Скорочення штату не для всіх: чому не можна звільнити військовослужбовця

Через електронні канали зв’язку до інспектора праці в місті Світловодськ надійшло звернення від військовослужбовця. Чоловік був мобілізований до лав Збройних Сил України, а до цього кілька років офіційно працював менеджером із логістики на місцевому підприємстві.

Під час ротації він дізнався від колег, що на підприємстві плануються реорганізація та скорочення штату. За його словами, керівництво нібито збиралося звільнити й працівників, які наразі проходять військову службу. Стурбований можливою втратою роботи, військовослужбовець звернувся до інспектора праці з питанням:

чи має право роботодавець звільнити його під час війни за ініціативою адміністрації?

Позиція інспектора праці та норми закону

Отримавши звернення, інспектор праці невідкладно провела превентивну інформаційну зустріч із керівництвом та кадровою службою підприємства. З’ясувалося, що адміністрація дійсно проводить скорочення штату через зміну обсягів виробництва і помилково вважає, що у зв’язку з ліквідацією окремих посад може звільнити будь-якого працівника, включно з тими, хто мобілізований.

Інспектор послалася на частину 3 статті 119 Кодексу законів про працю України, згідно з якою за працівниками, призваними на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період:

• зберігаються місце роботи і посада на весь час дії особливого періоду або до дня їх фактичного звільнення з військової служби в обов’язковому порядку;
• скорочення штату чи реорганізація підприємства не є законною підставою для звільнення такого працівника, його посада вважається недоторканною на період служби.

Наслідки незаконного звільнення

Роботодавцю детально роз’яснили, що незаконне звільнення мобілізованого працівника призводить до серйозних наслідків:

• обов’язкове поновлення працівника на посаді за рішенням суду;
• виплата середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу;
• застосування фінансових санкцій до підприємства за порушення трудового законодавства відповідно до статті 265 КЗпП.

Таким чином, спроба «вивільнити» мобілізованого працівника під час реорганізації чи скорочення штату не лише суперечить закону, а й створює для роботодавця додаткові фінансові й репутаційні ризики.

Результат: місце роботи збережено

Після отримання чітких правових роз’яснень керівник підприємства переглянув підходи до реорганізації. Питання про звільнення мобілізованого працівника було виключене з планів, а кадрова служба забезпечила збереження його посади у штатному розписі.

Інспектор праці додатково поінформувала військовослужбовця про результати перевірки та підтвердила, що його трудові права дотримані: робоче місце та посада зберігаються за ним на весь період служби, а після повернення з фронту він матиме гарантоване право приступити до роботи.

Ця ситуація показує, що:

• мобілізований працівник не може бути звільнений з ініціативи роботодавця у зв’язку зі скороченням штату чи реорганізацією;
• своєчасне звернення до органів контролю за додержанням законодавства про працю допомагає запобігти порушенню прав військовослужбовців;
• роботодавцям важливо враховувати спеціальні трудові гарантії для мобілізованих працівників при будь-яких кадрових рішеннях.