Заборона музики мовою окупанта та санкції для бізнесу

Законопроєкт №15430 пропонує змінити Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» в частині мови музичного супроводу у сфері обслуговування споживачів та посилити відповідальність бізнесу.
Примусова русифікація в радянський період системно нищила українську мовну й культурну ідентичність. Через заборони й обмеження використання української мови в освіті, науці, державному управлінні, армії та міському публічному просторі російська нав’язувалася як «мова прогресу й кар’єри». Українську мову витісняли в приватну й сільську сфери, що формувало комплекс меншовартості та розрив між мовою повсякденного життя і мовою «успіху». Ця політика була не нейтральною мовною модернізацією, а інструментом імперського контролю, спрямованим на асиміляцію та послаблення української національної спільноти.
Ключова нова вимога: без музики мовою держави-агресора
Статтю 30 Закону пропонується доповнити новою ч. 9:
- будь-яке виконання або відтворення музики під час обслуговування споживачів (пісні, інші музичні твори з текстом, фонограми, відеограми, кліпи) вважається частиною обслуговування;
- така музика може звучати державною мовою або будь-якою іншою,
крім державної (офіційної) мови держави-агресора (держави-окупанта); - уточнюється, що правило про персональне обслуговування іншою мовою на прохання клієнта (ч. 3 ст. 30) не поширюється на музичний супровід: тобто навіть якщо клієнт просить – російськомовний плейлист у закладі буде заборонений.
Обов’язок дотримуватися цих вимог покладається на всі суб’єкти господарювання, які обслуговують споживачів (торгівля, громадське харчування, послуги тощо).
Новий спецмеханізм контролю і штрафів
Змінюється ст. 57 Закону: вводиться окремий порядок накладення штрафів саме за музичний супровід мовою держави-агресора.
Для «звичайних» порушень ст. 30 (частини 1–8):
- як і раніше, Уповноважений з захисту державної мови / його представник: складає акт, оголошує попередження і вимогу усунути порушення протягом 30 днів;
- штраф накладається лише за повторне протягом року порушення, але його планують підвищити:
- зараз: 300–400 НМДГ (5 100–6 800 грн);
- за законопроєктом: 500–1000 НМДГ (8 500–17 000 грн).
Для порушення нової ч. 9 ст. 30 (музика мовою держави-агресора):
- Уповноважений/представник одразу складає протокол, без попередження і строку на усунення;
- передбачено окрему градацію штрафів:
- перше порушення – від 500 до 1000 НМДГ (8 500–17 000 грн);
- повторне протягом року – від 1000 до 5000 НМДГ (17 000–85 000 грн);
- третє і кожне наступне протягом року – від 5000 до 10 000 НМДГ (85 000–170 000 грн).
Процедура оформлення протоколу й постанови, строки сплати штрафу (15 днів), можливість оскарження до суду залишаються загалом такими ж, як і для інших порушень Закону.
Що це означає для бізнесу?
Якщо законопроєкт буде ухвалено:
-
будь-який музичний супровід у закладах (магазини, кафе, ресторани, ТРЦ, салони, фітнес-клуби, АЗС тощо)
– має бути без російськомовних треків / контенту мовою держави-агресора; - Уповноважений з держмови отримає прямий інструмент реагування: без попередження, одразу протокол і значний штраф;
- за кожне наступне порушення протягом року фінансові ризики для бізнесу різко зростають (до сотень тисяч гривень).
Практичний крок для власників / управителів закладів – переглянути плейлисти, джерела музики, договори з музичними сервісами й зафіксувати внутрішні правила, що забороняють використання контенту мовою держави-агресора під час обслуговування клієнтів.