Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно определения статуса резидента Украины, налогообложения наследства в виде квартиры

Относительно определения статуса резидента Украины, налогообложения наследства в виде квартиры



   
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
    ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДФС у МИКОЛАЇВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
   
    ЛИСТ
   
    від 22.10.2015 p. № 440/К/14-29-17-01-12

   Головне управління ДФС у Миколаївській області розглянуло звернення від «….» стосовно визначення статусу резидента України, оподаткування спадщини у вигляді квартири та повідомляє наступне.
   
   Податкова консультація – це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган (пп. 14.1.172 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
   
   Станом на день надання відповіді, порядок оподаткування доходу, отриманого платником податку в результаті прийняття ним у спадщину чи дарунок коштів, майна, майнових чи немайнових прав регламентується статтею 174 Кодексу.
   
   Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, залежить від того, який саме вид об'єкта успадкований, від родинних стосунків спадкоємця із спадкодавцем та визначення статусу резидента або нерезидента як спадкоємця так і спадкодавця.
   
   Згідно пп.174.2.1 п.174.2 ст.174 Кодексу, за нульовою ставкою оподатковується вартість власності, що успадковується членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, та, в такому випадку, відповідно до абзацу 5 п.179.2 ст.179 Кодексу, декларація про майновий стан і доходи до контролюючого органу за податковою адресою громадянина не надається.
   
   Вартість отриманих будь-яких об'єктів спадщини (подарунку), що успадковуються спадкоємцем від спадкодавця – нерезидента, та для будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцем нерезидентом від спадкодавця-резидента оподатковується за ставкою 15% (20%) (пп. 174.2.3 п.174.2 ст.174 та п.167.1 ст.167 Кодексу). При цьому, спадкоємці-нерезиденти зобов'язані сплатити податок до нотаріального оформлення об'єктів спадщини (п. 174.3 ст. 174 Кодексу). Відповідно до п. 174.4 ст. 174 Кодексу нотаріус видає спадкоємцю-нерезиденту свідоцтво про право на спадщину за наявності документа про сплату таким спадкоємцем податку з вартості об'єкта спадщини.
   
   Визначення поняття резиденти регламентується ст. 14 Кодексу.
   
   А саме, відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, фізична особа – резидент – це фізична особа, яка має місце проживання в Україні.
   
   У разі якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні; якщо особа має місце постійного проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо має більш тісні особисті чи економічні зв’язки (центр життєвих інтересів) в Україні. У разі якщо державу, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів, не можна визначити, або якщо фізична особа не має місця постійного проживання у жодній з держав, вона вважається резидентом, якщо перебуває в Україні не менше 183 днів (включаючи день приїзду та від’їзду) протягом періоду або періодів податкового року.
   
   Достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження центру життєвих інтересів фізичної особи є місце постійного проживання членів її сім'ї або її реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності.
   
   Достатньою підставою для визначення особи резидентом є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України у порядку, встановленому Кодексом, або її реєстрація як самозайнятої особи.
   
   До заяви Вами додано:
   
   - копію Тимчасової посвідки на постійне проживання в Україні, що видана громадянці Росії «….»;
   
   - копію паспорта громадянина України«….»;
   
   - копію закордонного паспорта громадянина України «….»;
   
   - копію свідоцтва про народження «….»;
   
   - копію свідоцтва про народження «….»;
   
   - копію довідки що Ви працюєте в «….» з «….»
   
   Виходячи з доданих до листа копій документів, слід зазначити наступне.
   
   «….»та «….» є Вашими дітьми, що підтверджено копіями свідоцтв про народження. Згідно наданих копій паспортів, Ваші діти є громадянами України. Відповідно до позначки в копії паспорту «….», Ваш син має постійне місце проживання в Україні та зареєстрований з «….» за адресою: «….».
   
   Відповідно до копії Тимчасової посвідки на постійне проживання, Ви з «….» також зареєстровані за адресою: «….».
   
   Згідно із ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Дитина належить до сім'ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає.
   
   Також, нормами Кодексу передбачено, що членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені (пп.14.1.263 п.14.1 ст.14 Кодексу).
   
   Таким чином, враховуючи додані копії документів, місце постійного проживання Вашого сина, як члена сім'ї, є достатньою (але не виключною) умовою визначення місця знаходження Вашого центру життєвих інтересів в Україні.
   
   Слід зазначити, що у відповідності до доданої копії довідки «….», Ви працюєте на посаді «….» з «….».
   
   Враховуючи викладене, відповідно до пп. «в» пп. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу Ви вважаєтесь резидентом, та вартість успадкованої квартири від члену сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення буде оподатковуватися за нульовою ставкою.
   
   Що стосується питання щодо порядку, згідно норм пп.14.1.213 п.14.1 ст.14 Кодексу, визначення основного місця проживання на території України, то слід зазначити наступне.
   
   Частиною 1 ст. 29 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено, що місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
   
   Одночасно ст. 3 Закону України від 11.12.2003 N 1382-IV „Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні ”(далі Закон України №1382-IV ) визначено місце проживання як житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає постійно або тимчасово.
   
   Згідно ст 379 ЦК житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше жиле приміщення, призначені та придатні для постійного або тимчасового проживання в них.
   
   Частиною 6 ст. 29 ЦК передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.
   
   Відповідно до ст. 6 Закону України N 1382-IV громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
   
   Реєстрація місця проживання або місця перебування особи - внесення інформації до Єдиного державного демографічного реєстру про місце проживання або місце перебування особи із зазначенням адреси, за якою з особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції.
   
   Відомості про місце проживання та місце перебування особи вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - паспортний документ), довідки про звернення за захистом в Україні (п. 1.2 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22.11.2012 N 1077).
   
   Аналогічні приписи містяться і в абз. 7, абз. 9 ст. 3 Закону України N 1382-IV.
   
   Виходячи з вищенаведеного, особа самостійно визначає своє місце проживання шляхом реєстрації місця проживання тобто внесення інформації про місце проживання до Єдиного демографічного реєстру та до паспортного документу (зокрема посвідки на постійне проживання) із зазначенням адреси житла.
   
   Що стосується норм Кодексу щодо визначення особою основного місця проживання на території України, то слід зазначити, що дана норма відображена лише в п.175.1 ст.175 Кодексу – “житловий будинок (квартира, кімната) визначається платником податку як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла” та регламентує виникнення права платника податку-резидента на включення до податкової знижки частини суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.
   
   Звертаємо Вашу увагу, що відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
   
   
   З повагою,
   перший заступник начальника
Р.М.Підгородинський

Отключить рекламу
В СВЕЖЕМ ВЫПУСКЕ ЖУРНАЛА
Контекстная реклама
Отключить рекламу
Курсы валют
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться