Отключить рекламу

Подпишитесь!


07.07.13
776 3 Печатать

Меры уголовно-правового характера относительно юридических лиц

   23 травня 2013 року Верховна рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (виконання Плану дій щодо лібералізації Європейським Союзом візового режиму для України стосовно відповідальності юридичних осіб)» № 2990, котрий вступає в силу з 01 вересня 2014 року (надалі по тексту – «Закон»). Цим Законом внесено зміни до Кримінального кодексу України, Кримінально- процесуального кодексу України, Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Прийнявши даний Закон Верховна рада України виконала план дій з візової лібералізації з Європейського Союзу в частині реформування антикорупційного законодавства.
   
   Запровадження кримінальної відповідальності для юридичних осіб – ідея не нова. Ще в 1993-1997 рр. було запропоновано передбачити в одному з двох проектів Кримінального кодексу України кримінальну відповідальність юридичних осіб. Але за результатами довготривалого розгляду такої пропозиції вона була відхилена, адже ця ідея не знайшла належної підтримки ні у науковців в сфері кримінального права, ні у практикуючих юристів, ні у народних депутатів України.
   
   На початку 2013 році на розгляд Верховної Ради України був поданий аналогічний законопроект, який в квітні було відхилено, а вже 14 травня 2013 р. народні депутати різних фракцій внесли до парламенту компромісний документ, який, в результаті, і затвердила Верховна рада України.
   
   Прийнятий Закон передбачає визначити в Кримінальному кодексі України конкретний перелік злочинів, за вчинення яких до юридичної особи можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру, підстави звільнення юридичної особи від їх застосування, види заходів кримінально-правового характеру та загальні правила їх застосування.
   
   Отже, стаття 933 Кримінального кодексу України зазначає, що підставами для застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру є вчинення її уповноваженою особою (під уповноваженою особою юридичної особи слід розуміти службових осіб юридичної особи, а також інших осіб, які відповідно до чинного законодавства, установчих документів юридичної особи чи договору мають право діяти від імені юридичної особи) в інтересах та від імені юридичної особи таких злочинів:
   
   • легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом (ст. 209 Кримінального кодексу України);
   
   • використання коштів, здобутих від незаконного обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів (ст. 306 Кримінального кодексу України);
   
   • підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 3683 Кримінального кодексу України, але кримінальна відповідальність юридичної особи передбачається лише у випадках здійснення злочину, передбаченого першою та другою частиною даної статті);
   
   • підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 3684 Кримінального кодексу України, але кримінальна відповідальність юридичної особи передбачається лише у випадках здійснення злочину, передбаченого першою та другою частиною даної статті);
   
   • пропозиція або надання неправомірної вигоди службовій особі (ст. 369 Кримінального кодексу України);
   
   • зловживання впливом (ст. 3692 Кримінального кодексу України);
   
   • терористичний акт (ст. 258 Кримінального кодексу України);
   
   • втягнення у вчинення терористичного акту (ст. 2581 Кримінального кодексу України);
   
   • публічні заклики до вчинення терористичного акту (ст. 2582 Кримінального кодексу України);
   
   • створення терористичної групи чи терористичної організації (ст. 2583 Кримінального кодексу України);
   
   • сприяння вчиненню терористичного акту (ст. 2584 Кримінального кодексу України);
   
   • фінансування тероризму (ст. 2585 Кримінального кодексу України).
   
   Слід зазначити, що такі злочини вважаються вчиненими в інтересах юридичної особи, якщо вони спрямовані на отримання нею неправомірної вигоди або створення умов для отримання такої вигоди, а так само на ухилення від передбаченої законом відповідальності.
   
   В Кримінальному кодексі України наводиться перелік юридичних осіб, до яких застосовується заходи кримінально-правового характеру. Такими юридичними особами є підприємства, установи чи організації, крім державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, організацій, створених ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідних державних чи місцевих бюджетів, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, а також міжнародних організацій.
   
   Водночас слід звернути увагу на те, що засади Кримінального кодексу України, які передбачають кримінально-правову відповідальність юридичних осіб, не поширюється на юридичних осіб публічного права, які утримуються за рахунок державних чи місцевих бюджетів. Але статистика свідчить про поширеність корупційних дій саме в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, так само як і серед юридичних осіб публічного права. Незрозуміло, чому коло юридичних осіб, на яких поширюються зміни, впроваджені Законом, є звуженим. Складається враження, що уповноважені особи юридичних осіб виключно приватного права можуть зловживати своїми повноваженнями, давати чи брати хабарі, здійснювати незаконні операції з коштами, тощо.
   
   В новій редакції Кримінального кодексу України автори передбачають звільнення юридичної особи від застосування до неї заходів кримінально-правового характеру, якщо з дня вчинення її уповноваженою особою злочину і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
   
   • три роки - у разі вчинення злочину невеликої тяжкості;
   • п'ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості;
   • десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
   • п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
   
   Перебіг зазначених вище строків зупиняється, якщо уповноважена особа, яка вчинила злочин, переховується від органів досудового слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності та її місцезнаходження не відоме. В такому випадку перебіг цих строків відновлюється з дня встановлення місцезнаходження цієї особи. Переривання строків давності за вчинені злочини здійснюється у випадку, якщо до їх спливу уповноважена особа повторно вчинила будь-який з перелічених злочинів. В цьому разі обчислення давності починається з дня вчинення уповноваженою особою юридичної особи повторного злочину, при цьому строки давності обчислюються окремо за кожен злочин.
   
   Згідно із нововведеннями, за вчинення уповноваженою особою юридичної особи злочинів, описаних вище, Кримінальний кодекс України передбачає, що до юридичних осіб судом можуть бути застосовані заходи кримінально-правового характеру такі, як:
   
   • штраф;
   • конфіскація майна;
   • ліквідація.
   
   Основними заходами кримінально-правового характеру є штраф та ліквідація юридичної особи, а конфіскація майна являється лише додатковим заходом кримінально-правового характеру. Розмір штрафу залежить від ступеня тяжкості злочину та становить від п’яти тисяч до сімдесяти п’яти тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Суд може врахувати майновий стан юридичної особи та призначити штраф із розстрочкою виплати певними частинами строком до трьох років.
   
   Ліквідація юридичної особи здійснюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців». У разі якщо юридична особа належить до об'єктів, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, ліквідація до неї не застосовується.
   
   Конфіскація майна полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна юридичної особи і застосовується судом у разі ліквідації юридичної особи згідно з чинним законодавством України.
   
   При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру судом враховуються ступінь тяжкості вчиненого її уповноваженою особою злочину, ступінь здійснення злочинного наміру, розмір завданої шкоди, характер та розмір неправомірної вигоди, яка отримана або могла бути отримана юридичною особою, вжиті юридичною особою заходи для запобігання злочину.
   
   За сукупністю злочинів в межах одного провадження суд, застосувавши до юридичної особи заходи кримінально-правового характеру за кожен злочин окремо, визначає остаточний основний захід шляхом поглинення менш суворого заходу більш суворим. При застосуванні до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру за злочин за наявності невиконаного заходу за попереднім вироком (вироками) суду кожне з них виконується самостійно, крім випадків застосування судом ліквідації юридичної особи згідно з чинним законодавством України.
   
   Слід зауважити, що порядок провадження щодо юридичної особи здійснюється одночасно з кримінальним провадженням щодо фізичних осіб, які від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчинили злочин.
   
   Нагадаємо, що Закон, крім змін до Кримінального кодексу України, вніс зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» та в Закон України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві». Зміни, які внесені в Кримінально-процесуальний кодекс України, визначають порядок провадження щодо юридичної особи, яке здійснюватиметься одночасно з кримінальним провадженням щодо фізичних осіб, які від імені та в інтересах цієї юридичної особи вчинили злочин.
   
   У свою чергу змінами до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» пропонується закріпити можливість застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру, а змінами до Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» - надати право представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, на забезпечення безпеки.
   
   Отже, ознайомившись зі змінами до законодавства України, можна зробити висновки, що з прийняттям цього Закону наша держава розпочала складний процес, який потребує переосмислення існуючих принципів кримінального права та кримінальної відповідальності. Хоча на даному етапі, коли чинне законодавство повноцінно не приведено у відповідність до запропонованих змін, співіснування кримінальної відповідальності юридичних осіб з традиціями вітчизняного кримінального права, які передбачають принципи винної та особистої відповідальності особи, є несумісними. Адже відповідальність юридичної особи є спірним питанням з точки зору теорії права, оскільки юридична особа самостійно від свого імені і в своїх інтересах не може вчиняти вольові діяння. Крім того, підставою для застосування заходів кримінальної відповідальності до юридичної особи є вчинення злочину її уповноваженою особою, до яких відносяться так само її учасники (засновники). Тож маємо пряме порушення норм Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України, що встановлюють майнову й організаційну відокремленість юридичної особи та її учасників (засновників). Положення Закону фактично передбачають, що юридична особа вважається такою, яка вчинила злочин, у тому разі, якщо певний злочин вчинив її керівник, засновник, учасник чи інша уповноважена особа.
   
   Але оскільки за оцінками спеціалістів в Україні злочини, вчинені за допомогою юридичних осіб або в їх інтересах, досить поширені, а досвід зарубіжних країн демонструє не лише можливість, а й ефективність кримінальної відповідальності юридичних осіб, то можна допустити, що прийняття цього Закону – це крок України до приведення положень українського законодавства у відповідність із міжнародними стандартами у даній царині.
   
   Однак варто пам`ятати, що лише одних редакційних змін буде замало. Потрібно зробити набагато більше, так як з прийняттям Закону постала нагальна необхідність комплексного та системного редагування положень різних галузей вітчизняного законодавства. Відповідні зміни повинні бути внесені і в положення Конституції України, і в нормативно-правові акти адміністративного, господарського, цивільного та інших галузей права. Зрештою слід пам’ятати і про необхідність запровадження гарантій захисту юридичних осіб від свавілля окремих чиновників, незаконних спроб захоплення бізнесу та проявів недобросовісної конкуренції.

По материалам EBS
Теги
Отключить рекламу
Комментарии
  • Вера
08.07.13 07:59

Много слов. А где суть? В смысле как это ударит по обычным (не мохнатым) предприятиям?

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • Жираф
08.07.13 08:36

А что "не мохнатые" предприятия не дают взятки и не платят за продвижение и ускорение каких-либо услуг со стороны чиновников? В этой стране дают и берут взятки практически все. Просто это стало такой обыденной и нормальной процедурой, что даже взяткой не считается.

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
  • 1
08.07.13 10:54

это бред, бред, бред, бред

Ответить
    Оценить
  • 0
  • 0
Комментирование новости отключено
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Календарь бухгалтера
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Вс
1
2 3 4 5 6 7 8
9 10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30
Приложение
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться