Может ли директор отказаться от зарплаты, чтобы сократить расходы
Відтворення матеріалу у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу газети «Інтерактивна бухгалтерія».
Чи може
директор відмовитися від зарплати, щоб скоротити
витрати
На перший погляд це благий
намір, але ситуація дещо нетипова
й може мати неприємні наслідки. Та й законодавство такої можливості не допускає. Розберімося
ГКУ про керівника підприємства та його зарплату
Для керівництва
господарською діяльністю підприємства власник
(власники) або уповноважений ним орган призначає
(обирає) керівника підприємства (ч. 3 ст. 65 ГКУ).
У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), у
якому визначаються: строк найму, права, обов’язки
й відповідальність керівника, умови
його матеріального забезпечення та
умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін (ч. 4 ст 65 ГКУ).
Що говорить про це КЗпП
Трудовим договором називають угоду між працівником і власником підприємства,
за якою працівник зобов’язується виконувати
роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку,
а власник
підприємства ― виплачувати
працівникові зарплату й забезпечувати
умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором й угодою сторін (ч. 1 ст. 21 КЗпП).
Відповідно до ст. 1 Закону
про оплату праці, заробітна плата ― це винагорода, обчислена, як
правило, у грошовому виразі,
яку за трудовим договором власник
або вповноважений ним орган
виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір зарплати залежить від складності
й умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської
діяльності підприємства.
Як випливає
із ч. 5 ст. 95 КЗпП і ст. 3 Закону про оплату праці,
мінімальна зарплата є державною соціальною гарантією, обов’язковою на всій території України для підприємств, установ, організацій усіх форм власності й господарювання та фізичних осіб. Таким чином, зарплата директора підприємства не може бути нижчою за законодавчо
установлений розмір мінзарплати.
Безоплатна «робота»: судова практика
Як випливає зі сказаного вище,
законодавство не дає можливості працювати директору підприємства безоплатно
чи відмовитися від зарплати.
Так, Верховний суд України в ухвалі від 09.04.2008 р. за
справою № 6-4275св08 у схожій ситуації (ідеться про ТОВ) визнав такими, що суперечать вимогам
законодавства:
·
скасування
рішення про затвердження штатного розпису товариства та умов оплати праці
всього складу та посадових осіб товариства;
·
ухвалення
рішення про виконання працівниками й учасниками товариства своїх обов’язків безоплатно
на громадських засадах.
У випадку
безоплатного виконання обов’язків працівниками, з якими укладено трудовий договір,
суд вбачає порушення ст. 43 Конституції України, ст.ст. 9, 94, 95, 97 КЗпП і ст.ст. 1,
3, 7, 8, 22 Закону про оплату праці.
Які санкції загрожують
під час перевірки
дотримання законодавства
про працю
Як відомо,
дотримання законодавства
про працю вповноважені перевіряти, згідно з Порядком № 390, держінспектори
Держпраці. І серед питань, які вони
перевіряють, зокрема:
·
дотримання
розміру мінзарплати;
·
виплата
зарплати за виконану роботу;
·
формування
тарифної сітки з урахуванням міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень
розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
За порушення законодавства про працю посадовим особам підприємства загрожує
адміністративна відповідальність згідно зі ст. 41 КпАП у розмірі від 510 грн до 1700 грн.
Альтернативні варіанти: чи можливі
Деякі експерти пропонують скористатися варіантом «прощення боргу із зарплати», відштовхуючись від норм ст. 605 ЦКУ.
Тобто підприємство
має зобов’язання щодо виплати зарплати
перед працівником, а останній
йому прощає цей борг. У такому разі згідно із ст. 605 ЦКУзобов’язання
припиняється внаслідок звільнення кредитором боржника від його обов’язків.
Хоча цей варіант досить сумнівний, адже трудове законодавство такого не допускає,
та й із податкової точки зору він не дуже
вигідний. Оскільки зарплату
все одно доведеться нарахувати
й, як наслідок, нарахувати
й утримати ЄСВ, утримати ПДФО, а прощена сума може
потрапити до податкового
доходу.
Водночас ст. 9 ЦКУ допускає застосування норм цього Кодексу й до трудових
відносин, якщо їх не врегульовано іншими актами законодавства. На
нашу думку, це якраз той випадок, коли всі питання врегульовано нормами трудового законодавства й немає сенсу звертатися
до ЦКУ. Підтверджує це й лист Держпідприємництва від 15.04.2011
р. № 3559, де зазначено, що на сьогодні законодавчим актом, який регулює трудові
відносини всіх працівників, є КЗпП.
Таким чином, відмовляючись від своєї зарплати,
директор сприятиме низці порушень законодавства про працю, за які
йому доведеться нести відповідальність.
Світлана ЛІСТРОВА,
шеф-редактор
газети «Інтерактивна бухгалтерія»
Список використаних
нормативно-правових актів:
ГКУ ― Господарський кодекс
України.
КЗпП ― Кодекс законів про працю України.
ЦКУ ― Цивільний кодекс України.
КпАП ― Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Закон про оплату працю ―
Закон України «Про оплату праці
» від 24.03.1995 р. № 108/95-ВР.
Порядок № 390 ― Порядок проведення перевірок посадовими особами Державної
інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затверджений наказом Мінсоцполітики України від 02.07.2012 р. № 390.
- Прочее
- /
Блоги 
