Отключить рекламу

Подпишитесь!


24.04.13
6113 2 Печатать

Учет возвратной тары у продавца

   Тара поділяється залежно від строку корисного використання та кількості разів її використання.
   
   Підприємства, що використовують для пакування і транспортування запасів тару, строк корисного використання якої менше одного року, оцінюють придбану (отриману) тару за первісною вартістю. Тара, строк корисного використання якої більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік), призначена для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей і багаторазового використання з метою здійснення технологічного процесу виробництва (металеві й дерев’яні бочки, цистерни, контейнери тощо), відображається на субрахунку 115 «Інвентарна тара».
   
   Тара одноразового використання, придбана разом із запасами, включається до первісної вартості запасів та окремо на рахунках бухгалтерського обліку не відображається.
   
   У цій статті мова піде про багаторазову поворотну тару, строк корисного використання якої менше одного року.

   
   Бухгалтерський облік.
   
   Така тара відноситься до запасів, а значить порядок її обліку регламентують Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044 (далі – П(С)БО 9) та Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів затверджені наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007№ 2 (далі – Методичні рекомендації).
   
   Проте чітких вказівок щодо обліку поворотної тари в цих нормативно-правових актах не знайти.
   
   В методичних рекомендаціях вказано, що наявність та рух тари (окрім тари, що використовується як господарський інвентар), строк корисного використання якої менше одного року, а також тарні матеріали відображаються:
   
   ● на субрахунку 204 «Тара й тарні матеріали» - всіма підприємствами, окрім підприємств, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
   
   ● на субрахунку 284 «Тара під товарами» - організаціями, що займаються торговельною діяльністю і громадським харчуванням;
   
   ● на рахунку 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети» – підприємствами, що використовують тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах (у коморах), у виробничих цехах, для транспортування товарно-матеріальних цінностей.
   
   Крім того, зазначено, що якщо договором передбачено повернення багаторазової тари, грошові кошти передані (отримані) у забезпечення тари (гарантії покупця на повернення тари) відображаються на рахунку 31 «Рахунки в банках» та субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (або 685 «Розрахунки з іншими кредиторами») в розрізі контрагентів та договорів.
   
   Покупець відображає вартість такої тари на позабалансовому рахунку 023 «Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні» за вартістю тари.
   
   На цьому всі рекомендації закінчуються. До кінця незрозуміло як саме вести облік поворотної тари. Однак цілком зрозуміло, що первісна вартість тари не списується, а залишається на балансі підприємства. Та не ясно на якому рахунку має вестися облік такої вартості переданої тари та в якій статті балансу відображатися. І така невизначеність, у свою чергу, породжує безліч варіантів обліку.
   
   Так, деякі фахівці вважають, що для обліку операції передачі поворотної тари покупцю, слід відкривати додаткові синтетичні рахунки по рахунку 284. Це матиме такий вигляд Дт 2842 «Тара передана покупцю» Кр 2841 «Тара на складі». На думку автора такий спосіб не дозволить вести заборгованості по тарі у розрізі контрагентів-покупців. Крім того, у такому разі така тара, передана покупцю, потрапить до статті 1100 «Запаси» Балансу (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»). І хоч право власності на тару до покупця не перейшло, проте доцільніше б було навести заборгованість покупця за тару у статті у сумі вартості такої тари в статті 1155 «Інша поточна дебіторська заборгованість».
   
   Інший варіант обліку передачі поворотної тари покупцю передбачає використання рахунку 361 «Розрахунки з покупцями та замовниками». Тобто Дт 361 Кр 284. Проте такий спосіб викликає сумніви. Адже на рахунку 361 відображають заборгованість покупців за товари, роботи, послуги, право власності на які передані покупцю, яка вважається фінансовим активом і згідно з п. 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. N 237 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 р. за N 725/4018 включається до підсумку балансу за чистою реалізаційною вартістю. Для визначення чистої реалізаційної вартості на дату балансу обчислюється величина резерву сумнівних боргів. До того ж, досить часто вартість тари і сума коштів, які повинен сплатити покупець у разі неповернення тари, є різними величинами. Крім того такої кореспонденції рахунків не передбачено в Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затвердженої Наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186.
   
   Інший поширений спосіб (досить часто така схема реалізована в програмному забезпеченні) обліку передачі поворотної тари покупцю прирівнює таку операцію до реалізації товару з визнанням витрат та доходів від реалізації товару (без відображення цих доходів і витрат в податковому обліку) з наступним коригуванням їх після повернення тари методом сторно. На думку автора, такий спосіб не відповідає чинному законодавству України. Бо згідно з п. 3 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затвердженого наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 р. № 73 зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868:
   
   ● витрати – зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов’язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілення власниками);
   
   ● доходи – збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).
   
   Згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV економічна вигода - потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів.
   
   При передачі поворотної тари не відбувається зменшення чи збільшення економічних вигод. Тому не можна говорити про виникнення доходів чи витрат при такій операції.
   
   Крім того, згідно з п. 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290 і зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153 дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визнається в разі наявності всіх наведених нижче умов:
   
   1. покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на продукцію (товар, інший актив);
   
   2. підприємство не здійснює надалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами);
   
   3. сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена;
   
   4. є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені.
   
   У випадку передачі поворотної тари не виконуються відразу 1, 2 та 4 умова. До того ж, подібний спосіб відображення операцій з передачі поворотної тари у бухгалтерському обліку може викликати зайві питання та непорозуміння з контролюючими органами стосовно відображення таких доходів, витрат чи податкових зобов’язань з ПДВ.
   
   На думку автора найбільш прийнятним способом є відображення операцій передачі тари за допомогою рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами». Проілюструємо на прикладі (таблиця 1).
   
   ПДВ.
   
   Згідно з п. 189.2 ст. 189 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755 VI (далі – ПКУ) вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), до бази оподаткування не включається.
   
   У відповідності з п. 13 Порядку заповнення податкової накладної затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 01.11.2011 N 1379 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071 до розділу II податкової накладної вносяться дані щодо зворотної (заставної) тари. Вартість тари визначається у договорі (контракті) як зворотна (заставна) і не включається до бази оподаткування, а зазначається в графі 12 як загальна сума коштів, що підлягають сплаті.
   
   У разі, якщо договором передбачено компенсацію за неповернення тари, таке неповернення прирівнюється до постачання з відповідним оподаткуванням податком на додатну вартість.
   
   Податок на прибуток.
   
   У п. 137.1 ст. 137 ПКУ зазначено, що дохід від реалізації товарів визнається за датою переходу покупцеві права власності на такий товар.
   
   Згідно з п. 137.4 ст. 137 ПКУ датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються, незалежно від фактичного надходження коштів.
   
   У відповідності до п.137.16 ст. 137 датою отримання інших доходів є дата їх виникнення згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, якщо інше не передбачено нормами цього розділу.
   
   З усього цього робимо висновок, що при передачі поворотної тари покупцю, доходів у податковому обліку не виникає. У разі неповернення тари і отримання компенсації за неї, виникають податкові доходи.
   
   Щодо витрат, то варто зазначити наступне. У відповідності з п.138.4 і п. 138.5 ст. 138 ПКУ витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподілених постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Інші витрати визнаються витратами того звітного періоду, в якому вони були здійснені, згідно з правилами ведення бухгалтерського обліку.
   
   Тобто витрат при передачі тари покупцю не виникає. До складу витрат можливо віднести собівартість тари у разі її неповернення і отримання від покупця компенсації за таку тару.
   
   Приклад. Підприємство передало покупцю поворотну тару під товаром. Собівартість тари 1000 грн. Отримано від покупця залогову вартість тари у розмірі 1560 грн. на розрахунковий рахунок. У визначений строк тара не повернута у зв’язку з її знищенням. Покупець і продавець домовились про зарахування коштів переданих в заставну вартість в рахунок заборгованості за неповернуту тару.
   
   
Таблиця 1.

   
№ п/п Господарська операція Бухгалтерський облік Сума Податковий облік
Дт Кр Дохід Витрати ПЗ
1 Передано поворотну тару покупцю 377 284 1000      
2 Отримано кошти (залогова вартість тари) 311 685 1560      
3 Визнано дохід (при неповерненні тари) 361 712 1560 1300    
4 Відображено податкові зобов'язання з ПДВ 712 641 260     260
5 Визнано витрати в розмірі собівартості неповерненої тари 943 377 1000   1000  
6 Проведено залік заборгованості 685 361 1560      
7 Віднесено дохід на фінансовий результат 712 79 1300      
8 Віднесено на фінансовий результат витрати 79 943 1000      
   
   Список використаної літератури.
   
   1. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. N 246 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2 листопада 1999 р. за N 751/4044.
   
   2. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку запасів затверджені наказом Міністерства фінансів України 10.01.2007 № 2.
   
   3. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 8 жовтня 1999 р. N 237 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 1999 р. за N 725/4018.
   
   4. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій затверджена Наказом Міністерства фінансів України 30.11.99 N 291 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1999 р. за N 893/4186.
   
   5. Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» затверджене наказом Міністерства фінансів України 07.02.2013 р. № 73 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 28.02.2013 р. за №336/22868.
   
   6. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року N 996-XIV.
   
   7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29 листопада 1999 р. N 290 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1999 р. за N 860/4153.
   
   8. Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року №2755 VI.
   
   9. Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» 01.11.2011 N 1379 зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071.
   
   Автор: Пікало Олександр,
   головний бухгалтер,
   м. Полтава

Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • ДаДа
25.04.13 05:57

Спасибо

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Наталія
25.04.13 07:15

Дякую за консультацію

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1 2 3 4 5 6
7 8 9 10 11 12 13
14 15 16 17 18 19 20
21 22 23 24 25 26 27
28 29 30 31
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться