Відпустка за 7 років: коли компенсація заборонена?
Чи можна виплатити компенсацію за невикористану основну щорічну відпустку за сім років (150 календарних днів)?
Працівник має гарантоване Конституцією України право на відпочинок, зокрема на щорічну оплачувану відпустку. Міжнародні стандарти також захищають це право: Конвенція МОП № 132 забороняє відмову від мінімальної щорічної оплачуваної відпустки або її заміну грошовою компенсацією, крім випадків, прямо передбачених національним законодавством.
Згідно зі ст. 24 Закону України «Про відпустки» № 504 грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки виплачується лише у разі звільнення працівника.
Крім того, ч. 5 ст. 11 Закону № 504 забороняє не надавати щорічну відпустку повної тривалості два роки поспіль.
Під час воєнного стану діють спеціальні правила Закону № 2136: роботодавець може відмовити у наданні невикористаних днів щорічної відпустки, а низка норм КЗпП і Закону № 504 щодо обмежень перенесення / ненадання відпусток тимчасово не застосовується. Водночас це не скасовує загальної заборони замінювати щорічну відпустку грошима, крім випадків, прямо передбачених ст. 24 Закону № 504.
Отже, виплата працівникові грошової компенсації за всі невикористані за 7 років щорічні відпустки (150 к.д.) без факту звільнення є грубим порушенням трудового законодавства.
Виняток стосується часткової компенсації: за ч. 4 ст. 24 Закону № 504, за бажанням працівника частина щорічної відпустки може бути замінена грошовою компенсацією, але за умови, що фактично використано не менше 24 календарних днів щорічних (основної + додаткових) відпусток за відповідний робочий рік.
Приклад: якщо працівнику належить 31 к.д. на рік (24 к.д. – основна, 7 к.д. – додаткова), і він реально використав 24 к.д. відпустки за цей робочий рік, то 7 днів може бути компенсовано грошима за його бажанням.
Таким чином:
- компенсація всіх 150 днів за 7 років без звільнення – незаконна;
- дозволена лише часткова компенсація «надлишкових» днів (понад 24 дні на рік), за умови фактичного використання мінімум 24 календарних днів відпустки в кожному робочому році.
