Щодо питання віднесення операцій із заправки власним пальним техніки третіх осіб, залученої на умовах договору підряду, до операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 ПКУ (лист ДФС від 20.08.2018 р. № 3585/6/99-99-15-03-03-15/ІПК)
ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ
від 20.08.2018 р. № 3585/6/99-99-15-03-03-15/ІПК
Державна фіскальна служба України відповідно до ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) розглянула звернення Підприємства щодо питання віднесення операцій із заправки власним пальним техніки третіх осіб, залученої на умовах договору підряду, до операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу та повідомляє.
У зверненні Підприємство зазначає, що здійснює вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Для виконання господарських операцій по вирощуванню та збиранню врожаю Товариство, у разі недостатньої кількості власної та орендованої техніки, залучає третіх осіб, з якими укладає договори підряду. На умовах цих договорів Підприємство як замовник здійснює заправку власним пальним техніки третіх осіб (підрядників).
Позиція ДФС з питання віднесення описаних у зверненні Підприємства операцій до операцій з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу неодноразово висвітлювалась у індивідуальних податкових консультаціях, зареєстрованих у єдиній базі індивідуальних податкових консультацій, яка розміщена на офіційному веб-порталі ДФС і полягає у наступному.
Згідно з пп. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.
Реалізацією пального для цілей розділу VI Кодексу є будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання та передачі (відпуску, відвантаження) пального в споживчій тарі ємністю до 2 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками (абзац другий пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
Отже, під час передачі Підприємством (замовником) власного пального третій особі (підряднику, виконавцю) на виконання умов договору підряду здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника (виконавця), що належить до операції з реалізації пального у розумінні абзацу другого пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Підприємство (замовник) при здійсненні таких операцій є особою, що реалізує пальне та відповідно до пп. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу повинен зареєструватись платником акцизного податку з реалізації пального.
При цьому податкове зобов’язання буде виникатиме у Підприємства тільки у випадку перевищення обсягу переданого (відпущеного, відвантаженого) підрядникам пального над обсягом отриманого пального від інших платників акцизного податку, з якого сплачено акцизний податок (пп. 213.1.12 п. 213.1 ст. 213 Кодексу).
Водночас Підприємство зобов’язане складати акцизні накладні на обсяги переданого (відпущеного, відвантаженого) підрядникам пального, а також на обсяги пального, що використовується для власного споживання, зареєструвавши акцизні накладні в Єдиному реєстрі акцизних накладних (ЄРАН) згідно з п. 231.1 ст. 231 Кодексу.
Також повідомляємо, що зазначені у зверненні Підприємства судові справи вирішені на користь ДФС постановами Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, тобто суб’єктам господарювання (сільськогосподарським виробникам) відмовлено у задоволенні позовних вимог. Позивачі звертались до суду з проханням визнати недійсними (нечинними) та скасувати індивідуальні податкові консультації, у яких позиція ДФС полягає в тому, що операція із заправлення пальним техніки, що належить іншим особам (виконавцям), винайнятої позивачем (замовником) для виконання робіт (отримання послуг) на умовах договору про надання послуг, є операцією із реалізації пального у розумінні пп. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.
Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Кодексу індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.
