при подписке на рассылку
gift_icon
  • Щодо уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності з джерел із Королівства Швеція (лист ДФС від 27.06.2017 р. № 856/П/99-99-13-01-03-14/ІПК)

Щодо уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності з джерел із Королівства Швеція (лист ДФС від 27.06.2017 р. № 856/П/99-99-13-01-03-14/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 27.06.2017 р. № 856/П/99-99-13-01-03-14/ІПК

Державна фіскальна служба України, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України (далі - Кодекс), розглянула лист який надійшов з Міністерства фінансів України щодо уникнення подвійного оподаткування доходів, отриманих в межах підприємницької діяльності з джерел із Королівства Швеція та у межах своїх повноважень повідомляє.

Відповідно до п. 13.1 ст. 13 Кодексу доходи, отримані резидентом України (крім фізичних осіб) з джерел за межами України, враховуються під час визначення його об'єкта та/або бази оподаткування у повному обсязі. При визначенні об'єкта та/або бази оподаткування витрати, здійснені резидентом України (крім фізичних осіб) у зв’язку з отриманням доходів з джерел походження за межами України, враховуються у порядку і розмірах, встановлених Кодексом (п. 13.2 ст. 13 Кодексу).

Статтею 3 Кодексу передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування, є частиною податкового законодавства України. Якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору.

Положення Конвенції між Урядом України і Урядом Швеції про уникнення подвійного оподаткування доходів та попередження податкових ухилень (далі - Конвенція), яка ратифікована Верховною Радою України 23.04.96 р. (Закон України від 23 квітня 1996 року N 135/96-ВР) і є чинною в українсько-швецьких відносинах з 04.06.96 р. і застосовуються "до осіб, які є резидентами однієї або обох Договірних Держав" (ст. 1 Конвенції).

Відповідно до ст. 2 Конвенції її положення "поширюється на податки на доходи і зростання капіталу, що стягуються від імені Договірної Держави або її політико-адміністративного підрозділу, або місцевої влади незалежно від способу їх стягнення" (п. 1 Конвенції).

Податками на доход вважаються усі податки, що стягуються з загальної суми доходу або з елементів доходу, включаючи податки на приріст від відчуження рухомого або нерухомого майна і податки на загальну суму заробітної плати і платні, сплачуваних підприємством, так само як і податки на підвищення вартості капіталу (п. 2 ст. 2 Конвенції).

Відповідно до п. 3 ст. 2 Конвенції "податками, на які поширюється ця Конвенція, зокрема, є:

a) в Україні:

(іі) прибутковий податок з громадян;

b) у Швеції:

(іі) спеціальний прибутковий податок для нерезидентів".

Згідно з п. 5 ст. 2 Конвенції "ця Конвенція застосовується також до будь- яких ідентичних або подібних по суті податків, які стягуються після підписання цієї Конвенції, на додаток або замість існуючих податків, що згадуються в пункті 3".

Статтею 4 Конвенції встановлено критерії щодо визначення резиденції (податкового статусу) осіб, на яких поширюються положення Конвенції, зокрема фізичних осіб.

Таким чином, відповідні положення Конвенції поширюються на доходи, які виплачуються юридичною особою - резидентом Швеції на користь фізичної особи - резидента України, незалежно від його способу його оподаткування в Україні.

Оскільки у запиті відсутня інформація про те, яким чином (на території України чи поза її межами) здійснюється діяльність з надання послуг нерезиденту, а також договір про надання послуг, укладений з нерезидентом, неможливо визначитись щодо конкретних статей Конвенції, які слід застосовувати у питанні, що розглядається.

Однак, вважаємо, що у будь-якому випадку, повинні бути застосовані статті 14 або 15 Конвенції.

Згідно з ст. 14 "Незалежні особисті послуги" Конвенції "доход, що одержується резидентом однієї Договірної Держави від професійних послуг чи іншої діяльності незалежного характеру, оподатковується тільки в цій Державі, за винятком випадку, коли резидент регулярно користується доступною постійною базою в другій Договірній Державі з метою проведення цієї діяльності. Якщо у нього є така постійна база, доход може оподатковуватись у другій Державі, але тільки стосовно доходу, що приписується до цієї постійної бази" (п. 1).

"Термін "професійні послуги" включає, зокрема, незалежну наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку діяльність, так само як і незалежну діяльність лікарів, адвокатів, інженерів, архітекторів, зубних лікарів і бухгалтерів" (п. 2 ст. 14 Конвенції).

Відповідно до п. 1 ст. 15 "Залежні особисті послуги" Конвенції "з урахуванням положень статей 16, 18, 19 і 20 платня, заробітна плата та інші подібні винагороди, одержувані резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, оподатковуються тільки в цій Державі у разі, якщо робота за наймом не здійснюється в другій Договірній Державі. Якщо робота за наймом здійснюється таким чином, така винагорода, одержана у зв’язку з цим, може оподатковуватись у цій другій Державі".

"Незалежно від положень пункту 1 цієї статті, винагорода, що одержується резидентом Договірної Держави у зв’язку з роботою за наймом, здійснюваною в другій Договірній Державі, оподатковується тільки в першій згаданій Державі, якщо:

a) одержувач знаходиться в другій Державі протягом періоду або періодів, що не перевищують у сукупності 183-х днів протягом календарного року;

b) винагорода сплачується наймачем або від імені наймача, який не є резидентом другої Держави;

c) витрати по сплаті винагород не несуть постійне представництво або постійна база, які наймач має в другій Державі" (п. 2 ст. 15 Конвенції).

Разом з тим, слід зазначити, що відповідно до статті 14 Закону України від 29 червня 2004 року N 1906 "Про міжнародні договори України" з метою застосування міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування юридичних та фізичних осіб України, які отримують доходи за межами України, наказом Державної податкової адміністрації України від 12 квітня 2002 року N 173 "Про підтвердження статусу резидента" затверджено довідку-підтвердження статусу податкового резидента України, якою підтверджується, що особа є платником податків в Україні і є резидентом України у розумінні договору про уникнення подвійного оподаткування між Україною (Урядом України) і відповідною іноземною державою.

Слід зауважити, що податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (п. 52.2 ст. 52 Кодексу).

Отключить рекламу
ОЗНАКОМИТЬСЯ С ИЗДАНИЕМ
Контекстная реклама
Настройки
Оформление
Светлая тема
(стандартный)
Серая тема
Темная тема
Параметры экрана
Фиксированная ширина
(стандартный)
Во весь экран
Управление уведомлениями
Включить уведомления
Отключить уведомления