Подпишитесь на новости и получите книгу бесплатно!
  • Щодо дати визначення податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 ПКУ у разі використання придбаних (споруджених) основних фондів у операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності, та сплати донарахованих сум ПДВ та штрафних санкцій, а також нарахування пені (лист ДФСУ від 29.08.2016 р. № 18608/6/99-99-15-03-02-15)

Щодо дати визначення податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 ПКУ у разі використання придбаних (споруджених) основних фондів у операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності, та сплати донарахованих сум ПДВ та штрафних санкцій, а також нарахування пені (лист ДФСУ від 29.08.2016 р. № 18608/6/99-99-15-03-02-15)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ЛИСТ

від 29.08.2016 р. № 18608/6/99-99-15-03-02-15

Про розгляд листа

Державна фіскальна служба України розглянула лист платника податку щодо дати визначення податкових зобов’язань з ПДВ згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) у разі використання придбаних (споруджених) основних фондів у операціях, які не є об’єктом оподаткування ПДВ, виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності, та сплати донарахованих сум ПДВ та штрафних санкцій, а також нарахування пені, та, керуючись статтею 52 ПКУ, повідомляє.

Щодо порядку нарахування податкових зобов’язань згідно з пунктом 198.5 статті 198 ПКУ.

Як зазначено у листі, підприємство надає нерезиденту України послуги з оренди нерухомого майна, яке знаходиться за межами митної території України та при придбанні (спорудженні) якого суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПКУ об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 ПКУ.

Підпунктом 186.2.2 пункту 186.2 статті 186 ПКУ визначено, що місцем постачання послуг, пов'язаних з нерухомим майном, у тому числі що будується, (послуги агентств нерухомості, послуги з підготовки та проведення будівельних робіт, інші послуги за місцезнаходженням нерухомого майна) є фактичне місцезнаходження такого нерухомого майна.

Таким чином, операція платника податку з надання в оренду нерухомого майна, яке розташоване за межами митної території України, не є об'єктом оподаткування ПДВ.

Пунктом 198.5 статті 198 ПКУ визначено, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 ПКУ, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені ПКУ для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 ПКУ (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 ПКУ) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах, придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Згідно з пунктом 189.1 статті 189 ПКУ, у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни).

Отже, у разі здійснення платником податку операції з надання в оренду нерухомого майна, яке розташоване за межами митної території України та при придбанні (спорудженні) якого суми ПДВ були включені до складу податкового кредиту, такий платник податку на дату фактичної передачі такого майна в оренду, визначену в первинних документах, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ відповідно до пункту 198.5 статті 198 ПКУ. При цьому база оподаткування визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості такого об’єкта, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, на який припадає дата фактичної передачі такого майна в оренду.

Щодо порядку виправлення самостійно виявлених помилок, що містяться у раніше поданій податковій звітності платника податку, та нарахування пені.

Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПКУ у разі, якщо у майбутніх податкових періодах платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Форма і порядок заповнення та подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (далі - Порядок N 21).

Пунктом 1 розділу VI Порядку N 21 встановлено, що уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 ПКУ, згідно з яким платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.

Відповідно до статті 203 ПКУ податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цією статтею для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПКУ, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені ПКУ. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПКУ).

Порядок нарахування пені встановлено статтею 129 ПКУ.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПКУ пеня нараховується на суму податкового боргу після закінчення встановлених ПКУ строків погашення узгодженого грошового зобов'язання. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного ПКУ.

Підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ встановлено, що пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 статті 129 ПКУ, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження (пункт 129.4 статті 129 ПКУ).

Таким чином, у разі самостійного виявлення платником податку факту заниження податкового зобов’язання з ПДВ минулих податкових періодів такий платник податку зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до податкової декларації з ПДВ за звітний (податковий) період, у якому було занижено податкове зобов’язання, і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. При цьому пеня на суму такого заниження нараховується починаючи з дати, на яку припадає 91-й день після останнього дня граничного строку сплати грошового зобов'язання за звітний (податковий) період, що уточнюється.

З метою застосування пункту 129.4 статті 129 ПКУ для визначення облікової ставки Національного банку України днем заниження податкового зобов'язання вважається останній день граничного строку сплати грошового зобов'язання за звітний (податковий) період, що уточнюється.

В. о. заступника Голови

М. В. Продан

ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления