“Вільна гривня”: новий добровільний податковий режим на базі спецрахунку

Під час розгляду законопроєкту № 15009 щодо запровадження спеціального фіскального режиму «Вільна гривня», який передбачає спрощення та підвищення прозорості процесу сплати податків, народні депутати підтримали зазначену ініціативу на засіданні Комітету з питань цифрової трансформації 16.червня, водночас наголосивши на необхідності врахування поданих зауважень і пропозицій. 

Проєкт Закону пропонує доповнити Податковий кодекс новим розділом XIV‑1 і запустити новий добровільний податковий режим “Вільна гривня” як пілот на 36 місяців у місті Києві.

Хто може брати участь?

Право працювати в режимі «Вільна гривня» матимуть (за реєстрації в спецреєстрі та відкриття спецрахунку):

• юридичні особи‑резиденти;
• юридичні особи‑нерезиденти;
• ФОП;
• фізичні особи (в т.ч. нерезиденти).

Участь добровільна, з правом повернутися до загального режиму. Режим може застосовуватися паралельно з іншими спецрежимами (єдиний податок, Дія.City, індустрпарки тощо).

Як працює спеціальний фіскальний внесок?

Запроваджується щомісячний автоматизований фіскальний внесок:

• база – фактичний залишок коштів на спеціальному рахунку станом на кінець останнього дня місяця;
• ставка – 1–3 % від залишку (у пілоті щороку визначає КМУ);
• внесок автоматично списує банк на користь держбюджету за встановленим порядком;
• якщо на кінець місяця залишок = 0 грн – внесок не нараховується і не сплачується.

Зняття готівки або переказ на особистий рахунок фізособи із спецрахунку оподатковується окремим разовим платежем – “вихідною сплатою”.

Вихідна сплата

Вихідна сплата – разовий фіскальний платіж при:

• знятті готівки зі спецрахунку;
• переказі коштів зі спецрахунку на звичайний особистий рахунок фізособи поза режимом.

Ставка вихідної сплати в пілоті – 5–8 % від суми операції (щороку визначає КМУ).
Якщо кошти зі спецрахунку переводяться одразу на рахунок у загальному режимі оподаткування, вихідна сплата не справляється – далі діють звичайні норми ПКУ.

Які податки вважаються сплаченими?

Участь у режимі «Вільна гривня» означає, що за операціями в межах режиму податкові зобов’язання вважаються виконаними щодо:

• податку на прибуток підприємств;
• ПДФО (у частині доходів у межах режиму);
• ПДВ (у частині операцій через спецрахунок);
• військового збору.

Операції поза режимом оподатковуються у загальному порядку.

Звільнення від звітності та перевірок

Фіскальний режим «Вільна гривня» не передбачає обов’язку податкової звітності, подання декларацій чи проходження податкових перевірок щодо податкових зобов’язань, які вважаються виконаними відповідно до умов участі у режимі. Адміністрування режиму забезпечується виключно через:

• спеціальні банківські рахунки;
• автоматизовані електронні реєстри операцій, створені на базі руху коштів.

Контроль за дотриманням режиму здійснюється відповідними органами державної влади у межах повноважень, визначених КМУ, з дотриманням законодавства про банківську таємницю та персональні дані.

Для податків, що «покриваються» режимом, учасники:

• не подають податкову звітність;
• не ведуть податковий облік (кредит, різниці тощо);
• не нараховують, не утримують і не сплачують ці податки із виплат у межах режиму;
• не підлягають податковим перевіркам щодо цих податків (крім прямо передбачених винятків).

Облік здійснюється автоматично через електронні реєстри руху коштів на спецрахунках, до яких контролюючі органи отримують доступ лише з метою контролю за дотриманням правил режиму та з урахуванням банківської таємниці та захисту персональних даних.

Саморегулююча організація

Створюється можливість утворення саморегулюючої організації учасників режиму:

• недержавна, неприбуткова, на статуті;
• готує пропозиції щодо ставок внеску й вихідної сплати;
• бере участь у розробці технічних вимог до платіжної системи «Вільна гривня»;
• займається аналітикою, комунікацією, досудовим врегулюванням спорів;
• може встановлювати членські внески/комісії.

Членство в саморегулюючій організації – добровільне і не є умовою застосування режиму.

Пілотний проєкт у Києві та бюджетний розподіл

Перехідні положення передбачають:

• термін пілоту – 36 місяців з дати набрання чинності законом;
• учасниками можуть бути платники, чия податкова адреса – місто Київ;
• надходження від фіскального внеску та вихідної сплати зараховуються до держбюджету;
• 50 % цих надходжень щомісячно перераховуються до бюджету Києва як цільова субвенція на:
  • видатки загального фонду міського бюджету;
  • технічну, інформаційну, організаційну підтримку пілоту.

До створення СРО супровід проєкту може тимчасово здійснюватися відібраними на конкурсі недержавними організаціями за рахунок позабюджетних/благодійних джерел.

Оцінка результатів та можливість масштабування

Після завершення 36‑місячного пілоту:

• протягом 3 місяців КМУ подає до ВРУ звіт (кількість учасників, надходження, обіг на спецрахунках, вплив на інші доходи бюджету, порушення, задоволеність платників і банків);

На основі звіту Верховна Рада вирішує:

• продовжувати чи припиняти режим;
• поширювати його на інші території;
• запроваджувати додаткові критерії, обмеження, етапи масштабування.

Підсумок і значення законопроєкту

• Запроваджується альтернативна модель оподаткування, де податкове навантаження прив’язане не до обліку доходів/витрат, а до залишку грошей на спецрахунку та операцій із «виходу» коштів.
• Для учасників режиму це мінімізація звітності й контактів із податковою, але з ціною у вигляді постійного “демереджу” (щомісячний відсоток від залишку) та вихідної сплати.
• Для держави – новий канал надходжень і інструмент «витягування» частини тіньового/неформального обігу у прозорий банківський сегмент, а також «пісочниця» для цифрового податкового експерименту в межах Києва.