Зміни в ПДВ для ФОП, при перевірках та складанні зведених ПН: аналіз законопроєкту № 16037

До ВРУ подано законопроєкт № 16037 від 04.09.2026, яким передбачено зміни у складанні ПДВ-декларації і податкових накладних, перевірках та адмініструванні ПДВ для ФОП. Про це ми повідомили у  публікації «Кабмін підготував масштабні спрощення для ФОП: законопроєкт в Раді».

На розгляді проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо удосконалення адміністрування податку на додану вартість» № 16037 від 04.09.2026. Цей документ розроблений для виконання міжнародних зобов’язань України перед Європейським Союзом та Міжнародним валютним фондом.

Метою законопроєкту є не лише формальне виконання цих зобов’язань, а й стабілізація доходів Державного бюджету в умовах воєнного стану. Для цього пропонується підвищити ефективність адміністрування ПДВ, розвивати електронну взаємодію між платниками податків та контролюючими органами, а також удосконалити порядок складання податкової звітності з ПДВ і податкових накладних. Законопроєкт, таким чином, поєднує фіскальну мету (надійні надходження до бюджету) з метою зменшення адміністративного навантаження на платників.

У Меморандумі з ЄС та МВФ для України від 20.05.2026 та від 02.07.2026 прямо зафіксовано обов’язок впровадити, зокрема, два ключові напрями змін.

По‑перше, це спрощення адміністрування ПДВ для ФОП.

По‑друге, це підвищення порогового значення сум бюджетного відшкодування або від’ємного значення ПДВ, при досягненні якого у податкових органів виникає право на проведення документальної позапланової перевірки.

Виконання цих умов є необхідною передумовою для отримання Україною макрофінансової допомоги від ЄС та траншів від МВФ. Отримані кошти повинні бути спрямовані на фінансування критично важливих видатків державного бюджету, зокрема для забезпечення соціальних виплат і підтримки інфраструктури.

Окрім цього, чинні норми Податкового кодексу щодо адміністрування ПДВ та електронної взаємодії платників із контролюючими органами потребують оновлення з огляду на практику їх застосування.

ПДВ для ФОП

Для підприємців, які зареєстровані платниками ПДВ, передбачається можливість попереднього автоматичного заповнення окремих показників податкової звітності з ПДВ та податкових накладних. Ідеться про використання даних, що вже наявні в електронних інформаційних системах податкових органів, для формування попередньо заповнених форм, які ФОП зможуть перевіряти, доповнювати або коригувати. Це має спростити процес складання звітності, зменшити кількість технічних помилок і заощадити час платників.

Також звітним кварталом для ФОП пропонують зробити календарний квартал.

Зверніть увагу! Цей законопроєкт не зобов'язує платників єдиного податку (у тому числі ФОП) проходити обов’язкову реєстрацію платниками ПДВ. Це зовсім інший законопроект. Безпосередньо з обов'язковою реєстрацією він не пов'язаний. 

На цю тему вам точно буде цікавою статті «Обов’язкова ПДВ-реєстрація ФОП на ЄП: у 2027 — НІ, у 2028 — можливо» // «Податки & бухоблік», 2026, № 55.

Бюджетне відшкодування

Пропонується суттєво підвищити порогову суму, при досягненні якої податковий орган має право ініціювати документальну позапланову перевірку з питань правильності декларування сум бюджетного відшкодування ПДВ або від’ємного значення податку. Якщо зараз така перевірка можлива вже при сумі 100 тисяч гривень, то після ухвалення законопроєкту порогове значення становитиме 1 мільйон гривень. Це означає, що дрібні та середні платники ПДВ, які заявляють до відшкодування або показують від’ємне значення в межах до 1 мільйона гривень, будуть менше наражені на ризик позапланових перевірок саме з цієї підстави. Водночас контроль за великими сумами, які несуть більші фіскальні ризики, залишиться.

Зведені податкові накладні

Законопроєкт розширює можливості платників ПДВ щодо складання зведених податкових накладних при постачанні товарів чи послуг особам, які не є платниками ПДВ, або при отриманні від таких осіб передоплати. Для постачань товарів та послуг неплатникам ПДВ пропонують скасувати вимогу про безперервний або ритмічний характер операцій.

Зведені податкові накладні складатимуть не пізніше останнього дня місяця, у якому відбулися відповідні постачання чи надходження авансів.