Как облагаются налогом суммы на оплату проезда и проживание представителя контрагента, который согласно договору осуществляет для предприятия пусконаладочные работы?

   Підприємство придбало у нерезидента виробниче обладнання. Окремим пунктом договору купівлі-продажу передбачались послуги шефмонтажу та зобов'язання покупця оплатити авіаквиток представнику продавця в обидва кінця та проживання у комфортному готелі. Підприємство оплатило безготівковим шляхом за авіаквиток (спеціалізованій фірмі) та проживання (готелю).
   
   Чи будуть зазначені суми витратами підприємства або у зв’язку з цим повинна збільшитись вартість придбаного обладнання? Та чи буде оплата квитків і проживання в готелі персоніфікованим доходом людини, що проводила шефмонтажні роботи? Якщо так, то як такий дохід оподатковувати та відображати у звітності?
   
   Відповідно до п. 144.1 ПКУ амортизації підлягають витрати на придбання основних засобів для використання в господарській діяльності. Визначення об’єктів амортизації регламентовано ст. 146 ПКУ. Так, згідно з п. 146.4 ПКУ придбані основні засоби зараховуються на баланс платника податку за первісною вартістю. Первісна вартість основних засобів, зокрема, складається з сум, що сплачуються постачальникам активів, та інших витрат, безпосередньо пов'язаних з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою (п. 146.5 ПКУ).
   
   Враховуючи наведене, вважаємо що витрати, пов’язані з виконанням пусконалагоджувальних робіт, передбачені контрактом, повинні збільшувати первісну вартість обладнання з метою нарахування амортизації при введенні його в експлуатацію.
   
   Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб. Відповідно до п. 162.1 ПКУ платниками податку на доходи фізичних осіб є фізичні особи – нерезиденти, які отримують доходи з джерела їх походження в Україні. Згідно із пп. 170.10.1 ПКУ доходи з джерелом їх походження в Україні, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, оподатковуються за правилами та ставками, визначеними для резидентів (з урахуванням особливостей, визначених деякими нормами розділу IV ПКУ для нерезидентів).
   
   Згідно із пп. «е» пп. 164.2.17 ПКУ до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу) у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку.
   
   Підпунктом 14.1.47 ПКУ встановлено, що додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ).
   
   Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума податку обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ПКУ (пп. 164.2.17 ПКУ).
   
   Як роз’яснено у листі ДПАУ від 31.01.2011 р. № 2071/6/17-0715, якщо вартість продуктів харчування тощо не є персоніфікованими, то вони не є об'єктом оподаткування ПДФО. Якщо в договорі не міститься інформація щодо прізвища, ім’я, громадянства представника контрагента, який має провести шефмонтаж, це не означає, що неможливо чітко ідентифікувати особу, яка безоплатно отримала послуги, та відповідно визначити суму такого доходу.
   
   Отже, скоріш за все, спеціалісти податкової служби спробують нарахувати ПДФО та застосувати фінансові санкції згідно з п. 127.1 ПКУ.
   
   На нашу думку, більш прийнятним варіантом оплати послуг шефмонтажу є врахування витрат на проживання та харчування представника контрагента у вартості пусконалагоджувальних робіт.
   
   
   Ганна Довбиш
   ТОВ АФ «Профі-Аудит»
   
   Дата підготовки 02.01.2013