП — там документ формують в електронному вигляді та надають паперову копію.

Як зазначає заступниця Міністра оборони з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Оксана Ферчук, перехід до електронних документів зменшує ризики їх втрати, пошкодження чи підробки.

Навіщо це робиться

Усі наведені зміни — частина більш широкого процесу:

• створення сучасної, прозорої та цифрової системи військового обліку;

• підвищення ефективності оборонних процесів;

• спрощення взаємодії громадян, роботодавців та державних органів у питаннях військового обліку й бронювання.