Отключить рекламу

Подпишитесь!


06.02.12
553 25 Печатать

В парламенте предлагают не распространятьЗакон о персональных данных на всех подряд

   Наталья Королевская предлагает сузить круг действия норм Закона "О защите персональных данных". Соответствующий законопроект ее авторства № 9790 зарегистрирован в парламенте.
   
   Нынешняя редакция статьи 1 Закона распространяет его деятельность на любых субъектов, создающих базы персональных данных (БПД). Отдельно выписаны исключения - не распространяется он на созданные физлицами для личных и бытовых нужд базы, на созданные журналистами БПД, используемые ими в служебной и профессиональной деятельности, и на созданные творческими работниками базы для использования в творческой деятельности.
   
   Н. Королевская предлагает прямо противоположный подход. В ее представлении, изложенном в проекте, Закон будет распространяться на деятельность субъектов хозяйствования (по созданию баз персональных данных) лишь в определенных сферах:
   
   - в финансовой и страховой деятельности;
   
   - в деятельности в сфере информации и телекоммуникаций;
   
   - в сфере водоснабжения; услуг канализации; обращения с отходами;
   
   - в сфере поставки электроэнергии, газа, пара и кондиционированного воздуха;
   
   - в сфере здравоохранения (кроме "лікарняних та медичних закладів державної та комунальної форми власності");
   
   - в бухучете и аудите;
   
   - в праве;
   
   - в сфере образования (кроме учебных (воспитательных) заведений государственной и коммунальной формы собственности);
   
   - в сфере авиационного транспорта;
   
   - в деятельности турагентств, туроператоров, предоставления иных услуг бронирования;
   
   - в сфере временного размещения;
   
   - в оптовой и розничной торговле, в сфере ремонта автотранспортных средств и мотоциклов - с применением дисконтных карт;
   
   - в ресторанной деятельности, предоставлении услуг "мобільного харчування" - с применением дисконтных карт.

По материалам ЛИГА:ЗАКОН
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • лодж
06.02.12 13:57

эти "лишь определенные сферы" слишком обширны

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ю
06.02.12 16:58

Тобиш везьде

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Котовасий
06.02.12 20:05

Ну и что она исключила?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ольвия
06.02.12 20:07

Раз есть бухучет - значит везде!((

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Галина
06.02.12 21:19

не надо воспринимать все так негативно! человек на самом деле говорит дело. те сферы которые она перечислила, действительно должны нести ответственность за информацию, которую они знают о своих клиентах. во всяком случае хотя бы торговые предприятия не будут сходить с ума, как уже наблюдается. один наш поставщик от переусердствования и паники умом тронулся - требует чтобы на тех людей которые по доверенности получают товар, мы предоставили не только копию паспорта, но и личные данные (возраст, состав семьи, образование, профессию, данные о военном учете) и напоследок вообще хохма - данные которые подтверждают право работника на социальные льготы (НДФЛ). во до чего народ довели!!!!!))))))))))))))))))))

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Дамочка
06.02.12 21:40

Ага наверное как раз свои сфере деятельности Королевская и исключила.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Сергей
06.02.12 22:08

Галина, многие "умом тронулись" после этого закона. Так оно и есть, стали требовать ещё больше всяческих данных и справок. Закон ввели не то чтобы для какой-то цели, а потому что в Эвропе так делают. Только там с целью защиты личности, а у нас защищают ДАННЫЕ и причём никак не определяться какие. Чудо заморское для устрашения люда простого.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Елена Днепр
06.02.12 22:56

Вот это можно и поддержать. Под "бух. учетом" скорее предполагается оказание услуг. Ну... хочется верить.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Aik
06.02.12 23:17

Народ не просто "умом тронулся" а конкретно...Если бы он еще этим самым умом хоть чуть-чуть думал. А то приходит мне от контрагента письмо по почте, где я должен дать согласие на обработку, а там, помимо моего ФИО еще и адрес нужно указать и дату рождения. Ну и спрашивается,где они такой образец "Згоди на обробку" нашли? А головой подумать, что это бред, когда я должен про себя еще доп. данные указывать,которые уж точно помогут меня идентифицировать - нееее....на это мозгов уже не хватило... Так что главное в нашем деле - мозги все таки иногда включать...

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Лариса
07.02.12 00:12

А,что такое- сфера временного размещения???

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Okey
07.02.12 01:07

Внимательнее читать надо и думать в законе написано, что штрафовать будут не за данные, а за то, что Вы не уведомили лицо(неважно физ или юр.), что вы его включили в свою базу.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Okey
07.02.12 01:09

А вообще этот закон полный бред, как и основная масса вновь принятых, которые не передраны с предыдущих законов.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Теща
07.02.12 01:19

Как я поняла, опт и розница без применения дисконтных карт, может не заморачиваться персон.данными. Здравая мысль. Если у меня только данные на сортудников, то не надо никакой регистрации.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Надя
07.02.12 01:24

Чувствуется, еще долго они эту тему теребить будут. Глядишь, к Страшному Суду и определятся - что есть базой данных...

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • ФОП
07.02.12 03:46

Скажіть а де наших даних ще немає? здається що незабаром уже будуть на кожному стовпі висіти, так як Янукович.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ирэн
07.02.12 05:04

Загалом у 2011 році працівниками ДСЗПД було проведено 10 перевірок. При цьому кожна перевірка включала в себе два обов'язкових етапи: 1-й етап - з'ясування статусу суб'єкта перевірки; 2-й етап - безпосередньо перевірка суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними. У разі наявності, окрім володільця бази персональних даних, також розпорядника, перевірка розпорядника проводилася як додатковий етап На етапі з'ясування статусу суб'єкта перевірки ДСЗПД перевірялися такі питання: 1. Наявність у діяльності суб'єкта перевірки дійсного факту обробки персональних даних (тобто з'ясування сфери діяльності та процесів обробки інформації про фізичних осіб (зокрема співробітників, партнерів, клієнтів та інших можливих категорій фізичних осіб). 2. У відповідності до статті 4 Закону визначалася належність суб'єкта перевірки до володільця або розпорядника баз персональних даних. 3. Згідно зі статтею 9 Закону шляхом надіслання відповідного інформаційного запиту до Державного реєстру баз персональних даних отримувалася інформація щодо наявності у суб'єкта перевірки свідоцтва про реєстрацію баз персональних даних або наявність у суб'єкта перевірки підтвердження щодо відправлення заяви на реєстрацію баз персональних даних до ДСЗПД. При цьому також з'ясовувався статус суб'єкта перевірки: володілець чи розпорядник бази персональних даних. Етап перевірки суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, як володільця баз персональних даних включав в себе перевірку таких питань: 1. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону шляхом запитів документів з'ясовувалася мета обробки персональних даних суб'єктом перевірки, яка має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних. При цьому також перевірялася відповідність зазначеної мети заявницьким документам для реєстрації відповідної бази персональних даних. 2. Також шляхом запитів документів, згідно з частиною 3 статті 6 Закону, здійснювалася перевірка складу та змісту персональних даних, що обробляються у відповідній базі персональних даних суб'єкта перевірки. 3. Визначалася наявність у суб'єкта перевірки особливих вимог для обробки персональних даних у відповідності до вимог статті 7 Закону. 4. Згідно з частиною 4 статті 6 та частиною 3 статті 12 Закону встановлювалися джерела отримання відомостей про фізичну особу (первинні джерела у вигляді підписаних фізичною особою документів, відомостей, які фізична особа надає про себе або загальнодоступні джерела, що також передбачено законодавством). 5. З метою перевірки питань регламентації процесів обробки персональних даних у суб'єкта перевірки згідно зі статтею 8 Закону перевірялися строки обробки персональних даних у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи та правові підстави для встановлення саме таких строків обробки персональних даних. 6. Опрацювання документів, що підтверджують право суб'єкта перевірки на використання персональних даних або на обробку персональних даних. Тобто правові підстави, на яких здійснюється обробка персональних даних суб'єктом перевірки у відповідній базі персональних даних згідно статті 11 Закону. При цьому в ході вивчення документів визначаються підстави виникнення права суб'єктом перевірки на використання персональних даних: згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних та/або дозволу на обробку персональних даних, надана суб'єкту перевірки у відповідності до закону виключно для здійснення його повноважень. У ході опрацювання згоди суб'єкта на обробку його персональних даних також визначаласяповнота охоплення наданої згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних усіх процесів обробки. А у ході вивчення дозволу на обробку персональних даних, наданого суб'єкту перевірки як володільцю бази персональних даних відповідно до закону для здійснення його повноважень, з'ясовувалася відповідність конкретним положенням кожного закону (пункт, частина, стаття), яка передбачала право на обробку суб'єктом перевірки персональних даних фізичних осіб, а також здійснювалося встановлення відповідності процедур обробки персональних даних положенням закону, яким було передбачено право на обробку персональних даних. • законність процедур поширення суб'єктом перевірки персональних даних у відповідності до вимог статті 14 Закону. Зокрема, з'ясовувалися: наявність фактів поширення персональних даних, а у разі їх наявності правові підстави для цього; визначалися питання забезпечення захисту персональних даних при їх передачі, а також виконання стороною, якій здійснювалася передача персональних даних відповідних гарантій щодо виконання вимог Закону; • законність процедур знищення суб'єктом перевірки персональних даних у відповідності до статті 15 Закону. Зокрема, з'ясовувалася наявність у суб'єкта перевірки фактів щодо збереження персональних даних, строк зберігання яких закінчився, а також з'ясовувалася наявність фактів здійснення обробки персональних даних суб'єкта, правовідносини з яким припинено; • наявність письмового повідомлення суб'єктів персональних даних протягом 10 робочих днів з дня включення його персональних даних до бази персональних даних у відповідності до вимог статті 12 Закону про його права, визначені Законом, мету збору даних та осіб, яким передаються його персональні дані; • відповідності даних та відомостей, що подавалися суб'єктом перевірки для державної реєстрації бази персональних даних згідно зі статтею 9 Закону та містяться у Державному реєстрі баз персональних даних, фактичному стану обробки персональних даних у суб'єкта перевірки; • законності встановленого у суб'єкта перевірки порядку доступу до персональних даних у відповідності до вимог статті 16 Закону на підставі перевірки наявності та вивчення документів, які регламентують цей порядок; • наявності у суб'єкта перевірки структурного підрозділу або відповідальної особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці згідно з вимогами статті 24 Закону шляхом вивчення відповідних документів, наданих суб'єктом перевірки. Перевірка володільця баз персональних даних включала в себе перевірку мети та строків обробки, перевірку складу та змісту персональних даних, наявність у суб'єкта особливих вимог для їх обробки, перевірку джерел отримання відомостей, повноти згоди суб'єкта персональних даних та законності здійснення процесу обробки У разі наявності у суб'єкта перевірки розпорядника бази персональних даних додатково здійснюється перевірка: 1. Наявності укладеного між суб'єктом перевірки як володільцем бази персональних даних та розпорядником бази персональних даних відповідногодоговору у письмовій формі у відповідності до вимог статті 11 Закону. 2. Відповідності умов обробкирозпорядником бази персональних даних умов обробки персональних даних умовам, що визначені у відповідному договорі з володільцем баз персональних даних (зокрема, меті, складу, змісту, обсягу тощо). При цьому здійснюється перевірка змісту договору на предмет належної регламентації процедур обробки персональних даних розпорядником бази персональних даних, а також з'ясування, чи не надано договором розпоряднику бази персональних даних більше повноважень щодо обробки персональних даних, ніж є у володільця бази. У цьому контексті може також виникнути необхідність перевірки володільця бази персональних даних щодо наявних у нього повноважень щодо обробки персональних даних. 3. Дотримання розпорядником бази персональних даних усіх зазначених вище питань, які перевірялися на відповідність вимогам Закону у володільця бази персональних даних. Окремо слід зазначити, що у ході проведених працівниками ДСЗПД перевірок протягом 2010 року виявлено цілу низку типових порушень у сфері захисту персональних даних, що мають загальний характер, а також таких, які є характерними для певних галузей та сфер діяльності. Серед типових порушень, характерних для більшості перевірених володільців та розпорядників баз персональних даних, можна зазначити такі: 1. Відсутність реєстрації баз персональних даних в Державному реєстрі баз персональних даних або відмітки щодо відправлення заяви на реєстрацію бази. 2. Відсутність затвердженої внутрішніми розпорядчими документами мети обробки персональних даних, їх складу та змісту. 3. Відсутня можливість оцінки забезпечення цілісності персональних даних та режиму доступу до них. 4. Відсутність затверджених процедур обробки персональних даних (наприклад, як відбувається збір, зберігання, використання, поширення персональних даних; хто має до них доступ і в якій мірі). 5. Відсутність належних правових підстав обробки персональних даних (наприклад, відсутність документованої згоди суб'єкта на обробку його персональних даних, або наявна згода на обробку персональних даних, отримана від суб'єкта, не охоплює всі процеси обробки, у тому числі ті, що здійснюються розпорядниками баз персональних даних). 6. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються. 7. Відсутність належно оформлених письмових договорів з розпорядниками баз персональних даних, в яких чітко врегульовано відносини, пов'язані з обробкою персональних даних, визначено мету та обсяги обробки персональних даних розпорядником. 8. Відсутні документи про затвердження особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці. 9. При здійсненні обробки персональних даних у якості розпорядника бази персональних даних не врегульовуються належним чином відповідні договірні відносини з володільцем бази персональних даних в частині дотримання вимог законодавства про захист персональних даних; здійснює обробку персональних даних в обсягах, що перевищують права володільця бази персональних даних, при цьому, в окремих випадках: - розпорядник діє на основі письмового договору, за яким володілець визначив йому такі права стосовно обробки персональних даних, на які сам не є уповноваженим; - розпорядник фактично здійснює обробку персональних даних, без належно оформленого договору з володільцем, при цьому обробляє персональні дані в обсягах, що перевищують права володільця. На сьогодні ДСЗПД проводиться аналіз усієї отриманої під час перевірок інформації з метою розробки та формування рекомендацій стосовно запобігання порушенням законодавства про захист персональних даних. Також досвід, отриманий завдяки проведеним перевіркам, буде втілено у Положенні про порядок здійснення Державною службою України з питань захисту персональних даних державного контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, проект якого зараз доопрацьовується фахівцями ДСЗПД. Олексій Мервінський, Голова Держслужби з питань захисту персональних даних, кандидат технічних наук Джерело: Матеріал щотижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 24.01.2012, № 04 Написать комментарий

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ирэн -Okey
07.02.12 05:11

Вы пишите, что штрафы будут только за неуведомление о внесение в Базу данных. А, как Вам это: Загалом у 2011 році працівниками ДСЗПД було проведено 10 перевірок. При цьому кожна перевірка включала в себе два обов'язкових етапи: 1-й етап - з'ясування статусу суб'єкта перевірки; 2-й етап - безпосередньо перевірка суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними. У разі наявності, окрім володільця бази персональних даних, також розпорядника, перевірка розпорядника проводилася як додатковий етап На етапі з'ясування статусу суб'єкта перевірки ДСЗПД перевірялися такі питання: 1. Наявність у діяльності суб'єкта перевірки дійсного факту обробки персональних даних (тобто з'ясування сфери діяльності та процесів обробки інформації про фізичних осіб (зокрема співробітників, партнерів, клієнтів та інших можливих категорій фізичних осіб). 2. У відповідності до статті 4 Закону визначалася належність суб'єкта перевірки до володільця або розпорядника баз персональних даних. 3. Згідно зі статтею 9 Закону шляхом надіслання відповідного інформаційного запиту до Державного реєстру баз персональних даних отримувалася інформація щодо наявності у суб'єкта перевірки свідоцтва про реєстрацію баз персональних даних або наявність у суб'єкта перевірки підтвердження щодо відправлення заяви на реєстрацію баз персональних даних до ДСЗПД. При цьому також з'ясовувався статус суб'єкта перевірки: володілець чи розпорядник бази персональних даних. Етап перевірки суб'єкта відносин, пов'язаних з персональними даними, як володільця баз персональних даних включав в себе перевірку таких питань: 1. Відповідно до частини 1 статті 6 Закону шляхом запитів документів з'ясовувалася мета обробки персональних даних суб'єктом перевірки, яка має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця бази персональних даних. При цьому також перевірялася відповідність зазначеної мети заявницьким документам для реєстрації відповідної бази персональних даних. 2. Також шляхом запитів документів, згідно з частиною 3 статті 6 Закону, здійснювалася перевірка складу та змісту персональних даних, що обробляються у відповідній базі персональних даних суб'єкта перевірки. 3. Визначалася наявність у суб'єкта перевірки особливих вимог для обробки персональних даних у відповідності до вимог статті 7 Закону. 4. Згідно з частиною 4 статті 6 та частиною 3 статті 12 Закону встановлювалися джерела отримання відомостей про фізичну особу (первинні джерела у вигляді підписаних фізичною особою документів, відомостей, які фізична особа надає про себе або загальнодоступні джерела, що також передбачено законодавством). 5. З метою перевірки питань регламентації процесів обробки персональних даних у суб'єкта перевірки згідно зі статтею 8 Закону перевірялися строки обробки персональних даних у формі, що допускає ідентифікацію фізичної особи та правові підстави для встановлення саме таких строків обробки персональних даних. 6. Опрацювання документів, що підтверджують право суб'єкта перевірки на використання персональних даних або на обробку персональних даних. Тобто правові підстави, на яких здійснюється обробка персональних даних суб'єктом перевірки у відповідній базі персональних даних згідно статті 11 Закону. При цьому в ході вивчення документів визначаються підстави виникнення права суб'єктом перевірки на використання персональних даних: згода суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних та/або дозволу на обробку персональних даних, надана суб'єкту перевірки у відповідності до закону виключно для здійснення його повноважень. У ході опрацювання згоди суб'єкта на обробку його персональних даних також визначаласяповнота охоплення наданої згоди суб'єкта персональних даних на обробку його персональних даних усіх процесів обробки. А у ході вивчення дозволу на обробку персональних даних, наданого суб'єкту перевірки як володільцю бази персональних даних відповідно до закону для здійснення його повноважень, з'ясовувалася відповідність конкретним положенням кожного закону (пункт, частина, стаття), яка передбачала право на обробку суб'єктом перевірки персональних даних фізичних осіб, а також здійснювалося встановлення відповідності процедур обробки персональних даних положенням закону, яким було передбачено право на обробку персональних даних. • законність процедур поширення суб'єктом перевірки персональних даних у відповідності до вимог статті 14 Закону. Зокрема, з'ясовувалися: наявність фактів поширення персональних даних, а у разі їх наявності правові підстави для цього; визначалися питання забезпечення захисту персональних даних при їх передачі, а також виконання стороною, якій здійснювалася передача персональних даних відповідних гарантій щодо виконання вимог Закону; • законність процедур знищення суб'єктом перевірки персональних даних у відповідності до статті 15 Закону. Зокрема, з'ясовувалася наявність у суб'єкта перевірки фактів щодо збереження персональних даних, строк зберігання яких закінчився, а також з'ясовувалася наявність фактів здійснення обробки персональних даних суб'єкта, правовідносини з яким припинено; • наявність письмового повідомлення суб'єктів персональних даних протягом 10 робочих днів з дня включення його персональних даних до бази персональних даних у відповідності до вимог статті 12 Закону про його права, визначені Законом, мету збору даних та осіб, яким передаються його персональні дані; • відповідності даних та відомостей, що подавалися суб'єктом перевірки для державної реєстрації бази персональних даних згідно зі статтею 9 Закону та містяться у Державному реєстрі баз персональних даних, фактичному стану обробки персональних даних у суб'єкта перевірки; • законності встановленого у суб'єкта перевірки порядку доступу до персональних даних у відповідності до вимог статті 16 Закону на підставі перевірки наявності та вивчення документів, які регламентують цей порядок; • наявності у суб'єкта перевірки структурного підрозділу або відповідальної особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці згідно з вимогами статті 24 Закону шляхом вивчення відповідних документів, наданих суб'єктом перевірки. Перевірка володільця баз персональних даних включала в себе перевірку мети та строків обробки, перевірку складу та змісту персональних даних, наявність у суб'єкта особливих вимог для їх обробки, перевірку джерел отримання відомостей, повноти згоди суб'єкта персональних даних та законності здійснення процесу обробки У разі наявності у суб'єкта перевірки розпорядника бази персональних даних додатково здійснюється перевірка: 1. Наявності укладеного між суб'єктом перевірки як володільцем бази персональних даних та розпорядником бази персональних даних відповідногодоговору у письмовій формі у відповідності до вимог статті 11 Закону. 2. Відповідності умов обробкирозпорядником бази персональних даних умов обробки персональних даних умовам, що визначені у відповідному договорі з володільцем баз персональних даних (зокрема, меті, складу, змісту, обсягу тощо). При цьому здійснюється перевірка змісту договору на предмет належної регламентації процедур обробки персональних даних розпорядником бази персональних даних, а також з'ясування, чи не надано договором розпоряднику бази персональних даних більше повноважень щодо обробки персональних даних, ніж є у володільця бази. У цьому контексті може також виникнути необхідність перевірки володільця бази персональних даних щодо наявних у нього повноважень щодо обробки персональних даних. 3. Дотримання розпорядником бази персональних даних усіх зазначених вище питань, які перевірялися на відповідність вимогам Закону у володільця бази персональних даних. Окремо слід зазначити, що у ході проведених працівниками ДСЗПД перевірок протягом 2010 року виявлено цілу низку типових порушень у сфері захисту персональних даних, що мають загальний характер, а також таких, які є характерними для певних галузей та сфер діяльності. Серед типових порушень, характерних для більшості перевірених володільців та розпорядників баз персональних даних, можна зазначити такі: 1. Відсутність реєстрації баз персональних даних в Державному реєстрі баз персональних даних або відмітки щодо відправлення заяви на реєстрацію бази. 2. Відсутність затвердженої внутрішніми розпорядчими документами мети обробки персональних даних, їх складу та змісту. 3. Відсутня можливість оцінки забезпечення цілісності персональних даних та режиму доступу до них. 4. Відсутність затверджених процедур обробки персональних даних (наприклад, як відбувається збір, зберігання, використання, поширення персональних даних; хто має до них доступ і в якій мірі). 5. Відсутність належних правових підстав обробки персональних даних (наприклад, відсутність документованої згоди суб'єкта на обробку його персональних даних, або наявна згода на обробку персональних даних, отримана від суб'єкта, не охоплює всі процеси обробки, у тому числі ті, що здійснюються розпорядниками баз персональних даних). 6. Неповідомлення або несвоєчасне повідомлення суб'єкта персональних даних про його права у зв'язку із включенням його персональних даних до бази персональних даних, мету збору цих даних та осіб, яким ці дані передаються. 7. Відсутність належно оформлених письмових договорів з розпорядниками баз персональних даних, в яких чітко врегульовано відносини, пов'язані з обробкою персональних даних, визначено мету та обсяги обробки персональних даних розпорядником. 8. Відсутні документи про затвердження особи, яка організовує роботу, пов'язану із захистом персональних даних при їх обробці. 9. При здійсненні обробки персональних даних у якості розпорядника бази персональних даних не врегульовуються належним чином відповідні договірні відносини з володільцем бази персональних даних в частині дотримання вимог законодавства про захист персональних даних; здійснює обробку персональних даних в обсягах, що перевищують права володільця бази персональних даних, при цьому, в окремих випадках: - розпорядник діє на основі письмового договору, за яким володілець визначив йому такі права стосовно обробки персональних даних, на які сам не є уповноваженим; - розпорядник фактично здійснює обробку персональних даних, без належно оформленого договору з володільцем, при цьому обробляє персональні дані в обсягах, що перевищують права володільця. На сьогодні ДСЗПД проводиться аналіз усієї отриманої під час перевірок інформації з метою розробки та формування рекомендацій стосовно запобігання порушенням законодавства про захист персональних даних. Також досвід, отриманий завдяки проведеним перевіркам, буде втілено у Положенні про порядок здійснення Державною службою України з питань захисту персональних даних державного контролю за додержанням законодавства про захист персональних даних, проект якого зараз доопрацьовується фахівцями ДСЗПД. Олексій Мервінський, Голова Держслужби з питань захисту персональних даних, кандидат технічних наук Джерело: Матеріал щотижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 24.01.2012, № 04

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ирэн
07.02.12 05:14

Извините, получился дубляж.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Елена
07.02.12 06:56

Здесь так много пишут о власти, что возникает ощущение, что работает в этой стране только она.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Прынцесса, но не на бобах
08.02.12 01:37

А можно не распространять идиотизмы из ВР на всю страну?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ирэн -Прынцессе
08.02.12 02:37

Низя.Идиотизмом, как гриппом - должны переболеть все, может тогда мы наконец и станем нацией, а не терпилами, под руководством бандюков.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Прынцесса, но не на бобах
08.02.12 13:44

Ирэн! Ни в коем случае. Это гриппом, согласна, болеют все вместе, а с ума должны сходить поодиночке.(с) Это ж классика жанра. Так говорил Матроскин. :)

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Народ любит вождя
09.02.12 02:50

А шо це ви, куме, так замислились, шо вже три автобуси прогавили...? - Я це, куме, згадував скільки разів Пугачова заміж виходила... - Це вам, куме, нема більше про що думати..? - Дивіться, куме, перший раз вона вийшла заміж у 1969-у і тоді ж помер Хо Ші Мін, другий раз у 1976.., помер Мао Дзе Дун, третій раз у 1985-у.., помер Черненко, четвертий раз у1994-у.., преставився Кім Ір Чен, п'ятий раз у 2011-у і помер Кім Чен Ір... - Ну і шо вам, куме, з того...? - Я думаю, що як би вона у 2012-у знову заміж вийшла, то може і Янукович лапті сплете... ------------

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Ирэн-Прынцессе
09.02.12 03:21

Нашла интересное по этому поводу. Вирус зеленого намордника Леонид Каганов, внештатный блоггер газеты «Солидарность». Вирус идиотизма по праву считается чумой XXI века. В списке человеческих болезней идиотизм всегда присутствовал, но в эпоху отсутствия гигиены, канализации и антибиотиков был малозаметен на фоне чумы, холеры и оспы. Теперь, когда эти болезни исчезли безвозвратно, вирус идиотизма встал в полный рост и мутировал. Эпидемиологи установили, что идиотизмом болеют птицы – все поголовно. Понаблюдайте за голубем, который пытается раз за разом клевать камень. От птиц вирус идиотизма обычно передается свиньям. В организме свиньи вирус рекомбинирует, перестраивается, делает рокировку, становится доминантным, наращивает поражающую способность, включает форсаж и идет на нерест. И от свиней передается людям. Обычно – избранным, причем половым путем. Иммунная система человека к вирусу идиотизма не турбулентна. Это значит, что иммунитет приобрести невозможно. Если некоторые люди устойчивы к вирусу, то это врожденно. Таких в популяции не больше 5%. Сами они идиотизмом не болеют, но нередко являются его разносчиками. Вирус идиотизма передается бесконтактно: словами, статьями и видеосюжетами. Самые распространенные способы передачи вируса: телевизор, радио и телефон. Единственный барьер, который может оказать сопротивление распространению вируса, – языковой барьер. Но вирус преодолевает его с помощью переводчиков-разносчиков и вскоре охватывает следующее государство. Прививок от идиотизма не существует. Иммунитет не вырабатывается, а лишь ослабляется. Переболев идиотизмом в одном сезоне, человек заболеет им в следующем сезоне уже с гораздо большей вероятностью. Люди старшего поколения, болевшие идиотизмом всю свою жизнь в СССР, продолжают им болеть сегодня гораздо чаще молодых. Эффективных лекарств от идиотизма не существует. В аптеках можно найти огромное количество импортных и отечественных препаратов, примочек и биодобавок, но все они предназначены для идиотизма, а не против него. Это существенно. Любое лекарственное средство, которое отпускается без рецепта и имеет высокую цену, лишь усугубляет заболевание, начиная с момента покупки. Вирусом идиотизма болеют все слои населения. Малообеспеченные – от безысходности, средний класс – за компанию, руководящая элита – с целью получения грантов и увеличения собственного рейтинга.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Прынцесса, но не на бобах
09.02.12 04:00

Ирэн! Вы меня разбили наголову! Я про то, что идиотизм - вирусное заболевание не знала. Хотя первые звоночки были: как тока человек попадает в чиновничью среду - всё: готов, заболел и неизлечимо (даже если уволился - не попускает). Там и впрямь зараза в этих кабинетах!

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться