Щодо вартісного порогу основних засобів 2500 гривень вказаного в п.п. 138.3.3 ПКУ (лист ДФС від 04.08.2017 р. № 1495/6/99-99-15-02-02-15/ІПК)

ДЕРЖАВНА ФІСКАЛЬНА СЛУЖБА УКРАЇНИ

ІНДИВІДУАЛЬНА ПОДАТКОВА КОНСУЛЬТАЦІЯ

від 04.08.2017 р. № 1495/6/99-99-15-02-02-15/ІПК

Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо вартісного порогу основних засобів 2500 гривень вказаного в пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та, керуючись ст. 52 Кодексу, повідомляє.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, визначаються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 розділу І цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 - 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім "виробничого" методу (пп. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Згідно з пп. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Слід зазначити, що мінімально допустимий строк корисного використання для електронно-обчислювальних машин, інших машин для автоматичного оброблення інформації, пов’язаних з ними засобів зчитування або друку інформації, пов’язаних з ними комп’ютерних програм (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інших інформаційних систем, комутаторів, маршрутизаторів, модулів, модемів, джерел безперебійного живлення та засобів їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефонів (в тому числі стільникових), мікрофонів і рацій, вартість яких перевищує 2500 гривень, дорівнює 2 роки (пп. 138.3.3 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Таким чином, електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми, інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких не перевищує 6000 гривень, не є основними засобами для цілей застосування ст. 138 Кодексу.