Чи можна під час воєнного стану встановлювати випробувальний термін?
Стаття 2 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» дозволяє роботодавцеві в період дії воєнного стану встановлювати умову про випробування під час прийняття на роботу для будь-якої категорії працівників.
Водночас стаття 26 Кодексу законів про працю України, що містить перелік категорій, для яких у мирний час випробувальний термін не встановлюється:
- осіб, які не досягли вісімнадцяти років;
- молодих робітників після закінчення професійних навчально-виховних закладів; молодих спеціалістів після закінчення вищих закладів освіти;
- осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
- осіб з інвалідністю, направлених на роботу відповідно до законодавства;
- осіб, обраних на посаду; переможців конкурсного відбору на заміщення вакантної посади; осіб, які пройшли стажування при прийнятті на роботу з відривом від основної роботи; вагітних жінок;
- одиноких матерів, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
- осіб, з якими укладається строковий трудовий договір строком до 12 місяців;
- осіб на тимчасові та сезонні роботи;
- внутрішньо переміщених осіб.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
Стаття 26 КЗпП України визначає також, що умова про випробування має бути погоджена між працівником і роботодавцем і зазначена в наказі чи розпорядженні про прийняття на роботу.
Держпраці роз’яснює, що, відповідно до статті 27 КЗпП України, строк випробування не може перевищувати:
- 3 місяців – у загальному випадку;
- 6 місяців – в окремих випадках за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (за її наявності);
- 1 місяця – для робітників.
У період випробування працівник користується всіма трудовими правами та гарантіями, передбаченими законодавством про працю.
