Отключить рекламу

Подпишитесь!


  • Относительно отдельнх вопросов, связанных с применением обычных цен

Относительно отдельнх вопросов, связанных с применением обычных цен



   

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА у м. КИЄВİ
   
   ЛИСТ
   
   вiд 18.06.2013 р. № 1131/10/06-4-08
   
   ЩОДО ОКРЕМИХ ПИТАНЬ, ПОВˈЯЗАНИХ İЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ЗВИЧАЙНИХ ЦİН


   
    Головне управлiння Мiндоходiв у м. Києвi розглянуло ‹…› лист вiд 16.05.13 р. № 27 щодо окремих питань, повˈязаних iз застосуванням звичайних цiн i в межах своïх повноважень повiдомляє.
   
   1. Пунктом 39.1 ст. 39 Податкового кодексу Украïни вiд 02.12.2010 р. № 2755-VI зi змiнами та доповненнями (далi – Кодекс) установлено, що звичайна цiна застосовується у разi здiйснення платником податкiв:
   
   а) бартерних операцiй;
   
   б) операцiй з повˈязаними особами;
   
   в) операцiй з платниками податкiв, що застосовують спецiальнi режими оподаткування або iншi ставки, нiж основна ставка податку на прибуток, або не є платником цього податку, крiм фiзичних осiб, якi не є суб’єктами пiдприємницькоï дiяльностi;
   
   г) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
   
    Зокрема, згідно з пп. 153.2.1 п. 153.2 ст. 153 Кодексу дохiд, отриманий платником податку вiд продажу товарiв (виконання робiт, надання послуг) повязаним особам, визначається вiдповiдно до договорних цiн, але не менших вiд звичайних цiн на такi товари, роботи, послуги, що дiяли на дату такого продажу, у разi, якщо договiрна цiна на такi товари (роботи, послуги) вiдризняється більше нiж на 20 вiдсоткiв вiд звичайноï цiни на такi товари (роботи, послуги).
   
    Вiдповiдно до пп. 153.2.2 п. 153.2 ст. 153 Кодексу витрати, понесенi платником податку у зв’язку з придбанням товарiв (робiт, послуг) у пов’язаноï особи, визначаються виходячи з договiрних цiн, але не вищих за звичайнi цiни, що дiяли на дату такого придбання, у разi якщо договiрна цiна на такi товари (роботи, послуги) вiдрiзняється більше нiж на 20 вiдсоткiв вiд звичайноï цiни на такi товари (роботи, послуги).
   
    Положення пiдпунктiв 153.2,1 153.2.2 цього пункту поширюються також на операцiï з особами, якi: не є платниками цього податку; сплачують податок за iншими ставками, нiж платник податку на прибуток (пп. 153.2.3 п. 153.2 ст. 153 Кодексу).
   
    З урахуванням викладеного, вимога щодо застосування звичайних цiн при формуваннi доходiв та витрат поширюється на операцiï з повˈязаними особами, якi не є платниками податку на прибуток або сплачують податок за iншими ставками, нiж платник податку на прибуток.
   
    Тобто при обчисленні обˈєкта оподаткування дохід від продажу товарів (робіт, послуг) фізичним особам визначається iз договiрноï цiни товарiв (робiт, послуг), але не меншої за звичайну цiну, що дiяли на дату продажу, оскiльки покупцi товарiв (робіт, послуг) – фiзичнi особи не є платниками податку на прибуток.
   
    2. Пунктом 39.2 ст. 39 Кодексу установлено, що визначення звичайноï цiни у випадках, встановлених цим Кодексом, здiйснюється за одним з методiв, вказаних в цьому пунктi. Встановлюються такi методи визначення звичайноï цiни:
   
   а) порiвняльноï неконтрольованоï цiни (аналогiв продажу);
   
   б) цiни перепродажу;
   
   в) «витрати плюс»;
   
   г) розподiлення прибутку;
   
   д) чистого прибутку.
   
    При визначеннi звичайноï цiни згідно з методами, встановленими цим пунктом, використовується iнформацiя про цiни в операцiях мiж непов’язаними особами у спiвставних умовах на вiдповдному ринку товарiв (робiт, послуг).
   
    При цьому умови визнаються спiвставними, якщо вiдмiннiсть мiж такими умовами iстотно не впливає на ціни, якi отримуються в результатi застосування методiв, встановлених цим пунктом.
   
    Пунктом 3 Порядку укладення виконання договорiв про ціноутворення для цiлей оподаткування, розробленого вiдповдно до п. 39.16 ст. 39 Кодексу та затвердженого постановою КМ Украïни вiд 22.08.2012 р. № 787 (далi – Порядок), передбачено, що звичайна цiна товарiв (робiт, послуг) визначається шляхом застосування одного з методiв, передбачених п. 39.2 ст. 39 Кодексу в установленiй послiдовностi, за умови, що кожний наступний метод застосовується у разi, коли така цiна не може бути визначена за попереднiм методом.
   
    Згiдно з пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Кодексу податкове законодавство Украïни грунтується на принципi рiвностi усiх платникiв перед законом, недопущення будь-яких проявiв податковоï дискримнацiï – забезпечення однакового пiдходу до всiх платникiв незалежно вiд соціальноï, расовоï, національноï, релiгiйно принадлежностi, форми власностi юридичноï особи, громадянства фiзичноï особи, місця походження капiталу.
   
    Враховуючи принципи побудови податкового законодавства, метод визначення звичайно цiни здiйснюється шляхом ïх установленоï послiдовностi, а саме: якщо звичайна цiна не може бути визначена за методом «порiвняльноï неконтрольованоï цiни (аналогiв продажу)», то може бути застосований наступний метод – метод «цiни продажу».
   
   <…>
   
    Заступник начальника
    ГУ Мiндоходiв у м. Києвi
   
О.Онищенко

Теги
Отключить рекламу
Для того, чтоб распечатать текст необходимо авторизоваться или зарегистрироваться