Вихідна допомога при звільненні: чи можна виплатити її з підстав, не передбачених КЗпП

При звільненні працівника роботодавець може передбачити додаткову виплату навіть у випадку, коли причина припинення трудових відносин не входить до переліку підстав для виплати вихідної допомоги, встановленого КЗпП. У Федерації профспілок України Вікторія Ліпчанська, керівник Центру правової допомоги ФПУ, роз'яснює, що важливо правильно визначити характер такої виплати: вихідна допомога та одноразова грошова допомога при звільненні — не одне й те саме.

Умови виплати саме вихідної допомоги та її розміри визначені ст. 44 КЗпП.

Зокрема, вихідна допомога виплачується:

• у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у п. 6 ст. 36 та пп. 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП, — у розмірі не менше середнього місячного заробітку;
• у разі звільнення внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору відповідно до ст. 38 і 39 КЗпП — у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку;
• у разі припинення трудового договору з підстави, зазначеної у п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП, — у розмірі не менше шестимісячного середнього заробітку.

А якщо підстави звільнення немає у ст. 44 КЗпП?

Якщо працівника звільняють з іншої підстави, яка не передбачає виплату вихідної допомоги за ст. 44 КЗпП, роботодавець може передбачити для нього іншу виплату — одноразову грошову допомогу при звільненні.

Можливість встановлення такої допомоги випливає зі ст. 7 Закону України від 01.07.1993 № 3356-XII «Про колективні договори і угоди».

У колективному договорі можуть визначатися, зокрема, причини звільнення працівників та розміри одноразової грошової допомоги, яку виплачують при припиненні трудових відносин.

Отже, підприємство може самостійно передбачити додаткову матеріальну підтримку працівників при звільненні, навіть якщо відповідної підстави немає у ст. 44 КЗпП.

Де прописати одноразову допомогу при звільненні

Щоб виплата мала належне документальне обґрунтування, умови її надання потрібно закріпити у локальному документі підприємства, наприклад у колективному договорі.

У ньому можна визначити підстави для отримання допомоги, категорії працівників, яким вона належить, а також її розмір.

Таким чином, якщо причина звільнення не зазначена у ст. 44 КЗпП, виплачувати саме вихідну допомогу на підставі цієї статті немає підстав.

Водночас роботодавець може виплатити працівникові одноразову грошову допомогу при звільненні, якщо можливість такої виплати передбачена локальними документами підприємства.