Імпорт, лізинг, нерезидент: як фіксувати дату податкового кредиту з ПДВ

Правильність формування податкового кредиту безпосередньо залежить від правильно визначеної дати його віднесення. Для платників ПДВ, які не застосовують касовий метод, діє загальне правило «першої події».

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПКУ, датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

• дата списання коштів з рахунку платника податку в банку / небанківського надавача платіжних послуг в оплату товарів/послуг,
  а для розрахунків електронними грошима – дата списання електронних грошей на електронний гаманець постачальника;
• дата отримання платником товарів/послуг.

Для окремих операцій встановлено спеціальні правила:

• при імпорті товарів датою віднесення сум ПДВ до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов’язаннями (згідно з митною декларацією);
• для послуг нерезидентів на митній території України – дата складання платником податкової накладної за такими операціями (за умови її реєстрації в ЄРПН);
• для фінансового лізингу (фінансової оренди) – дата фактичного отримання об’єкта лізингу лізингоодержувачем (орендарем);
• для довгострокових договорів (контрактів) замовника – дата фактичного отримання результатів робіт, підтверджена актами виконаних робіт;
• для товарів/послуг, постачання або придбання яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) засвідчується даними облікових приладів.

Отже, щоб правильно сформувати податковий кредит, необхідно щоразу визначати, яка саме подія (оплата, отримання, сплата при імпорті, складання ПН за послугами нерезидента, фактичне отримання об’єкта лізингу чи результату робіт) є визначальною датою для конкретної операції.